ПОЛІТЕМНИЙ ПОЛІЩУК

Володимир Поліщук – доволі активний краєзнавець – продовжує збирати, досліджувати і друкувати різнобічні матеріали з історії нашого міста і краю. Нещодавно власним коштом він видав дві нові книжки.

«Газетним рядком» – це збірник публікацій журналіста про людей з цікавими захопленнями, професіями та біографіями, що раніше з’являлися у газетах різного рівня.

Так, наприклад, головною героїнею статті «Ніхто не голосував проти», що відкриває збірку, стала Катерина Ладика – депутат Верховної Ради України 1985 – 1989 років скликання. З-поміж інших відомостей про її участь у засіданнях ВРУ ми дізнаємося, що попри «одностайність, монолітну єдність, дисципліну найвищого ґатунку» тогочасних нардепів одного разу у сесійній залі стався дивовижний випадок: «Здається, це було у 1988-му. Збиралися обговорювати якесь питання, що стосувалося міста Полтави. До сесійної зали зайшов чоловік, як ми потім дізналися, депутат Верховної Ради СРСР з цього міста (…). Підійшовши до президії, він став щось говорити на вухо заступнику голови Верховної Ради. Як потім стало відомо, цей Куценко образився, що його не запросили на засідання Верховної Ради, де мали слухати питання по його місту. Заступник, певно, відповів некоректно, бо цей Куценко укусив його за вухо. За мить у залі з’явилися представники КДБ, закрили усі двері, на трибуну вийшов солідний чоловік, який попередив, щоб ми забули про те, що бачили…».

Про підцензурність розповідає й персонаж іншої статті, фотокореспондент Іван Корзун: «Послав мене редактор газети “Кіровоградська правда” у Знам’янку сфотографувати машиніста, передовика виробництва. Поставив я його на сходах локомотива. Редактор похвалив знімок. Але у день виходу газети матеріал про цього машиніста цензор зняв з номера. Пояснення було простим: на знімку за локомотивом проглядали три залізничні колії, а це заборонялося робити, оскільки ворог з цього знімка міг визначити, наскільки велика залізнична станція Знам’янка!».

У цій збірці розповідається і про ветерана журналістської справи, який понад піввіку редагує газету нашого педуніверситету, Володимира Романцевича, і про субтропічний сад, який виростив на березі Південного Бугу Олексій Осадчук, і про колекціонера та моделіста Володимира Цися, котрий майже за 40 років назбирав 400 іграшкових машинок, і про багатьох інших – людей не від світу сього.

 «Убивство на Фортечних валах» теж має свою специфіку. Це збірка кримінальних історій, що мали місце в Єлисаветграді та Єлисаветградському повіті та доволі часто з’являлися у тогочасній місцевій пресі. Володимир Поліщук частково переповів, частково процитував і прокоментував їх. Як на мене, найбільш інтригуючі серед них – «Таємниця двох скринь», «Збирали гроші на революцію», «Містична історія», «Єлисаветградський слід Пінкертона».

Книжки можна знайти в ОУНБ ім. Д.Чижевського та на порталі бібліотеки.

Руслан ТРИПІЛЬСЬКИЙ

Напишіть відгук