ЯК СПЕКАТИСЯ СПЕКИ?

Українці продовжують потерпати від  загрозливо високої температури повітря. Поки всі можливі спеціалісти дають поради, як вижити у ці пекельні дні, ми спробуємо розібратися, чи реально застосувати їх на практиці, зокрема в нашому обласному центрі.

Почнімо з того, що фахівці радять у приміщенні користуватися кондиціонерами або хоча б вентиляторами. Дедалі більше людей встановлюють кондиціонери вдома, проте не кожен офіс може ними похвалитися. Тож на роботі від спеки рятуються хто як може.

Одна з основних порад – менше перебувати на сонці. Якщо ви не пенсіонер, не безробітний і не школяр чи студент на канікулах, то як мінімум двічі на день вам доведеться побувати надворі, де температура в затінку у кращому випадку сягає +30, а то й усі +37 (про температуру на сонці годі й говорити). Про затінок у місті ми поговоримо згодом.

Поїздка у громадському транспорті перетворюється на випробування нервів і здоров’я. Нещодавно журналісти одного із запорізьких сайтів заміряли температуру в місцевих маршрутках. Часом вона сягала 41 градуса. Навряд чи у наших транспортних засобах прохолодніше. Десь у цивілізованих країнах автобуси, трамваї, тролейбуси обладнані кондиціонерами. У нас добре, якщо відчинений люк або вікно (а інколи і двері під час руху).

Важлива порада від лікарів – якщо немає протипоказань, пити побільше рідини: негазовану воду, несолодкі компоти, морси, чаї. Не зловживати кавою. Купити або приготувати такі напої – не проблема. Проте шкода, що в нашому місті немає бюветів або відкритих джерел з питною водою, як, наприклад, у Києві. Це також знімало б напругу, коли у місті припиняється водопостачання (нещодавній приклад, який запам’ятають надовго: коли на початку липня через крадіжку електроопори в Світловодську найбільші міста області на кілька днів лишилися без води, полювання на машини з питною водою перетворилося на справжній квест).

Крім пиття лікарі радять зволожувати повітря навколо себе. Проте мешканцям обласного центру з цим не дуже пощастило. Якщо вдома кожен сам собі господар, то місто у нас явно «пересушене». Спущена з Інгулу вода, майже повна відсутність фонтанів та водойм. Двох фонтанів на площі Героїв Майдану і декількох фонтанчиків біля «Візиту» на Ковалівці явно замало. Ті, хто застав радянські часи, пам’ятають і Каскадний сквер, і фонтани у Ковалівському парку і навіть штучну водойму в Дендропарку, що давали бодай трохи прохолоди. У столиці та деяких інших містах у спеку вулиці поливають водою – це суттєво полегшує ситуацію, «прибиває» пил і трохи понижує температуру. Наприклад, у Тернополі працюють дві поливальні машини. За допомогою техніки поливають дороги, аби вберегти городян від надмірної концентрації пилу, а дорожнє покриття – від руйнування. Устаткування працює у середмісті, а також у житлових масивах. Техніку застосовують, коли позначка на термометрі сягає +25 градусів і вище. У Кропивницькому вода на вулицях з’являється хіба що внаслідок поривів…

Ще одна «проблемна зона» – зелені насадження. Нещодавно проведене дослідження середніх температур улітку у великих містах підтвердило очевидне: чим більше дерев, тим менше нагріваються вулиці і будинки. Температура поверхні в різних частинах одного міста може відрізнятися на 10-15 градусів. Центральна частина, як правило, задушливіша, ніж околиці. Пов’язано це з тим, що бетон та асфальт нагріваються швидше, ніж природні поверхні, а високі будинки блокують потоки вітру. Відтак часто різниця температур є платою за вирубаний парк чи сквер. Створюючи затінок, дерева запобігають нагріванню асфальту, а випаровуючи вологу, вони охолоджують себе та повітря навколо. Але ці зрозумілі кожній адекватній людині речі мало цікавлять тих, кому дерева «заважають». Коли у місті замість скверів (чи на їх місці) з’являються гаражі або кіоски, виникає питання: невже люди, які це роблять, дихають якимсь іншим повітрям?

Цього року позбавили затінку вулиці Соборну та Яновського, обрубавши пишне гілля здорових (!) каштанів. Кілька років знадобилося для того, аби відросла крона каштанів по вулиці Шевченка, «облагороджена» горе-спеціалістами з благоустрою.

На думку екологів, політика озеленення в українських містах шкутильгає на обидві ноги – містянам доводиться жити та працювати в бетонних пустелях. Комунальники в більшості українських міст зрізують дерева чи обрізають гілки без відповідної документації. У жодному українському місті немає повноцінного реєстру зелених насаджень. Наприклад, у Нью-Йорку кожне дерево зареєстроване та має свій інвентарний номер. У міській базі даних можна переглянути, коли його посадили, який його стан і хто за ним доглядає. Тим часом вітчизняні комунальники мають право заробляти не тільки на підрядах від міста. Серед них популярний додатковий бізнес з продажу тирси, виготовленої з обрізаних гілок. Таким чином на гілках вони заробляють двічі: спочатку на послугах так званого омолоджувального обрізання, яка оплачується з міського бюджету, а потім на продажу тирси з гілок. Чим більше дерев комунальники обріжуть, тим більше грошей візьмуть у міськради. І часто «омолодження» закінчується «ампутацією» всіх гілок та перетворенням дерев на телеграфні стовпи. Після цього обрізане дерево пускає пагони, які слабо закріплені, легко ламаються, висмоктують з дерева усі соки і дійсно загрожують падінням. Відповідно, це дерево знову обрізають. За рік-два після другого обрізання дерево помирає. І навіть на цьому можна заробити. За остаточне зрізання дерева платять залежно від його розмірів, а на додачу – повторна реалізація деревоматеріалів. У всіх містах це працює приблизно однаково: обрізання здорових дерев є прибутковим, їх знищення прибуткове, а висадка нових дерев – ні. Зрізані дерева рідко замінюють. На місці дерева, яке начебто загрожувало падінням, дуже швидко може вирости парковка чи МАФ. Популярний сценарій: зацікавлені особи поволі вбивають дерево, підливають шкідливі речовини або підрізають кору. Після того, як дерево всохло, скликають комісію, наголошують, що воно в поганому стані, та отримують дозвіл на знищення. І знову постає риторичне питання: кисень потрібен лише еко-активістам?

Проте як зробити місто зеленішим? Садити дерева – це, безумовно, чудово, але скільки десятків років треба чекати, коли вони виростуть і даватимуть суттєвий затінок? Чи не логічніше берегти ті дерева, які вже є у місті і захищають вулиці від палючого сонця не один рік? Крім дерев ще є й газони та клумби. Стають дедалі популярнішими невеличкі самосади у дворах. Будь-яка незаасфальтована територія – це додаткове випаровування і, відповідно, додаткове охолодження повітря. Що ж до тротуарів та автостоянок, то тут було б доречно використовувати матеріали, які менше нагріваються. Зокрема, створювати так звані пористі, водопроникні тротуари. Додатковий бонус: крізь них краще просочується дощова вода, що знижує загрозу підтоплень. Адже поряд з підвищенням температури глобальна зміна клімату спричиняє і частіші та сильніші зливи. Також варто будувати нові фонтани, створювати ставки, відновлювати та належно доглядати за вже існуючими річками й озерами. Незайвим буде використовувати для дахів та фасадів будинків матеріали, які найбільше відбивають сонячне проміння. Просте перефарбування зовнішніх стін будинків у світлі кольори дещо знизить рівень їх нагрівання.

До державних будівельних норм варто вписати можливість створювати стіни, обвиті рослинами («вертикальне озеленення»), і висадку рослин на дахах («озеленення дахів»). Якщо виноград, котрий плететься по стіні будинку, захищаючи його від спеки, можуть посадити самі мешканці будинку, то із «зеленими дахами» складніше. Більш корисними для створення комфорту в містах є дахи комерційних приміщень та складів, які переважно пласкі та займають більшу площу. Озеленення останніх досить популярне в Європі, а уряди Франції та Німеччини на законодавчому рівні вимагають, щоб дахи усіх комерційних новобудов хоча б частково мали зелене покриття чи сонячні панелі. «Зелені дахи» обов’язкові для новобудов у Торонто та Кордові (Аргентина). У США до них заохочують зменшеними податками та вигідними кредитами.

Звісно, стан зелених насаджень залежить не лише від влади, а й від самих мешканців. Наприклад, в обласному центрі працює ГО «Озеленення Кропивницький». Зокрема активісти поливають висаджені на Набережній молоді дерева, яких більше сотні і які зараз потерпають від спеки. Детальніше про їхню діяльність можна почитати у групі в Фейсбук.

А тим часом…

За словами Андрія Максюти, начальника спецінспекції міськради, магістральні вулиці цього літа поливаються. Є комунальне підприємство «Благоустрій», яке опікується даним питанням. Санітарне обрізання проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, норм та правил. Якщо є порушення – це обов’язково фіксується і ті, хто їх допустив та вчинив, несуть відповідальність за законом.

Комунальні служби Кропивницького мають максимально адаптуватися до роботи в умовах аномальної спеки. На цьому наголосив секретар міської ради Андрій Табалов під час понеділкової наради з керівниками виконавчих органів міськ-ради. Комунальні підприємства «Універсал-2005» та «Благоустрій» у ці дні повинні працювати у посиленому режимі. Територію міста необхідно постійно поливати, і не тільки у ранковий час. Надзвичайна увага має бути зосереджена на порятунку зелених насаджень, які особливо потерпають у спекотні дні. Окреме доручення під час наради отримали керівники головного управління житлово-комунального господарства. За прикладом інших міст України у Кропивницькому в різних мікрорайонах з’являться розпилювачі води у вигляді рамок чи фонтанчиків, щоб мешканці міста мали можливість освіжитися в умовах високих температур повітря.

P.S. Звісно, ніколи не пізно дати відповідні вказівки – особливо враховуючи, що містяни вже не перший тиждень потерпають від спеки. Прикро, що попри декларування європейських цінностей, де у центрі всього перебуває людина, у нас з року в рік повторюється одне і те саме. Літня спека та зимова ожеледиця завжди стають неабияким сюрпризом. То, може, варто врешті почати щось робити заздалегідь, готувати сани влітку, а воду взимку, аби люди могли нормально почуватися і переживати ці дні з комфортом, не перетворюючи їх на боротьбу за виживання?

Напишіть відгук