Завітавши увечері до будинку свого сина Ігоря Кулика, який на той час був на роботі, Тамара Іванівна з подивом виявила, що вхідні двері опломбовані. На них «красувався» шматок паперу з печаткою голови квартального комітету №2.
З якого права вона посміла посягнути на недоторканність приватної власності людини, яка живе тут з раннього дитинства? До того ж учасника антитерористичної операції на сході України.
Жінка тут же звернулася до помічника депутата Фортечної районної у м. Кропивницькому ради Ігоря Якименка – Наталі Капиці, а та до, власне, депутата. Обоє прибули на місце пригоди, аби розібратися, що ж тут насправді сталося.
У розмові з сусідами поступово вималювалася картина того, що відбулося вдень. За їхніми словами, сюди приходила та опломбувала вхід до будинку голова квартального комітету № 2, а «понятими» цього дійства виступили невідомі ні Тамарі Іванівні, ні її сину, ні сусідам люди.
– Ми викликали наряд поліції і відповідно заявили про зловживання службовими обов’язками цією головою квартального комітету, – коментує ситуацію Наталя Капиця. – Після повернення з роботи єдиного прописаного в цій квартирі Ігоря Кулика і зняття неправомірно поставленої пломби ми побачили, що замок змінено, тобто попередньо відбулося зняття старого, що можна розцінювати як протиправне відкриття помешкання і проникнення в нього і заміну замка на інший. На місце довелося викликати і оперативно-слідчу групу, яка, на жаль, не приїхала. Ігорю довелося того вечора їхати ночувати до матері.
Вже пізніше у присутності поліції він увійшов до своєї оселі та замінив замок. Згідно із заявою, тепер слідчі розбиратимуться у незрозумілих діях голови квартального комітету, перевірятимуть відповідність цих дій до меж її повноважень.
Будинок цей знаходиться в районі Балашівки по вулиці Пилипа Хмари. Його колишній господар помер, залишивши оселю своїй співмешканці – Тамарі. І хоча чоловік та жінка не були у законному шлюбі, п‘ятнадцять років спільного проживання дають їй право наслідувати будинок. Сина Тамари, Ігоря, покійний любив як власного і бачив у ньому спадкоємця, тільки от оформити це офіційно не встиг. Але у будь-якому разі хлопець є правонаступником житла після своєї матері. До того ж він прописаний у будинку від часу настання свого повноліття, про що свідчить відповідний запис у домовій книзі. А от за словами квартальної, в її документах такого мешканця згаданого будинку немає.
За словами Наталі Капиці, після смерті господаря знайшлися його родичі, які претендують на цей будинок і мають намір доводити свої претензії у суді. А враховуючи той факт, що осіб, які виступили свідками опломбування, в обличчя та за прізвищами ніхто із сусідів не впізнав, виникає законне питання: чиї інтереси представляє голова квартального комітету №2.
– Варто нагадати, що опломбування є повноваженням лише виконавчої служби і лише за рішенням суду, – веде далі Капиця. – Принаймні поки що право проживати у названому будинку цілком належить Ігорю Кулику. Тож і сама квартальна, і «іже з нею» поспішили у своїх діях, тобто «побігли попереду паровоза». Але якщо новоявлені претенденти, які поклали «лапу» на спадок, збираються судитися з атовцем, то крапку в цій історії ставити зарано.
Світлана КОСТЕНКО