ПРОБЛЕМИ Є. А ПЕРСПЕКТИВИ І ЗДОБУТКИ?

«Молодь Кіровоградщини: здобутки, проблеми, перспективи» – форум з такою назвою, що відбувся днями у Кропивницькому, насправді був «форумом» лише за назвою — аншлагу, на жаль, не відбулося. Проте низка порушених питань та статистичні дані щодо молоді нашого регіону дійсно варті уваги.

Саме на ролі молоді в розбудові новітньої України наголосили почесні гості — перший заступник голови ОДА Сергій Коваленко, заступник начальника управління освіти, науки, молоді та спорту Уляна Соколенко та столична гостя — начальник відділу регіональної молодіжної політики та підтримки ініціатив молоді департаменту молодіжної політики  Міністерства молоді та спорту України Марія Карчевич. Учасниками ж зібрання стали лідери молодіжних об’єднань, управлінці райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також громадські діячі.

Марія Карчевич:  “Молодь – рушійна сила як майбутнього, так і сьогодення”

Виступ столичної гості був присвячений молодіжній політиці в Україні, зокрема ідеям та заходам з боку міністерства. За словами Карчевич, схід та захід України не є принципово різними, як нам продовжують інколи стверджувати. Адже  і там, і там проблеми і запити  молоді майже не відрізняються.Тим більше, станом на січень поточного року доля молоді становила 35 відсотків населення України (11 мільйонів осіб 14 — 35 років).

На сьогодні пріоритетними напрямками роботи міністерства є кадровий потенціал, фінансування, розбудова інфраструктури молодіжних об’єднань та залучення молоді до ухвалення рішень. Воно й не дивно — як можуть вирішувати молодіжні питання посадовці віком і поглядами минулого й позаминулого століть? Проте рівень фінансування у 2017 році — 27,5 мільйона гривень — є доволі смішним: 2 гривні на одну особу. Чи можна таким коштом хоч одну проблему вирішити? Та й чинний Закон України «Про молодь» народжений у 1993 році, тому давно втратив актуальність.

Подібні недороблення призводять до бажання еміграції з України 25–39 відсотків молоді, яка не бачить своє майбутнє на рідних теренах. Взаємні звинувачення родини та школи у недоліках виховання призвели до збільшення домінування вулиці та віртуального світу, наслідки якого не завжди позитивні. Згадаймо й відсоток молодіжної злочинності, і відомі спільноти на кшталт «синіх китів» тощо.

Але попри всі негаразди, за словами Марії Карчевич, є й позитивні приклади — як з боку владних структур, так і з боку власне молоді. Наприклад, Дніпропетровська область віднайшла на  молодіжний розвиток 16 мільйонів гривень (порівняйте  зі згаданим загальноукраїнським), на Одещині молодіжний центр створений… у контейнерах, які виділила місцева митниця на прохання молодіжних організацій. В нашому ж регіоні  випереджає всіх Новоукраїнська ОТГ, де міський голова Олександр Корінний не лише робить молодь рушійною силою громади, а й особисто проводить семінари й тренінги. А створений у Новоукраїнці за підтримки США молодіжний центр, здається, працює майже цілодобово. Більше того, там не лише розробляють проекти, а й прораховують вартість їхньої реалізації та терміни окупності. І це робить саме молодь.

 — На жаль, Верховна Рада двічі «успішно» провалила законопроект щодо функціонування молодіжних центрів, — резюмувала Марія Карчевич. – Сподіваємось, восени цей проект все ж ухвалять. До того ж в планах розробка моделі гуманітарного округу на рівні об’єднаних територіальних громад. А поки що ми продовжуємо реалізовувати ті проекти, які вже розроблені, — «Моя кар’єра», польсько–українські та україно–литовські обміни тощо. Запроваджені та втілюються премії Кабміну за особливі успіхи у розвитку молодіжного руху та гранти Президента України для обдарованої молоді.

Едуард Клюєнко: “Перехід від слів до смайликів – регресивний крок”

Дослідження Центральноукраїнської соціологічної лабораторії на тему потреб, дозвілля та активності молоді Кіровоградщини проводилося на межі травня — червня поточного року. Участь у ньому взяли представники восьми районів та двадцяти населених пунктів області. Підсумки прикро вразили, але звинувачувати вищезгадані інституції (родину та заклади освіти) було б недоречно. Адже ті прогресивні надбання, які поширені в розвинутих країнах, у нас використовуються здебільшого з точністю до навпаки. А в цілому ж кожен — сам коваль свого щастя, як не крути.

Отже, топ-п’ятіркою молодіжних проблем є безробіття, відсутність цивілізованих місць для дозвілля, високі ціни, алко— та наркозалежність та низькі доходи (всі варіанти набрали по 28 — 37 відсотків опитаних). А тепер спробуймо пройтися центром Кропивницького (для прикладу). Майже вся набережна «вкрита» молоддю з пивом та слабоалкогольними напоями, кафе на Дворцовій і не лише теж заповнені молоддю (хоча ціни іноді дійсно кусаються). Натомість існуючі  безкоштовні спортмайданчики на набережній та парках міста майже порожні.То  де ж логіка у відповідях молоді? Рівень молодіжної злочинності отримав шосту позицію, але ж саме молодь цю злочинність і створює, і сама ж нею обурюється… Більше того, кожен десятий вагався з відповіддю щодо проблематики, що теж не тішить.

На думку опитаних, серед потрібних заходів для поліпшення ситуації є пріоритети у працевлаштуванні, активність молодіжних об’єднань, пропаганда здорового способу життя, створення неформальної системи освіти, культурно–масові заходи, юридичні консультації та патріотичні заходи. 21 відсоток не визначився з відповідями. Знову ж таки, повна доступність інформаційного простору чомусь оминає тих, хто брав участь в опитуванні. За даними дослідників, 95,9 відсотка опитаних не беруть участі у діяльності формальних або неформальних молодіжних організацій. З кого ж вимагати активності — з решти чотирьох з лишком юнаків та дівчат? На думку ж Едуарда Клюєнка, критична маса активної молоді має становити мінімум 25 відсотків. «Здоровий спосіб життя» чомусь знову–таки полягає в пиві, «сємках», палінні та блуканнях в «колізеї» та інших недобудовах.

Звісно, можна зауважити, що в районах області ситуація не найкраща. Але ж навіть шкільні майданчики у більшості своїй порожні. На «культурно–мистецькі» заходи, якщо не передбачена виїзна торгівля все тим же пивом, молодь майже не приходить.

Інший етап дослідження свідчить про бажання брати участь у  конкурсах, виставках, акціях, фестивалях від 17 до 34 відсотків опитаних. Правда, в якій якості, не уточнювалось — глядачів чи учасників. А от 40 відсотків з різних причин не бере участі, віддаючи перевагу іншим формам дозвілля.

 — Мережі мають бути інструментом, а не замінником реального життя! – наголошує Едуард Клюєнко. Але  підсумки чергового опитування не тішать: 30 відсотків жадають порад у виборі професії, 24 — поліпшення інтелектуального розвитку, а 23 відсотки — розвитку мистецтва. 25 відсотків не визначились. Виникає низка риторичних запитань вельми жорсткого формулювання…

Що буде після формальних  резолюцій?

Короткі виступи тих активістів і посадовців, які дійсно створили і себе, і свої проекти різними способами, — Ганни Колєвої, Сергія Ткаченка, Андрія Лісоти, Людмили Білокоз — залишились лише закликом ентузіастів. Ухвалена резолюція носила лише формальний характер — адже на форумі жодного разу не пролунала кількість молодіжних організацій в області та відсоток їхнього представництва на заході. Тож балаканина для галочки вирішить оприлюднені проблеми на лічені відсотки, як і на лічені відсотки зменшаться результати  чергової статистики.

Віктор СЕРГЄЄВ

Напишіть відгук