ІВАН ДРАЧ: «ТРЕБА, ЩОБ У НАС БУЛО БІЛЬШЕ СОФІЇ!»

Минулого тижня завершився 47-й Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», присвячений 135-й річниці утворення першої професійної української трупи під орудою Марка Лукича Кропивницького.

Як і раніше, він захопив у свою орбіту аматорські, професійні творчі колективи та багатьох шанувальників театрального мистецтва. Цьогоріч глядачам дарували своє мистецтво Рівненський академічний український музично-драматичний театр, Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г.Магара, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я», Ніжинський академічний український драматичний театр, Київський академічний театр «Колесо», Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М.К.Садовського та Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім. І.Озаркевича.

Кульмінацією фестивалю стало традиційне свято на території заповідника-музею «Хутір Надія».

Вітаючи присутніх від імені  голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка, його перший заступник Сергій Коваленко сказав: «Саме тут 1970 року відбулося перше свято театрального мистецтва. Саме тут, оскільки тут творили Марко Кропивницький, Іван Тобілевич. Оскільки саме тут була написана низка п’єс, яка увійшла до скарбниці української і світової драматургії. Наш край багатий чорноземами. Але найбільше багатство нашого краю це люди, які працюють на цій землі, які зберігають духовні традиції українського народу».

Його доповнив заступник міністра культури Юрій Рибачук: «Є дуже небагато подій, чия історія переходить через десятки років. Однією з таких подій є свято «Вересневі самоцвіти». В чому ж секрет його довголіття? Їх, певно, кілька. Один з них – це земля, де ми зараз перебуваємо. Земля, яка дала світові корифеїв, засновників українського професійного театру. Стоячи тут і слухаючи шум оцих прадавніх дубів біля цих цілющих джерел, особливо відчувається життєдайна енергія цієї землі. Другий секрет: гадаю, певно, «Вересневі самоцвіти» мають свою душу. Адже сюди приїздять найкращі театральні колективи і безпосередньо розмовляють зі своєю аудиторією, як це робили корифеї. А найголовніший із секретів – це люди».

Водночас і гостем, і учасником фестивалю став поет, драматург, громадський і державний діяч, лауреат національної премії імені Т. Шевченка, Герой України Іван Драч: «Я щасливий, що перебуваю тут разом з вами під кронами цих легендарних дубів. 1970 року були ми тут з письменницькою делегацією, яку очолював Олесь Гончар. Мені приємно, що через 47 років я стою тут поруч з вами. Сьогодні у нас – Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Треба, щоб у нас було більше Софії!».

Підсумовуючи програму фестивалю, оцінку йому дав головний режисер Кіровоградського академічного обласного музично-драматичного театру Євген Курман: «Концепція фестивалю чітко складена, і ми її дотримуємося. Це свято театрального мистецтва, на якому ми намагаємося показати різножанрову палітру вистав українського репертуарного театру. Театрів різних зараз народжується дуже багато. Вони різного формату, вони мають різні художні завдання. Але ми пропагуємо саме український репертуарний театр і намагаємося, щоб тут були показані роботи різного спрямування. Цього року у нас була і опера, і постановка «Лісової пісні» – пластична, лірико-філософська дія, були дуже гострі соціально вистави Ніжинського театру, були вистави-комедії. За оцінками наших гостей, це дійство стає вишуканішим. І це не від того, що з’являється вишуканіший контент. Це – інакше сприйняття публіки. Найголовніше, що за ці роки нам вдалося створити певну атмосферу і виховати більш культурного, більш відповідального глядача, який уміє сприймати мистецтво не на рівні супермаркету, де вибирає якийсь продукт. Наш глядач вже отримує естетичну насолоду від сприйняття мистецького продукту. Цього року на театральному полі на Хуторі Надія протягом усієї програми не було вільних місць. Це було дуже приємно. З кожним роком кількість людей, які їдуть туди саме за театральними враженнями, стає більшою, ніж тих, хто туди їде на пікнік. З кожним роком на святі ми отримуємо нових друзів і запоруку участі у «Вересневих самоцвітах» гарних колективів. Фестиваль також став прологом до безпосереднього святкування 135-річчя нашого театру, яке відбудеться 27 жовтня. Ми покажемо на сцені театру програму, яка називається «Ми – кропивничани». Це буде етапна постановка, великий театралізований концерт з уривками з вистав, з презентацією окремих акторів, можливо, з якимись «капусними» номерами».

Роман Любарський 

Фото Ігор Демчук

 

Напишіть відгук