ОБ’ЄДНАНІ ГРОМАДИ: ТРУДНОЩІ ВИБОРУ

Наближається важлива дата для багатьох громад: на 29 жовтня нинішнього року перші вибори призначено ще у 201 об’єднаній територіальній громаді України, які утворилися із майже тисячі місцевих рад.

 При цьому на розгляді Центральної виборчої комісії знаходяться звернення від облдержадміністрацій щодо призначення перших місцевих виборів у 71 ОТГ. І такі звернення продовжують надходити до ЦВК: ще близько 50 ОТГ знаходяться на завершальних стадіях процедури об’єднання. Теоретично ті громади, звернення щодо яких вже подані до ЦВК, ще встигають провести перші вибори у грудні цього року. Рішення про оголошення таких виборів ЦВК має прийняти не пізніше 13 жовтня, тобто за 70 днів до 24 грудня – останнього можливого в цьому році дня для проведення виборів.

За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслава Негоди, в Україні до кінця року може бути створено близько 700 ОТГ– враховуючи громади, сформовані у 2015-2017 роках, і ті, де вибори призначено на 29 жовтня. Щодо власне Кіровоградської області, то наприкінці поточного місяця відбудуться довгоочікувані перші вибори у шести об’єднаних територіальних громадах: в Тишківській (Добровеличківський район), Катеринівській та Первозванівській (Кіровоградський район) сільських, Компаніївській та Смолінській селищних, а також у Помічнянській міській об’єднаній територіальній громадах. Якими були попередні вибори в ОТГ, які є труднощі у такому специфічному процесі та які перспективи чекають на новостворені громади?

Вибори в ОТГ: чи врахують попередні ризики?

За останній рік у Кіровоградській області відбулися вибори до чотирьох ОТГ: Великоандрусівської, Соколівської, Великосеверинівської, Ганнівської. Цікаво, що найпопулярнішими на виборах голів та депутатів місцевих рад були самовисуванці, а також представники партій, які ведуть активну діяльність на місцях, але не представлені у Верховній Раді – наприклад, «Аграрна партія», «Наш край». Жодного кандидата не було обрано з таких партій, як «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Опозиційний блок». Були також і спроби маніпуляцій: на посаду голови Соколівської ради було висунуто водночас трьох кандидаток з однаковим прізвищем. Лише одна з них, Інна Завірюха, мала пряме відношення до Соколівської громади, адже до цього займала посаду голови сільради. Щодо двох інших жінок, то одна з них працювала на той момент бібліотекарем у Кропивницькому, інша є літньою жінкою з села Бережинки. Жодна з двох не брала участі у політичних перегонах та відмовлялася коментувати свою участь у виборчих процесах. Та, незважаючи на спробу опонентів заплутати виборців, перемогу тоді здобула саме Інна Завірюха.

Щодо цьогорічних жовтневих виборів в ОТГ нашої області, за інформацією спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА, то загалом на 132 депутатських місця в шести ОТГ вже зареєструвався 731 кандидат. На посади ж сільських, селищних та міських голів у майбутніх об’єднаних територіальних громадах претендують 22 кандидати. Найбільша конкуренція за депутатські мандати спостерігається в Помічнянській міській ОТГ, де зареєстровано 196 кандидатів на 26 виборчих округів, а найменша – в Смолінській, де на 26 округів зареєстровано 110 кандидатів. А от щодо керівної посади в громаді, то Смолінська ОТГ, навпаки, займає лідерські позиції щодо рівня конкурентності: тут свої кандидатури було запропоновано шістьма людьми в той час, як в інших громадах на посаду голови ОТГ претендують по три-чотири людини. Мешканці Компаніївської селищної громади взагалі в жовтні обиратимуть голову громади лише з двох кандидатур. Загалом серед кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів під час жовтневих виборів переважають самовисуванці – 17 осіб. Щодо представників політичних сил, то на посади голів також претендують два представники партії «УКРОП» та по одному кандидату від «Свободи», «Громадянської позиції» та «Нашого краю». «Особливості виборів – невизначена законодавча база щодо оплати членам комісії. Тобто на офіційному рівні ті, хто працюватиме під час виборів, не отримуватимуть нічого. І вже зрозуміло, що найцікавішими вибори будуть у Катеринівці та Первозванівці, де зареєструвалося найбільше кандидатів», – зазначила громадська консультантка Громадянської мережі ОПОРА Зоя Лебідь.

Як обирати кандидата на місцях?

Про внутрішні практичні проблеми, які є поки що частиною виборчого процесу в ОТГ, розповів голова Новоукраїнської громади Олександр Корінний під час круглого столу на тему адміністративно-територіальної децентралізації влади в Україні, який відбувся минулого тижня у Кропивницькому. «В місцеві ради треба привести молодь. Але сьогодні молоді люди здебільшого не довіряють політичним партіям. А через систему виборчого процесу за списками політичних партій виходить, що для того, щоб бути обраним, треба вступити в партію, – тому молодь і не хоче брати участь в цьому. Тож і така низька явка під час виборів буває: люди зневірилися в політпартіях, яких багато, а по суті вони мало чим відрізняються. Є багато прикладів, коли людина робить реформу, доводить громаду до створення ОТГ, а замість неї на виборах обирають іншу, яка якраз проти цього. Тож як ми можемо казати про реформи в країні? Цього разу вся молодь у нас, в Новоукраїнці, яка була в списку, виграла округи, але при цьому вони не стали депутатами – бо по списках пройшли інші. Тому я вважаю, що на місцевих виборах система має бути мажоритарною», – пояснив він. У свою чергу директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Сергій Шаршов, який також був присутній під час круглого столу, погодився, що вибори в ОТГ значно ускладнюється  неузгодженістю ЗУ «Про місцеві вибори» з іншими законами, а сам виборчий процес – правовою невизначеністю низки важливих процедур.

А що ж чекає на ті громади, які наприкінці жовтня проведуть вибори та будуть вже офіційно сформованими ОТГ? Ці громади з початку 2018 року матимуть можливість перейти на прямі міжбюджетні зв’язки: тобто дотації та субвенції з державного бюджету надходитимуть прямо в місцевий, оминаючи такі сходинки, як обласний, районний бюджети. Це дозволяє уникнути корупційної ланки та значно полегшує загалом сферу функціонування громади, яка пов’язана з фінансуванням. Про важливість фінансового планування на місцях та підтримки молоді також говорили й під час Київського міжнародного економічного форуму, який відбувся минулої п’ятниці. За словами одного із спікерів форуму, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, державний бюджет-2018 складатимуть за проектно-цільовим принципом: «Ми даємо можливість місцевому самоврядуванню створювати свою податкову базу. Важливо планувати на два – три роки не тільки соціальну інфраструктуру, але й напрямки, які дозволять залучати інвестиції». Він назвав перспективним механізм надання грантової підтримки підприємцям, готовим організувати бізнес на територіях громад: «Мале і середнє підприємництво створить фундамент національної економіки і максимальну податкову базу громад». Також під час Київського міжнародного економічного форуму Геннадій Зубко акцентував увагу на тому, що одним із найважливіших напрямків програми європейських коштів є інвестиції у розвиток людського потенціалу, підтримки активної молоді. «Громади потребують ефективних регіональних лідерів, здатних забезпечити кваліфікований персонал, організувати базу для його підготовки на усіх рівнях – від вищої до професійно-технічної освіти. А зрештою створити у громадах інфраструктуру для життя, що спонукатиме молодь лишатися у громаді», – зауважив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко.

Ірина ТРЕБУНСЬКИХ

 

Напишіть відгук