«ВАШ СИН МЕРТВИЙ. ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ПРОБЛЕМИ?»

0
2226
views

Отак різко, з присмаком цинізму, відповів начальник штабу (в/ч В 2970, тепер – А 0693) Олександр Васильківський батькам загиблого воїна.  «Скажіть спасибі, що вам віддали труп вашого сина. Ми могли б його закопати і сказати, що він загинув на території ворога. Не телефонуйте сюди», – сказав, як відрізав, підполковник. 

Ми обурюємося щоразу, коли чуємо, як поводяться в Росії зі своїми загиблими на Донбасі солдатами.  Невже ця ворожа філософія дісталася і до української армії? На жаль, випадок, про який йтиметься далі, у її лавах не поодинокий.  Звичайно, на війні серця черствіють, притлумлюються емоції, але ж не настільки, щоб бити словами і без того глибоко поранені душі рідних.

Це сталося на свято Покрови минулого року, на День захисника Вітчизни, у Сєвєродонецьку. Олександра Сімонова та його товариша по службі командир відправив на пост, аби перевірити, чому звідти ніхто не відповідає. Діставшись місця, хлопці побачили своїх товаришів у нетверезому стані. У відповідь на зауваження обидва дістали кулі з автоматних черг.  Все це бачив ще один солдат, якого ці двоє загиблих по суті прикрили собою і якому вдалося врятуватися. Олег Бойко – єдиний свідок того, що сталося, і про що він розповів слідчому.

Про своє горе батьки Олександра Сімонова, які приїхали зі Смоліного  Маловисківського району,  розповіли журналістам на зустрічі, що відбулася минулого тижня. Олександр та Марина Сімонови благають допомогти їм встановити справедливість, що їхній син загинув як герой, хоч і не на полі бою, а це ще болючіше, і отримати статус батьків загиблого в зоні АТО воїна.

 З болем розповідали вони, як держава в особі окремих посадовців та командирів нехтує своїми зобов’язаннями перед сім’єю військовослужбовця. Із часу трагедії пройшов рік, але досі ніхто не покараний за вчинене. Хлопці фактично загинули під час несення служби, хоча й не від руки ворога, а побратима, якщо його можна так назвати. Батькам повинні надати відповідний статус і виплатити повну грошову компенсацію (майже мільйон гривень), але нічого вони так і не діждалися.  «Ніяких виплат і нічого ви не доб‘єтесь!» – заявив той же підполковник Васильківський.

Присутня на зустрічі помічник адвоката родини Олена Кочканян розповіла, що в експертизі, яку проводив загиблому лікар Всеволод Рубан у Сєвєродонецьку, є багато похибок, зокрема вказані інший зріст – на 30 сантиметрів нижчий, ніж мав загиблий, по батькові – Олексійович замість Олександрович. Нібито в крові знайдені залишки алкоголю, в той час як хлопець взагалі не вживав спиртного.  Це підтверджують і побратими Олександра. Виникають сумніви, а чи був тверезим сам лікар, адже, маючи стаж роботи понад 20 років, чи міг він допустити такі помилки?

Досі не проведене службове розслідування, не надано рідним жодних документів, не повернуті гроші, навіть ті, які побратими збирали для батьків, їм не передали.

– Вражає «совкова» психологія, коли не поважають загиблих воїнів, – говорить правозахисник ГО «Українська правозахисна організація»  Олександр Сосонський. – У нас є люди, які є героями, і їх мають захищати. А виходить навпаки: захищають тих, хто чинить злочини. Незрозуміло, чому намагаються цю справу приховати.  Фактично справа не розслідується. Підозрюваний у злочині А. Гордійчук знаходиться у СІЗО, а інший учасник події, який теж був на посту у нетверезому стані,  зараз знаходиться у Львівській області і його нібито не можуть знайти. Експертиза по зброї, з якої стріляли, не проведена.

На численні запити маловисківського районного комісара до військової частини щодо довідки про безпосередню участь Олександра в зоні бойових дій, інформації з військової частини про смерть солдата, надання облікової службової картки, грошового атестата та інших документів – жодної відповіді.

 Батьки й адвокати заявлять, що прокуратура і суд навмисно затягують справу, аби родина не отримала відповідні пільги та матеріальну компенсацію. На жаль, таке практикується.  Адвокати наполягатимуть на ексгумації тіла і на незалежній експертизі зброї, з якої стріляли. Наразі направлені листи міністру оборони Степану Полтораку та Президенту України Петру Порошенку, щоб домогтися об’єктивного розслідування справи.

Рідні Олександра налаштовані йти до кінця і з допомогою юристів та журналістів відстоювати свою правоту.

Світлана КОСТЕНКО

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here