ЩО ОБІЦЯВ АНДРІЙ ПАРУБІЙ КІРОВОГРАДЩИНІ?

0
1746
views

Напередодні Дня Конституції у Верховній Раді відбулися дві прес-конференції: під час першої очільник Ради Андрій Парубій розповідав про результати роботи депутатів за останні 2,5 роки, а на другій представники політичної опозиції ділилися власними враженнями від роботи обранців. Поспілкуватися зі спікером українського парламенту вдалося і журналісту «НС». То що ж відповів Андрій Парубій щодо декомунізації топонімів на карті України і що назвав найвагомішими здобутками Верховної Ради 8-го скликання?

Чи законна назва – вирішує Верховний суд

Саме 27 червня в той час, коли Андрій Парубій під час конференції розповідав про проміжні підсумки, так званий екватор роботи Верховної Ради, у Вищому адміністративному суді проходило друге засідання, де слухалася справа щодо перейменування міста Кіровоград на Кропивницький.

П’ятнадцять позивачів, серед яких окрім власне містян також є два народних депутати – Сергій Ларін від «Опозиційного блоку» та Костянтин Яриніч від «Блоку Петра Порошенка», стверджують, що перейменування відбулося незаконно, з порушеннями процесуальних норм, термінів та без врахування думки мешканців обласного центру. Відповідачем виступає власне Верховна Рада України, а третьою стороною – Кіровоградська міська рада, яка досі не декомунізувалася. Депутати міськради вирішили не змінювати назву самої ради, поки триває суд щодо перейменування обласного центру, тож в місті Кропивницькому досі діє Кіровоградська міськрада.

Власне ж позови до ВСУ були подані ще рік тому, з часом їх об’єднали в одну справу, але через численні перенесення перше засідання було проведено лише 19 червня 2017 року. Під час засідання напередодні Дня Конституції були заслухані сторони та призначено дату наступного – 15 серпня 2017 року. А якщо Вищий адміністративний суд прийме рішення на користь позивачів і перейменування визнають незаконним – які будуть дії Верховної Ради в такому випадку? Чи місту повернуть комуністичну назву, або ж історичну, або ж взагалі почнуться пошуки нової?

На це запитання журналіста «Народного слова» Андрій Парубій відповів: «Рішення Верховної Ради було законним. І багато хто говорив, що голосів у залі мало, що ми не зможемо вийти на це рішення. І це було справді знаковим. В мене є дуже багато друзів і знайомих в Кропивницькому, і я знаю, як було важливо для місцевої громади, щоб це рішення відбулося. Є судові позови: і по Горішніх Плавнях, і по Кропивницькому – але в мене немає жодних сумнівів, що жоден із цих судових позовів буде виграний з тієї причини, що рішення Верховної Ради було цілковито законним. По-перше, воно повністю опиралося на рішення комітету, по-друге – воно було проголосоване в залі більшістю голосів. Я думаю, що тут, швидше за все, політичні моменти, щоб показати свою прихильність до певних електоральних ніш у Кропивницькому, аніж бажання реально вплинути. Але не дай боже таке б відбулося, то я впевнений: Верховна Рада повторно підтвердить своє рішення і затвердить, що Кропивницький є містом української слави – Кропивницьким, і ніяким інакшим містом».

До речі, напередодні розмови, а саме 26 червня, у тому ж Вищому адміністративному суді проходило засідання по розгляду подібної справи: позивачі виступали проти перейменування міста Дніпропетровськ на Дніпро. Хоча власне засідання не відбулося, адже п’ять з дев’яти суддів взяли самовідвід. Тож, зважаючи на темпи розгляду справ проти перейменування деяких населених пунктів в рамках декомунізації в Україні, стає зрозуміло, що результатів чекати поки що зарано.

Перейменування  областей та району – коли чекати?

Обласний центр Дніпропетровськ було перейменовано в Дніпро 19 травня, а Кіровоград у Кропивницький – 14 липня минулого року. А ось відповідні області – Дніпропетровська та Кіровоградська – досі «прикрашають» мапу України назвами комуністичного минулого. Чому ж області не перейменували одразу, слідом за зміною назв обласних центрів?

Це пов’язано із самою процедурою перейменування областей, яка є в рази складнішою за перейменування населених пунктів меншого рівня. Справа в тому, що назви всіх областей згадуються в Конституції, а саме у частині другій статті 133 в переліку «адміністративних одиниць субнаціонального рівня». Тому зміна цих назв потребує відповідних змін у Конституції. Для цього необхідне, по-перше, ініціювання відповідного законопроекту Президентом або 150 і більше депутатами.

По-друге, проект має пройти перевірку Конституційного суду України на відповідність процедурним положенням статей 157 і 158 Конституції. Крім того, потрібне схвалення законопроекту постановою Верховної Ради не менш ніж 226 голосами та прийняття на наступній черговій сесії Верховної Ради України як закону більшістю не менше ніж у 300 голосів.

Зрозуміло, що процедура потребує часу. Але вже рік пройшов після перейменування обласних центрів, а про зміни в Конституцію нічого не чути. З чим пов’язане таке зволікання? На це запитання Андрій Парубій відповів: «Це є на порядку денному. Зміни до Конституції вже ініційовані. Наскільки мені відомо, вже є законопроект, і його треба пришвидшити і привести у відповідність назви не тільки міст, а й областей України».

Досі залишається питанням перейменування Кіровоградського району – чи не єдиного району в Україні, нова назва якого так і «зависла» в пропозиціях без жодного відповідного рішення. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції, питання перейменування населених пунктів належить до повноважень Верховної Ради України. Рішення приймається більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менше ніж 226 голосами.

Таке рішення не є законом і набуває чинності у день прийняття, якщо пізніший час набрання чинності не буде передбачений самою постановою. Тож перейменування району не потребує якихось складних процедур або схвалення конституційної більшості парламенту. Та чому район досі носить комуністичну назву, спікер Верховної Ради так і не відповів.

Цікаво, що в питанні перейменування як міст, так і областей Президент не має права вето.

«Екватор» Верховної Ради: здобутки та проблеми

Екватор, тобто середина п’ятирічної каденції Верховної Ради VIII скликання, вже майже позаду: 11 липня розпочнеться останній пленарний тиждень перед літніми канікулами. За цей час нардепами Верховної Ради України VІІІ скликання було ухвалено 724 закони та 1379 постанов. Лише за останній рік — 339 законів та 591 постанову. При цьому ряд важливих та необхідних реформ наразі вже йдуть повним ходом або ж тільки починають рух в Україні, а отже потребують ухвалення певних законопроектів.

Серед них і децентралізація влади, медична, освітня реформи, а також пенсійна та судова. За словами спікера парламенту Андрія Парубія, відповідні законопроекти зараз перебувають на розгляді парламентських комітетів і до наступного тижня будуть готові до внесення у сесійну залу. «Ми будемо намагатися за останній тиждень хоча б частину цих амбітних планів втілити у життя», — сказав він.

Щодо здобутків Верховної Ради, то до найвагоміших спікер відніс затвердження курсу на членство в НАТО, енергетичну незалежність, вступ у дію Угоди про асоціацію та надання безвізового режиму з боку ЄС, безвізовий режим та посилення боєздатності армії.

Також окремим пунктом він відзначив запровадження квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою на радіо: «Протекція для української мови та пісні у ЗМІ — це потужний стимул для відродження творчого потенціалу українців, української культури. Таку ж мету має й закон про підтримку української кінематографії, згідно з яким право на державне фінансування отримали виключно фільми українською та кримськотатарською мовами».

Також до здобутків Андрій Парубій відніс і те, що цьогоріч Україна ввійшла у ТОП-30 країн за ступенем відкритості даних, за рік піднявшись з 54 на 24 місце в світі. За його словами, крім іншого, це сталося й завдяки впровадженню таких компонентів стратегії переходу до електронного парламентаризму, як система «Портал громадського обговорення законопроектів» та «Електронна Погоджувальна рада».

На черзі – впровадження системи «Електронний законопроект Верховної Ради України».
Та, звичайно, за ці 2,5 роки виникають і проблеми в роботі парламенту: прогульники серед нардепів, кнопкодавство. Також Андрій Парубій акцентував на важливості обрання нового складу ЦВК та проблеми відсутності політичної волі для ухвалення змін до виборчого законодавства.

Спікер запевнив, що вже наступного пленарного тижня Верховна Рада може розглянути подання Генерального прокурора України щодо зняття недоторканності з п’ятьох народних депутатів, серед яких Олесь Довгий – позафракційний депутат, який був обраний до Верховної Ради по виборчому округу №102 Кіровоградської області (міста Світловодськ, Знам’янка, а також Знам’янський, Новгородківський, Олександрівський, Онуфріївський та Світловодський райони).

Зняття недоторканності пов’язане із розслідуванням у справі про розкрадання землі на території Києва. До списку депутатів, з яких мають зняти недоторканність, потрапили також Борислав Розенблат («БПП»), Євген Дейдей та Максим Поляков (обидва з «Народного фронту»), Андрій Лозовий («Радикальна партія»).

Ірина Требунських

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here