Європа переживає найекстремальнішу спеку за останні десятиліття. У деяких регіонах температура піднялася до 42 ° С. Лісові пожежі вирують в Італії, Іспанії, Франції, Албанії, Сербії, Боснії, Македонії, Хорватії – майже в усіх країнах Старого Світу.
Понад два десятки європейських міст попередили своїх жителів про загрозу для здоров’я. В Україні тільки за одну добу, 6 серпня, за даними ДСНС, через спеку сталося 308 пожеж на відкритих територіях…
Що означає ця температурна аномалія і чому так відбувається, ми попросили роз’яснити постійного автора «Народного слова», відомого науковця, професора Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Винниченка, доктора технічних наук Залмена Філера та доцента кафедри географії та геоекології ЦДПУ, кандидата географічних наук Ольгу Гелеверу.
Ольго Федорівно, відомо, що коливання клімату є наслідком природних процесів, які обумовлюються взаємодією між атмосферою, океаном, поверх нею суші та біотою. Проте що є причиною зміни клімату?
– Серед основних причин астрономічні, географічні та метеорологічні чинники. До астрономічних відносяться неоднакове положення Землі відносно Сонця, зміна форми її орбіти та швидкості обертання. Вони зумовлюють збільшення чи зменшення кількості сонячної енергії, що змінює клімат у цілому. Крім того, астрономічні зміни впливають і на характер переміщення повітряних мас і так далі.
На малюнку добре видно, як астрономічні чинники впливають на клімат.
Рис.1. Концептуальна модель інтегрально-динамічного взаємозв’язку між головними глобальними чинниками формування клімату протягом останніх 150 тисяч років: 1 – хід кривої циклу з періодом близько 200 млн років, зумовленого обертанням Сонячної системи навколо Галактичного центру; 2 – хід кривої циклу з періодом 100 тис. років, обумовленого зміною ексцентриситету орбіти Земні; 3 – хід кривої циклу з періодом 40,7 тис. років, зумовленого зміною нахилу вісі обертання Землі у площині екліптики; 4 – хід кривої циклу з періодом 20 тис. років, обумовленого прецесією земної вісі; 5 – область оптимальних кліматичних умов; 6 – періоди екстремального потепління клімату; 7 – періоди екстремального похолодання.
Усі вони обумовлюють настання періодів зледеніння (їх було п’ять за останні 150 тисяч років) і три періоди екстремального потепління. У кінці останнього з них ми живимо. Максимум його був декілька тисяч років тому, коли Гренландія була зеленою, а у Римській імперії будували дороги через Альпи, які зараз під льодовиками.
– Залмене Єфимовичу, на вашу думку, нестерпна спека – це прояв зміни клімату у зв’язку з глобальним потеплінням, викликаним діяльністю людини, або винна сонячна активність?
– Мабуть, тут діють обидві причини: довготривале підвищення температури, що почалося з середини XVII ст., і черговий етап мінімуму сонячної активності, що почався у 2016 році.
На етапах спаду СА і її мінімуму температури влітку ростуть, а взимку падають. Спостерігається і зниження кількості опадів, що призводить до частих посухи та неврожаїв в степових районах.
Триває спад сонячної активності. У 2017 році ми спостерігаємо її мінімум.
– Вчені спрогнозували, що до 2100 року температура підніметься більше ніж на 2 градуси Цельсія. Через це рівень світового океану підніметься настільки, що більша частина великих міст світу опиниться під водою, а сам океан перетвориться в «гарячий, кислий, що задихається, суп». Чи згодні ви з такою оцінкою антропогенного впливу?
О.Г.: – Щодо антропогенного впливу, він, на щастя, обмежується мікрокліматом. Наприклад, у містах температура влітку вища через відсутність дерев і наявність асфальту та бетону (до 15 градусів). Взимку – вища через опалення.
Питання глобального потепління – це чиста політика. На мою думку, це США і ЄС придумали для гальмування розвитку Китаю, Індії… Я спілкувалася з кліматологами з Польщі, Словаччини, Росії – вони такої ж думки, і якщо пишуть про глобальне потепління, то лише відпрацьовують гранти.
Щодо парникового ефекту: концентрація вуглекислого газу у попередні епохи бувала вищою, ніж зараз, на що вказує аналіз льодовиків Антарктиди, це призводило до збільшення рослинності, яка поглинає CO2 і вирівнює ситуацію.
За останні 30-35 років негативні тенденції зміни довкілля і умов життя людини збільшилися, і в перспективі можна чекати їх посилення чи, у кращому випадку, збереження. Але, які б не були антропогенні зміни клімату, вони накладаються на його природні варіації, масштаб яких все ще значно перевищує впливи, обумовлені змінами поверхні Землі і емісією парникових газів.
З.Ф.: – Я не фахівець-еколог, але в такий апокаліптичний прогноз не вірю. Тим більше, є судження, що етап підвищення світової температури закінчується.
– Зміни клімату стали однією з головних тем саміту в Гамбурзі. Наскільки, на вашу думку, дієві і достатні рішення, що приймаються на міжнародному рівні?
З.Ф.: – Я уважно стежив за роботою Генеральної Асамблеї ООН, присвяченої проблемам зміни клімату та зростання економічного розвитку людства. На жаль, в рішеннях не вдалося побачити розуміння циклічності клімату і економіки, ініційованих циклічністю СА. Заборони, як і рух мас проти глобалізації, малодійові, потрібні економічні рішення.
– Спостерігаючи за повідомленнями про пожежі, повені, цунамі по всьому світу, складається враження, що українцям неймовірно пощастило, а жителям нашої області ще більше – ми живемо в якомусь місці, яке “вищі сили” охороняють від бід. Чи є в цій суб’єктивності якась об’єктивність?
О.Г.: – Так, Україні, й Кіровоградщині зокрема, пощастило з географічним положенням. Адже тайфуни виникають на кордонах материків і океанів, де є значна різниця температур. А повені та паводки ми можемо зменшити, збільшуючи лісистість.
Проте я наведу більш важливий чинник. Як відомо, найчастіше люди хворіють різними хворобами органів дихання, на частку яких припадає до 40-55% від всіх захворювань. Так-от, Кіровоградщина є унікальним місцем для лікування і профілактики хвороб органів дихання, кращим, ніж розрекламовані приморські і тим більше прикарпатські області. Понижена кількість опадів у холодну пору року, а також переважно зливовий характер літніх опадів забезпечують відсутність надмірної вологості повітря, яка виступає головним чинником таких захворювань.
Крім того, понижена циклонічна діяльність у холодну пору року і практично повна їх відсутність у теплий період створюють сприятливі умови для людей із серцево-судинними захворюваннями, адже значні коливання атмосферного тиску, особливо в сторону його зниження, дуже негативно впливають на самопочуття таких хворих. Тому і для них наш клімат є досить сприятливим, особливо в теплий період року. Що ж до підвищеного рівня онкозахворюваності, він зумовлений високою сонячною інсоляцією і екологічною неграмотністю населення.
– Вчені роблять свої прогнози, ґрунтуючись на наукових даних, але звичайні люди, коли говорять про погоду, незмінно кивають на те, що в цьому році набагато спекотніше, ніж було в минулому, а в минулому – спекотніше, ніж в позаминулому, і так далі. Або в 16-15-14-му температура теж стрибала до 36-38 градусів?
О.Г. : – Аналізуючи графіки, можна визначити, що повний цикл (потепління + похолодання) триває 70-75 років, тобто 35-37 років – потепління і стільки ж – похолодання. Якщо вважати, що останній цикл потепління розпочався 1985 року, то закінчиться він орієнтовно у 2020-2022 роках.
Найвищі температури у Кропивницькому фіксували у 1909 та 1929 роках (+38,7) і у 2012 році (+38,6). Цього року температура, за даними Гідрометцентру, не сягала +38, тому жодних рекордів не було та вже не буде.
– У 2015 році в одному з інтерв’ю ви говорили про те, що пік сонячної активності 2012 – 2014 рр. загострив боротьбу між правлячими і «опозиційними» олігархами, яка переросла в новий Майдан, Революцію Гідності і далі до агресії путінської Росії. Що зараз “говорить” Сонце і як це відіб’ється на Україні та українцях в найближчі роки?
З.Ф.: – Зараз в Україні і в світі утверджується точка зору про необхідність встановлення миру в Донбасі тим і іншим шляхом. Цьому сприяє і Сонце. У роки спаду мінімуму СА всі війни, в тому числі і цивільні, припинялися. Так було в 1922 році в СРСР; так було і в 1945 р. у світі. Проте яким шляхом встановиться мир в Україні, залежить, перш за все, від самих українців.
Лариса ГУРІНА
Фото Ігор Демчук
