АГРОЕКСПО–2017: ЮВІЛЕЙНІ ПІДСУМКИ

Міжнародна виставка «AGROEXPO» відбулась на Кіровоградщині вже вп’яте.  За цей час її площа та кількість учасників збільшилась у рази, а сама подія здобула статус найпомітнішої та найочікуванішої виставки року.

Національні рекорди, пікантні перфоманси, новітні організаційні прийоми та змістовні складові – оцінки дійство отримало неоднозначні, а враження полярно протилежні. Але байдужим не залишився ніхто.

Як відомо, площа та кількість учасників виставки стала найбільшою за п’ятирічку: 120 000 квадратних метрів і майже 585 профільних учасників, а також 530 – Покровського ярмарку, у тому числі іноземних.

Як і помітне зростання серед учасників кількості українських виробників сільгосптехніки (якщо спробувати порівняти з минулим роком – майже в два з половиною рази. При цьому мова йде не лише про відомі бренди, а й  про нові підприємства, які  або тримають рівень власною продукцією, або виробляють адаптовану під наші умови «іномарочну»), ці обставини належать до безумовних плюсів. Серед чинників, які дещо охолоджують захват від масштабної події, переважають деякі організаційні прикрощі, які, власне, не залежать від організаторів – до прикладу, проблеми з розміщенням учасників і гостей через відсутність потрібної кількості готельних номерів та житлового резерву. Довелось залучати  аж Кривий Ріг, бо, за словами директора виставки Ігоря Глібка, знайдених у Кропивницькому п’ятисот квартир не вистачило. Друга проблема, яка існувала протягом всіх чотирьох днів, – автомобільні пробки на Мурманській, вздовж виставки. Праві смуги в обох напрямках займали зерновози, які обслуговують підприємство на сусідній з виставкою локації, тож транзитний та місцевий транспорт ледь-ледь рухався лівими. Поліція такого напливу, напевне, не очікувала.

Чи доженемо Європу й Америку?

«Надійність. Простота. Економічність» – це гасло тракторів «ЮМЗ», назва яких стала відомою за часів часткової конверсії потужностей Південмашу. Основним конкурентом південмашівців довгий час залишався Мінський тракторний завод, але поступово свій шмат ринку відірвали китайці. Проте дещо з продукції «ЮМЗ» все ж було на виставці. Майже всі моделі призначені для експлуатації у малих та середніх господарствах різних сфер діяльності. Маючи тяговий клас 1,4 тс, колісну формулу 4х2 або 4х4, ці трактори є незамінними у комунальних службах та малих аграрних підприємствах. От тільки презентація як така була вельми лаконічною – два трактори стояли в різних місцях критого павільйону й зацікавлених можна було перерахувати по пальцях.

Натомість нова генерація харківських «Кіровців» на шасі Т-150К була представлена як на статичному майданчику, так і в польових умовах. Нові потужні двигуни Deutz або Volvo, оновлений дизайн кабіни та капота, значно збільшені технічні можливості привертали увагу як потенційних покупців, так і просто глядачів. Більше того, окремі учасники виставки пропонували можливість капітального відновлення старих Т-150К шляхом заміни двигунів і кабін, посилення ходової та інших вдосконалень до сучасного рівня.

Очікувана презентація нового «автотрактора» від КрАЗу не відбулася – більш того, автівка з навісним обладнанням  була захована від глядачів на складському майданчику. На питання щодо обіцяного напередодні тест-драйву представник виробника сумно відповів:

– Це ж гроші. А у нас їх майже немає. Виявляється, є підприємства, які держава підтримує, а є такі, що в прольоті. От ми в другу групу й потрапили.

Як все ж вдалося дізнатись, автотрактор є приватною ідеєю науковця з Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Сергія Погорілого з назвою «Мобільний енергетичний засіб агропромислового виробництва МЕЗ-330»(330 к.с. потужності), тому, мабуть, його навіть на майданчик
КрАЗу не виставили. Власне ж Кременчуцький автозавод презентував дві новинки – завантажувач сухих кормів безкапотної компоновки колісною формулою 4х2 та шасі аналогічної компоновки 6х2 з підйомною задньою віссю. Зокрема, друга модель є багатофункціональною платформою для встановлення кузова-зерновоза, бортового тентованого або ізотермічного кузовів. У свою чергу на двовісному шасі замість «кормовоза» можна змонтувати ізотермічну, бортову, самоскидну платформи, цистерни різного призначення, а також спецобладнання для комунальних та будівельних підприємств. В цілому ж кременчуцькі автовиробники мають широку гаму сучасних вантажівок різного призначення, але чомусь, крім силових структур, їх ніде не помітно.

Фінська компанія SAMPO ROSENLEW стала об’єктом для співробітництва з кількома підприємствами України, зокрема з Херсона та Олександрії. Як зазначили представники українських заводів, станом на сьогодні відбувається поагрегатне складання комбайнів та іншої продукції, але в перспективі  – перехід на повний цикл виробництва  з українських комплектуючих. Однак, херсонський зразок мав англомовний напис на корпусі «KHERSONMASH».

У цілому слід відзначити, що більшість продукції дилерів закордонної техніки відрізнялась лише кольорами та зовнішнім дизайном окремих зразків. Технічно ж всі зразки виконані майже за єдиними стандартами, тому іноді важко було зрозуміти, хто у кого що запозичив. Окремі аналогічні зразки були присутні й в українських виробників, подарунком  яким є 20-відсоткова компенсація з держбюджету на вироблену ними техніку.

Інвестиції: що сприяє, а що – заважає?

Інвестфорум з назвою «Центральноукраїнський інвестиційний день» мав за мету обмін досвідом з іноземними гостями для створення партнерської платформи. Презентація заступником голови ОДА Андрієм Коломійцевим інвестиційного паспорта регіону допомогла гостям оцінити можливості нашої області. Розроблений документ є однією з основ «Стратегії-2020», яку має намір реалізувати обласна влада найближчими роками. Звичайно, маючи вигідне географічне розташування, розвинену транспортну мережу, значні запаси природних ресурсів, можна сподіватись на успішний розвиток Кіровоградщини. Зокрема, серед виявлених 390 родовищ копалин 58,2 відсотка є сировиною для будівельної галузі, 26,3 відсотка – метали та грунтові води, 15,5 відсотка – паливно-енергетична складова.

Родючі чорноземи – ще одна перевага регіону. Два мільйони гектарів ріллі забезпечують п’ять відсотків агропромислового виробництва України (83,9% – рослинництво, 16,1% – тваринництво). Область має 59 елеваторів для зберігання 2,5 мільйона тонн зернових.

Розвивається й альтернативна енергетика – зокрема, в області вже збудовано 20 сонячних електростанцій, найпотужніші з них – у Бобринці, Олександрівці, Kатеринівці Кіровоградського району, Новоархангельську, Новоукраїнці та Знам’янці. 16 вищих навчальних закладів та 17 структурних підрозділів, на думку доповідача, мають забезпечити якісний рівень освіти. Туристично-рекреаційний потенціал регіону теж доволі великий, але будемо відвертими: над цим ще працювати й працювати (до речі, на мапі було представлено менше десятка туристичних принад області).

Однак, за словами Андрія Коломійцева, інвестиційна діяльність на Кіровоградщині є активною. 81 відсоток коштів інвестовано в реальний сектор економіки. Джерела – Кіпр (23%), Великобританія (32,9%), Сейшельські Острови (3,9%), інші країни (34,4%). Експорт продукції – до ста країн світу, найбільший  до Італії, Індії, Єгипту, Китаю.

Підбиваючи підсумки, Коломійцев запросив до співпраці всіх бажаючих.

Але одна з наступних доповідачок – керуючий партнер PRO CAPITAL GROUP Антоніна Кутова – виявилася більш стриманою в емоціях, але не менш обізнаною в цифрах. Так, за першу половину поточного року загальний обсяг інвестицій в Україну становив майже 39 мільйонів доларів США, з них 26,7 відсотка у промисловість (головним чином у переробну – 20,7%), 26,4 відсотка – у страхування та фінансову сферу, 13,3 відсотка – у торгівлю та ремонт автомототранспорту. Дивна річ, але агропромисловий комплекс потрапив до «інших видів», які склали 12,4 відсотка. Наголошую, це було зазначено на агропромисловому (!) форумі.

Йдемо далі. Будь-який інвестиційний процес має низку етапів: моніторинг, оцінку, власне інвестування (6-9 місяців), співпрацю (2-5 років) та вихід інвестора (1,5-2 роки). При цьому підходи інвесторів до оцінки проектів не мають шаблонності. Зокрема, в галузі АПК також враховуються наявність земельного банку, вигідне територіальне розміщення, професійна управлінська команда, проблемні та власні активи. Важливою особливістю є необхідність винагороди інвестора – або чітким графіком виплати дивідендів, або в збереженні його частки в проекті.

На жаль, наш регіон, як і вся країна, страждає від загальновідомих проблем. За даними загальноукраїнського опитування, цими проблемами є корупція, недовіра до судів, війна з Росією, непередбачуваний валютний курс та нестабільна фінансова система. В галузі АПК до цього додаються відсутність ринку землі, сезонність та погодні умови, кредитна політика та пріоритетність у розвитку. Звичайно, перевагу мають великі агропідприємства, як більш стійкі до проблем. Відповідно, для поліпшення ситуації в цілому варто оновити суддівську систему (7,6% опитаних), мінімізувати, якщо не викорінити корупцію (7,4%), виконувати вимоги МВФ та скасувати валютні обмеження (по 6,2%) і приватизувати державні підприємства (5,9%).

Коли і як це відбудеться – невідомо.

Під час обговорення інвестиційної ситуації керуюча департаментом з регіонального розвитку Європейської Бізнес-асоціації Юлія Краснова  констатувала більшу привабливість західних регіонів України перед іншими, найменш привабливою через відомі обставини виявилась східна частина України. Гість із Польщі, директор департаменту розвитку сільських територій Адміністрації Маршалка Нижньосілезького воєводства Петро Блашкув наголосив на необхідності посилення ролі органів місцевого самоврядування  як  у залученні інвестицій, так і у вирішенні локальних побутових проблем (на кшталт сміттєвого колапсу Львівщини). Влада має стимулювати громаду ощадливо використовувати наявні ресурси, берегти довкілля, мотивувати приватний бізнес до активної діяльності в комунальній сфері (особливо в містах та об’єднаних громадах).

Міфи щодо відтоку українського капіталу на Захід розвіяв президент Асоціації українського бізнесу в Польщі Ярослав Романчук. За його словами, все відбувається дещо по-іншому – українські виробники відкривають дочірні підприємства  у західних країнах для реалізації власної продукції. Таким чином процес є повним – виробництво, транспортування та реалізація власними силами, що є суттєвою  економією часу й коштів. Зокрема, у Польщі є низка «торгових домів», які реалізують олію, продукцію дрібного машинобудування, надають послуги в ІТ-сфері та інших. Виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати Емма Турос підкреслила  потребу тісної взаємодії всіх гілок влади як складову успіху та наголосила на необхідності мати єдину позицію в питанні інвестицій. Проте, за її словами, окремі політсили минулого, зокрема залишки Партії регіонів та КПУ, в низці областей активно саботують всі реформи, що є неприйнятним для країни, яка прагне реформуватись. Доповнюючи Емму Турос, технічний радник представницького корпусу НЕФКО Андрій Каташов наголосив, що навіть грантові кошти не даються «за гарні очі», проте висловив задоволення, що Кропивницький поступово стає дійсно привабливим для інвестицій. Але, як відомо, скільки людей, стільки й думок. Коментуючи перебіг форуму, начальник управління економіки міськради Кропивницького Андрій Паливода з сумом констатував:

– На жаль, наша влада мало зацікавлена в залученні інвестицій або шукає варіанти на своїх умовах. Для інвестора одним з головних чинників є земельна ділянка, а у Кропивницькому жодної вільної ділянки  вже немає. Тому я цілком згоден з позицією Антоніни Кутової в її характеристиках поточної ситуації та необхідності якнайшвидшої її зміни на кращу.

Смаки та присмаки Покровського ярмарку

Попри наголоси очільника ОДА Сергія Кузьменка на необхідності позиціонування районів на «загальнодержавному» рівні, більшість районів обмежились традиційним вже асортиментом наїдків-напоїв. Окремі райони створили додатково схеми  туристичних маршрутів, фотогалереї своїх цікавинок, але чим та як туди доїхати – у більшості випадків залишилось таємницею. Тобто немає доріг – є напрямки і «гугл-мап» вам на допомогу?

Але приємні родзинки в цій частині АгроЕкспо все ж були. Перша – це 43 існуючі сільські зелені садиби на теренах області, які всупереч всьому поступово займають свою нішу в туристичній сфері. Друга – це зростаючий рівень продукції декоративно-ужиткового мистецтва, де зустрічаються вже й архітектурні споруди. Традиційно на ярмарку змагалися гарбузи-велетні. Переможцем став гарбуз Валерія Помазана з селища Кожанка Київської області. Вага гарбуза-велетня склала 46,8 кг. Переможець отримав у подарунок 32-дюймовий телевізор.

Справжньою родзинкою стала присутність на виставці культового силача вoлoдaря титулу «Нaйсильнішa людинa світу-2004» Василя Вірастюка, який змодерував тут встановлення рекорду України: вітчизняні стронгмени під орудою президента федерації стронгмену України Сергія Конюшка  Олексій Новіков, Сергій Пономaрьов, Богдaн Лук’яненко тa Руслaн Петруня з другої спроби встaнoвили рекoрд Укрaїни в кaтегoрії «Спoрт, спецпідгoтoвкa» з перетягувaння aгрегaту. В якoсті «снaряда» булa викoристaнa зчіпкa: трaктoр тa пoсівний кoмплекс зaгaльнoю вaгoю 27,2 тoнни. Aтлети пoдoлaли дистaнцію 3,07 метра.

До речі, не менше захвату у глядачів викликало дійство у стилі «бікіні-мийка», де дівчата у відвертих купальниках старанно пінили… екскаватор-навантажувач, – це була, мабуть, наймасовіша зйомка на гаджети за усі дні виставки та найзапекліша дискусія у соцмережах.

І без політики – ніяк

Попри те, що обласний центр отримав нове ім’я вже більше року тому, задовго до самого дійства на рекламних афішах і бордах красувався напис «Кіровоград», а вже на відкритті в центрі статичного майданчика гостей та учасників зустрічала вивіска «АгроЕкспо Єлисаветград». На урочистому відкритті ведуча назвала Андрія Райковича «кіровоградським міським головою», а китайську делегацію – гостями з «Кіровоградської народної республіки» (хоча й миттєво виправилась, але китайці були трохи здивовані). Власне, й те, й інше можна вважати обмовками, бо ж сам міський голова привітав гостей на «гостинній землі Кропивницького» і в наступних промовах робив акцент саме на новій назві міста.

Своєю присутністю відзначились очільники нової партії «Основа» нардеп Сергій Тарута та екс-голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко, а також ще один колишній керманич Кіровоградщини  нардеп Сергій Ларін.

АгроЕкспо-2018: що чекати

Багато що буде залежати від внутрішніх та зовнішніх чинників, головними з яких залишатимуться конфлікт з Росією, валютні коливання, стрибки цін на паливно-мастильні матеріали тощо. Одним з головних може стати ймовірне скасування мораторію на продаж землі агропризначення, хоча, цитуючи одного з парламентаріїв –  Вадима Івченка,   необхідних голосів у Раді ані за скасування, ані за збереження немає. Відповідно це позначиться й на інвестиційній політиці.

З іншого боку, на локальному рівні «нам своє робить». Керівником «Украгромашу» Павлом Штутманом проведено колосальну організаційну роботу, залучено шалену кількість різноманітних ресурсів. Тому побажання йому подальшої енергії та наснаги є найщирішим. В свою чергу місцева влада має врахувати всі недопрацювання цього року й щодо готелів, й щодо транспортних колапсиків і мотивувати райони дійсно презентуватись «на загальнодержавному рівні». Щодо приємних агросюрпризів від організаторів АгроЕкспо – в цьому не може бути ані краплі сумнівів. Відлік часу до АгроЕкспо-2018 вже  розпочався.

Максим ГУЦАЛЮК, спеціально для «НС».

 

Напишіть відгук