ЗЕМЛЯ НЕ ДЛЯ ВСІХ, АБО В СПИСКАХ НЕ ЗНАЧИТЬСЯ

Вже не раз, і в нашій газеті зокрема, порушувалось питання землі для атовців. Юридичні відписки, несумлінність чиновників та інші бюрократичні зволікання не дають громадянам України реалізувати своє законне право.

До редакції «НС» звернувся учасник АТО Дмитро Катеринюк, учасник АТО, військовий, який і зараз продовжує службу за контрактом. Він намагається отримати свою заслужену і гарантовану державою ділянку. Ситуація, в якій опинився Дмитро, нагадує заплутаний лабіринт, з якого немає виходу.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 14 Конституції України, всі громадяни України мають право на землю. Конкретно питання виділення земельних ділянок регулюється статтями 118, 121 і 122 Земельного кодексу України.

Президент в 2014 році оголосив, що учасникам АТО земля буде даватися в першу чергу. Насправді пільга для них вже була прописана в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Якщо не вдаватися в подробиці законів, скажемо так: якщо ти отримав посвідчення учасника бойових дій (УБД) і хочеш ділянку, тобі належить десять соток землі. При цьому зовсім не обов’язково бути жителем Кропивницького. Власне, можна подати документи на отримання землі в будь-якому населеному пункті України.

Для початку Дмитро Катеринюк звернувся до Кіровоградської міської ради із заявою про виділення земельної ділянки під забудову, оскільки проходить службу в Кропивницькому.

На його звернення відповіли таке: «Згідно з рішенням Кіровоградської міської ради від 10.05.2017 р. № 324 «Про затвердження Положень про встановлення черги на отримання земельних ділянок учасниками та членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції на території м. Кіровограда» в п.2.1 надається перелік документів, необхідних для взяття на облік, в якому зазначена, зокрема, копія довідки з місця проживання. Оскільки ви не маєте реєстрації в м. Кропивницькому, для внесення вас до Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції пропонуємо надати вищевказану довідку».

Зрозуміло, що питання фактично тупикове, тому Дмитро подав заяву на отримання земельної ділянки під ведення особистого селянського господарства за місцем реєстрації до Олександрівської селищної ради і отримав погодження щодо відведення ділянки на території Олександрівської селищної ради.

Здавалося б, проблема вирішена, але не все так просто. У нас в країні, як-то кажуть, багато органів і їм треба чимось займатися.

Якщо навіть земля виділена і її вистачає, можуть виникнути проблеми в розподілі конкретних ділянок і черги, за якими вони видаються. Ділянки є різні, і те, яку конкретно за якістю ділянку отримає ветеран і коли, залежить не тільки від голови сільради, але і Держкадастру.

У справі Дмитра Катеринюка відповідь Держкадастру була розлогою та завершувалась однозначним резюме. А саме: спираючись на Закон України «Про охорону земель» Держкадастром сформовано перелік земельних ділянок, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації.

Враховуючи викладене, Головне управління Держкадастру у Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви.

На словах бійцю порадили шукати собі землю на офіційному сайті та ще запропонували два варіанти: ділянку за 45 км та іншу – на пасовиську, не придатну для обробки.

Ми звернулись за роз’ясненням до начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Ігоря Зінченка.

– Задля здійснення ефективного механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, запобігання зловживанням, недопущення соціальної напруги у цій сфері Держгеокадастром визначається перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам. Даний перелік  оприлюднюється на офіційному сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (банер “Перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність”).

Керівництвом місцевих рад у Олександрівському районі ще не ініціювалося питання надання земельних ділянок на аукціонах.

– Як формується перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність громадянам?

– Раніше площа, яка передавалася безкоштовно, не обмежувалася. Тепер вона перебуває у залежності від результатів відкритих аукціонів попереднього періоду. Встановлений ліміт — 25% від площі земель, переданих на конкурентних засадах. Тож даний перелік встановлюється на паритетній основі між площею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах у попередньому періоді, та площею земель, що передаються безоплатно, у співвідношенні 1:0,25.

– Що має далі робити Дмитро Катеринюк, якому відмовлено щодо відведення земельної ділянки у власність?

– Звертатися до відділів Головного управління Держгеокадастру у районах Кіровоградської області (зокрема, відділу в Олександрівському районі), які акумулюють інформацію про учасників АТО, котрі мали погодження територіальних громад на отримання земельних ділянок. Коли буде визначений ліміт земельних ділянок для безоплатної приватизації громадянами на певній території, тоді настане можливість забезпечення їх землею. Або обирати земельну ділянку із діючого переліку, не прив’язуючись до місця проживання. Адже  згідно з чинним законодавством громадяни нашої держави, зокрема учасники АТО, можуть отримувати земельні ділянки до 2 га для ведення особистого селянського господарства на території всієї України.

Звісно, без фахової підтримки з цією справою не розібратись, тож за поясненнями ми звернулись до правозахисника, юриста ГО «Юридична Сотня» Антона Красова.

– Приклад Дмитра ще раз доводить існування даної проблеми. Юридично ситуація виглядає наступним чином. Відповідь Кіровоградської міської ради на заяву Дмитра є фактично відмовою. Для постановки на облік учасників АТО для отримання земельної ділянки у Дмитра вимагають довести факт реєстрації у м. Кропивницькому. Така вимога є незаконною. В даному випадку йдеться про обмеження права на отримання земельної ділянки рішенням Кіровоградської міської ради від 10.05.2017 р. № 324 , яким затверджено положення про встановлення черги на отримання земельних ділянок учасниками АТО. Даним положенням встановлюється, що земельна ділянка може бути надана лише учасникам АТО, які проживають, зареєстровані у м. Кропивницькому, що прямо суперечить Земельному кодексу України, зокрема статті 118, де не встановлено жодних подібних обмежень. Це означає, що кожен громадянин має право на отримання земельної ділянки в будь-якому населеному пункті  незалежно від його місця реєстрації чи місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». В даному випадку в рішенні Кіровоградської міської ради має місце звуження конституційного права громадян на землю, а отже і перевищення своїх повноважень. До того ж при застосуванні норм права норми законів, до яких відноситься і Земельний кодекс, мають пріоритет перед нормами інших підзаконних або локальних нормативно-правових актів.

Щодо відповіді зу, то тут ситуація дуже схожа. Відмова Держгеокадастру також незаконна. В своєму листі управління Держгеокадастру спирається на постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 7 червня 2017 року, якою звужується право учасників АТО отримати земельну ділянку у власність. В ній, зокрема, встановлюється, що тепер учасники АТО можуть отримати тільки ту земельну ділянку, яка знаходиться у спеціальних переліках, які визначає обласне управління Держгеокадастру. Отримати іншу ділянку відповідно до постанови учасник АТО не може. Однак дана норма прямо суперечить статті 118 Земельного кодексу, де відсутні подібні обмеження.

Дмитру для того, щоб отримати свою землю, потрібно звертатися до суду. Він як учасник бойових дій має право на безкоштовного адвоката, якого він може отримати в місцевому центрі вторинної безоплатної правової допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що земельне питання для учасників АТО було і залишається гострим та потребує свого нормативного врегулювання в законодавстві і чіткої реалізаційної практики. На жаль, незважаючи на старання громадських активістів, прозорості в земельному питанні домогтися не виходить. Земля – дуже цінний ресурс, щоб влада могла нею ділитися.

Руслан МУСІЄНКО

Напишіть відгук