ВАДИМ ГУЦУЛ: «ЮРИСТ – ЦЕ УНІВЕРСАЛЬНИЙ СОЛДАТ»

Вадим Гуцул очолює головне територiaльне упрaвлiння юстиції в Кіровоградській області вже більше року. За цей час керівник неодноразово відповідав на запитання, пов’язані зі сферою його діяльності. Тому пропонуємо нашим читачам розмову на теми, які зазвичай залишаються поза зоною цікавості журналістів.

– Вадиме Володимировичу, як ви налагодили стосунки з колективом і змусили його справді стати однією командою? Можливо, не всі відразу повірили в вас?

– Якщо взявся за щось, то треба, перш за все, вірити в свої сили, працювати над собою, постійно навчатися. Адже життя – це дослідження. Стратегія мого керування – насамперед, розуміння того, що головна річ у взаємовідносинах керівника і колективу – це повага, а не страх. Зі мною працюють не просто спеціалісти, а люди, у яких є родини, діти. Ось чому їм зовсім не байдуже до нових реформ, які повинні поліпшити умови життя простих українців уже з самого народження, адже сьогодні є можливість отримати свідоцтво про народження дитини безпосередньо у пологовому будинку.

Одразу після призначення керівником юстиції я працював, як-то кажуть, з ранку до ночі, у тому числі у вихідні, адже розумів, що треба бути компетентним лідером своєї команди, працювати мобільно і професійно. Як кожний керівник, я маю свій особистий графік прийому, але за потреби завжди готовий прийняти і вислухати громадян поза графіком. Я усвідомлюю, що зараз у людей виникає безліч різноманітних обставин, які потребують від держави екстреної юридичної допомоги.

– Хто заклав основи вашої філософії життя у дитинстві?

– Мої батьки навчили мене тому, що головна цінність суспільства – це людина, а краса – в простоті. Особливий вплив на мене мала бабуся, яка заклала в мені жагу до навчання та постійного вдосконалення. Я ніколи не залишу на завтра те, що можу завершити сьогодні. Маю теплі спогади і про своїх шкільних вчителів, але зараз не можу відвідувати малу Батьківщину так часто, як би того бажалося.

– Ви говорите, що багато працюєте, а що вас підтримує: кава, чай?

– Чай і кава, зрозуміло. Але, зізнаюся, що все ж таки надаю перевагу чаю. Люблю заварити чорний листовий чай вдома, та на роботі задовольняюся пакетованим.

– Як ваша родина реагує на те, що ви трудоголік? Як проводите вихідні? Які інтереси маєте?

– Дружина та донечка – це мій надійний тил. Я намагаюся весь свій вільний час проводити з ними. Особливо ми полюбляємо разом дивитися дитячі мульт-фільми та проводити час на природі. Адже природа зцілює й надає сил, можна навіть сказати, що вона мовчазний порадник. Буває і таке, що після прогулянки приходить відповідь на питання, яке вже довго обмірковуєш.

А щодо інтересів, то, як і всі, люблю музику, гарні пісні. Я не надаю переваги якомусь одному музичному жанру, це не цікаво. Якщо маю час, то намагаюся читати газети. Та все ж таки більше користуюсь інтернет-ресурсами.

– Чи любите ви готувати?

– Аякже! Готую ще зі студентських років. Я дійсно люблю готувати. Можу наварити борщу, приготувати м’ясо на природі, зварити уху. Маю про запас декілька смачних рецептів. А взагалі я консерватор, люблю нашу рідну українську кухню.

Ми з колективом (беремо і дітей) іноді виїжджаємо на природу і самі готуємо. До речі, декілька разів організовували екскурсійні поїздки до Хортиці, Києва, де діти відвідували цирк, фабрику ялинкових прикрас та інші цікаві місця. Іноді треба не тільки разом працювати, а й відпочивати, це робить стосунки в колективі більш довірливими і щирими.

– Зараз є така думка, що в Україні занадто велика кількість юристів, треба обирати інші професії. Що ви можете порадити молоді в цьому питанні?

– Звичайно, треба обирати професію свідомо. Якщо хтось справді хоче стати юристом, то він не буде зважати на чиюсь думку. Справа в тому, що юрист – це такий собі універсальний солдат, який має знати все. До речі, сьогодні більшість менеджерів та керівників державних установ мають саме юридичну освіту. Україні потрібні розумні, талановиті юристи, і це безперечний факт. У свою чергу молодь повинна працювати над собою, адже реалії сучасного життя вимагають постійного розвитку, вже не можна, як колись, досягти певного рівня і зупинитися. Треба вчити мови, всесторонньо розвиватися. Я переконаний, що в нашої молоді великий потенціал.

– Уявіть, що керівництво поставило перед вами особливе завдання, яке поза межами ваших професійних знань. Скажімо, вам потрібно врятувати світ, а для цього треба  організувати процес створення якоїсь фантастичної мікросхеми. Ви погодитесь? Якими будуть ваші дії?

– Я дам згоду. Вивчу досконало дане питання і залучу в найкоротші строки найкращих спеціалістів. Адже, як гарний менеджер, я відповідаю за кваліфікацію команди, яка і створить потрібну мікросхему чи прилад, за обладнання та термін виконання. Ось такими будуть мої дії.

У свою чергу хочеться наголосити, що кожен громадянин заслуговує на справедливу та прозору систему влади. Але іноді ми не враховуємо те, що люди, які сьогодні забезпечують реформування, в даному випадку органів юстиції, теж заслуговують на підтримку та розуміння українців. Тільки коли ми почнемо працювати в першу чергу над собою, а не тільки чекати на плідну роботу інших, ми отримаємо Україну, в якій нам справді захочеться жити і працювати.

Оксана ГОНЧАРОВА

Напишіть відгук