ЯК ЗНАЙТИ СВОЄ СПРАВЖНЄ ПОКЛИКАННЯ?

0
494
views

«Що таке покликання?» – це питання повернулося до мене через майже 10 років від здачі ЗНО. Саме такою була тема твору з мови, який становив 40% від фінальної оцінки. У 2008 за пару тижнів до іспиту вчителька зачитувала нам «перли» інших учнів, які провалили завдання роком раніше.

Найбільш запам’ятався наступний: «покликання – це коли тебе кудись покликали…». Тоді, ми реготали від невдалих фраз авторів, ледь стримуючи сльози. Однак зараз ця наївна фраза не виглядає такою вже дурною.

Що ж таке покликання як не процес, коли тебе до чогось або кудись закликають або ти сам відчуваєш, що тебе тягне кудись. Покликання не може бути одиничним і доконаним фактом, як ніби щось вроджене або остаточно визначеним. Більш того, якби воно було статичним, то його б не існувало зовсім. У такому випадку це був би одиничний акт, схожий на постанову місії, яку можна або виконати в повному обсязі – і вона зникає і на її місце приходить інша, або провалити. Покликання здійснюється інакше, воно постійно повинно себе підтверджувати, розкривати з нових сторін і новими гранями. Єдине, до чого воно закликає – так це до діяльності, створювати себе, ставати людиною. Найголовніше – що воно значно ширше за просту «професійну приналежність». Навряд чи навіть в побутовому лексиконі ми можемо говорити про «покликання продавати парфумерію», наприклад. Хоча, уживаються вирази як «покликання продавати (природжений продажник)», так і «покликання робити людей привабливими». Тобто в обох випадках ці «покликання» дають широке поле для діяльності і знаходження себе в ній.

Якщо ж ми все-таки розглянемо покликання як «приналежність до певної професії», варто згадати чудовий виступ Емілі Вапник на TEDx, яке так і називається «Чому не у всіх є одне справжнє покликання?»

Спікер робить чудові спостереження і констатує: «Не всі є вузькими спеціалістами». Шкода, що в своїх міркуваннях вона не йде далі і не приходить до того, що «професіоналів» і «мультипотенціалів» також немає.

Є в першому випадку люди, яких з дитинства виховували і заточували під один вид діяльності, під те, що вони повинні бути успішні і реалізуватися в чомусь конкретному, і є інші люди в другому випадку, які, з якоїсь причини, не пішли таким шляхом.

У даному випадку нас не цікавить питання, чому у перших склалося так, а у других інакше. Нам потрібно зрозуміти, що всі ми не тільки спочатку є, але і продовжуємо бути «[мульти] потенціалами».

Наскільки б серйозно і глибоко людина не була зануреною в свою суто професійну сферу інтересів, діяльність її все одно тягнеться за її межі. Але чим дорослішими ми стаємо, тим старанніше воліємо заплющувати на це очі.

У кожного з нас є хобі, є побутові справи, є інтереси в сфері суспільного життя (не дивлясичь на те, чи це жовта преса про знаменитостей, чи макроекономіка). Найзнаменитіші люди, які рухали історію (все людство), з часом отримали назву «Людина епохи Відродження», що означає всебічно розвинений, той, хто займається різними сферами науки, культури, мистецтва, не хворіє «професійним кретинізмом».

Певною мірою, кожна мама (найчастіше мама) одночасно є і бухгалтером, і швачкою, і вихователем, і прибиральницею, і кухарем, і аніматором, і водієм, і т. ін. І це нормально.

Більше того, в реальному світі не існує суворого професійного поділу. Кількість життєвих сфер, у яких задіяна людина, різнобічність, багатозадачність тільки розвивають людину, роблять її мислення більш гнучким, а значить, більш живим.

Тепер варто сказати про те, як же все-таки знайти свою спеціалізацію, адже не працювати в звичному сенсі цього слова можуть дозволити собі не всі. Існує давно розроблена і перевірена формула «роботи мрії», те, що надає життю сенс.

Для початку можна спробувати виписати ці пункти і заповнити їх. Для більш детальної і вдумливої роботи є тестування на профорієнтацію як для підлітків, так і для дорослих (в Україні найбільш достовірними вважаються MagellanoUniversity і SDS5 до 25 і до 60 років відповідно).

У даному випадку мова йде про роботу з профессіоналом – психологом або кар’єрним консультантом. Насправді, важливість такої роботи важко переоцінити.

У США, наприклад, в школах, крім психологів, працюють фахівці з кар’єрного планування або профконсультанти. Їх завдання – не тільки провести тестування і прояснити з учнем його результати, а й скласти дорожню карту подальших дій, враховуючи як переваги, результати тестування, так і оцінки, наявність відповідних курсів або місць в університетах, справи на ринку праці. Важливо щоб у кожному випадку, таких варіантів було хоча б три, для того щоб у людини був вибір. Додатковим плюсом буде можливість пройти стажування за тими спеціальностями, які ти вибрав. Адже вибрати ту спеціальність, яка тобі до душі – це півсправи, потрібно ще самому відповідати вимогам реальності в цій спеціальності. І після всіх цих маніпуляцій все одно ніхто не застрахований від того, щоб «зробити помилку».

Головне – наявність розуміння того, що все можна змінити буквально в будь-який момент часу.

Зараз подібну практику хочуть запровадити і в Києві. Цільова аудиторія насамперед – клієнти Соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді та Центру зайнятості, а також всі бажаючі. Крім тестування, буде проходити освітньо-розвиваюча програма, групові зустрічі та тренінги, лекторії та багато іншого. Але реалізувати цю програму безкоштовно і в повному обсязі можна, тільки якщо команда розробників проекту зможе зібрати достатню кількість голосів від киян.

Приєднуйтесь до Платформи профорієнтації «Потенціал» і пам’ятайте, що «кожна минаюча хвилина – ще один шанс все змінити!»

Кізіма Віталіна, психолог, спеціаліст з профорієнтації (з сайту http://osvita.ua/news/)

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here