ЯКИМ МАЄ БУТИ СТАТУТ КРОПИВНИЦЬКОГО?

0
2185
views

Громаді Кропивницького потрібна оновлена мала конституція — новий Статут територіальної громади, за яким вона вибудовує правовідносини між громадою та органами місцевого самоврядування. Принаймні  на цьому наполягає громада в особах її активістів.

З 2006 року й до сьогодні громада міста спирається на документ, який на 36,6% дублює той, що прийняли депутати  ВР. За ці одинадцять років лише тільки зaкон про мiсцеве сaмоврядувaння змiнювaвся 79 (!) разів, вносили корективи й до Конституції… До речі, більше десяти років у  нас, згідно зі статутом, є посада заступника голови (!) секретаря ради. Цікаво було б додати посади для рук та ніг пана секретаря…

Змагання статутів

Лише півроку тому за ініціативою депутатів та громадських активістів створено робочу групу з підготовки нового варіанта документа, до роботи якої підключилися представники місцевого самоврядування. В планах було вже до весни підготувати новий статут, який би прийняли депутати.

За інформацією представника ГО «Aсоцiaцiя Полiтичних Нaук» Олени Сінченко, за основу запропоновано узяти два документи – статут територіальної громади Чернівців та статут, напрацьований громадською організацією сприяння органам самоорганізації населення. В останньому було 180 сторінок плюс 50 додатків, кожний обсягом не менш ніж 20 сторінок, причому в деяких положеннях він суперечив чинному законодавству.  Тож розсудливо зупинились на першому варіанті —  можна було добре попрацювати і зробити якісний документ. Але… Як стверджують активісти, у міськвиконкомі одночасно розробляють свій варіант статуту, який і буде подано на розгляд депкорпусу. За їхніми словами, виявилося, що протоколи зібрань робочої групи побачити вони навіть не змогли…

Чи легко проявити ініціативу?

Активісти скаржаться: аби громадськості вийти на комунікацію з владою, потрібно чимало часу та зусиль. І наводять конкретні цифри. Щоб подати місцеву ініціативу на розгляд місцевої ради, треба зібрати 10 відсотків підписів від кількості виборців міста. Активісти провели весною, коли на вулицях було багато людей, експеримент і з’ясували, що для того, щоб виконати вимоги статуту, необхідно 850 годин активної роботи – це 35 діб, або 106 робочих тижнів при восьмигодинному робочому дні, або чотири з половиною місяці. Збирали підписи щодо тарифів на проїзд, тобто з питання, що хвилює усіх мешканців міста. А тепер уявімо, скільки потрібно часу, щоб зібрати підписи, наприклад, з питання вивезення  сміття чи то освітлення окремої вулиці, або необхідності терміново знайти кошти на латання дірок у мережах. Кажуть: у жодному іншому місті країни немає таких вимог. Середня кількість підписів на підтримку ініціативи для її внесення на розгляд міськради серед міст з подібною кількістю населення, як у Кропивницькому, – 33 особи, в нас 18 тисяч.

Активісти вважають, що це є наслідками бажання депутатів бути монополістами у вирішенні питань громади. Адже що відбувається зараз? Депутат отримав звернення і — якщо вирішив його задовольнити, а не відфутболити —  йде з ним на комісію. Там приймають або ні проект рішення, далі мер його ставить чи не ставить в порядок денний, і тільки потім хвилююче питання з’являється у сесійній залі. І не факт, що його приймуть, – останнім часом обранці більш ніж яскраво продемонстрували своє вміння працювати. На відміну від звернення виборців до того чи іншого депутата, у випадку із громадською ініціативою проект рішення (безумовно, оформлений належним чином згідно із законом) одразу виноситься на розгляд сесії.

Не менше проблем у місті із загальними зборами. Адже де в нас можна розмістити 50% плюс 1 від жителів усього міста, тобто 128 тисяч? Як їх можна, якщо вони погодяться прийти,  зареєструвати та забезпечити одночасне таємне голосування?

Що запропоновано читайте в 25 номері “Народного слова”.

Лариса ГУРІНА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here