НОВИЙ «АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ» ЗАКОНОПРОЕКТ

В 2016 році в Україні відбулася реформа системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу, в результаті якої повноваження у даній сфері були передані Міністерством юстиції України органам місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям, акредитованим суб’єктам, а також нотаріусам. 

Доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань став публічним,  процедури державної реєстрації були значно спрощені, а строки реєстрації скорочені.

Більшість громадян України та міжнародні експерти визнали позитивний ефект реформи. В той же час спрощенням реєстраційних процедур скористалися не чисті на руку «ділки» для шахрайства та рейдерських захоплень підприємств та нерухомості.

З метою запобіганню проявам рейдерства Міністерство юстиції України, узагальнивши практику за 6 місяців 2016 року, оголосило про необхідність удосконалення законодавства у сфері державної реєстрації. Так, 06.10.2016 Верховною радою України було прийнято «Антирейдерський» закон № 1666-VIII, ініційований Міністерством юстиції України, яким були внесені істотні зміни в регулювання реєстраційних процедур та посилена відповідальність у разі вчинення неправомірних дій.

Остаточно усунути всі існуючі передумови для рейдерства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу покликаний новий законопроект «Про захист майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств у аграрному секторі економіки».

Так, 2 листопада 2017 року відбулося чергове засідання робочої групи, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.  У засіданні взяли участь народні депутати                  України — члени Комітету, міністр юстиції України Павло Петренко, а також представники  Держгеокадастру, Національної поліції України, профільних аграрних громадських організацій та асоціацій, фахівці у сфері регулювання земельних відносин.

Учасники робочої групи обговорили ключові положення підготовленого законопроекту, якими пропонується наступне:

1. Державні кадастрові реєстратори зможуть у режимі он-лайн отримати доступ до відомостей, які зберігаються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А державні реєстратори прав матимуть онлайн-доступ до відомостей, котрі містяться у Державному земельному кадастрі.

2. Законопроект зобов’язує державних реєстраторів прав складати в електронній формі необхідні витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, аналізуючи та вивчаючи реєстраційні дії, які відображаються у Державному реєстрі прав. Також на них буде покладено відповідальність за перевірку достовірності інформації, яка потраплятиме у реєстри. Державні реєстратори прав зобов’язані перевіряти, що особа, яка звернулась із заявою про вчинення реєстраційних дій, має право на їхнє здійснення;

3. Державні реєстратори прав будуть зобов’язані перевіряти наявність зареєстрованої у Державному земельному кадастрі ділянки із присвоєним їй кадастровим номером, а також наявність інформації у відповідних реєстрах:

– Єдиному реєстрі довіреностей;

– Спадковому реєстрі;

– Державному реєстрі актів цивільного стану громадян;

– Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( перевірити, хто має право від імені юридичної особи вчиняти певні дії);

– Єдиному державному демографічному реєстрі.

4. Усі запити, котрі надходитимуть до реєстрів, та отримана з них інформація, неодмінно повинні зберігатися в електронному вигляді для підтвердження правомірності дій державного реєстратора. У випадку, якщо до державного реєстратора прав надходить заява про реєстрацію на нерухоме майно без кадастрового номера, він має право відхилити її чи залишити без розгляду.

5. Інформація щодо відчуження частки учасника товариства має бути встановлена таким учасником одностороннім правочином або укладеним ним договором та нотаріально посвідчена.

6. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

7. Під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи, Державний реєстратор зобов’язаний перевірити, чи має право особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, на вчинення даних дій.

8. Законопроект надає власникам земельних ділянок право самостійно визначати чи є необхідність при укладенні договору оренди, сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, суборенди посвідчувати його нотаріально. У разі потреби він надсилає засвідчене нотаріусом повідомлення, котре реєструватиметься у Державному реєстрі прав як обтяження.

9. Продовження дії договору оренди земельної ділянки буде здійснюватися відповідно до умов пролонгації (поновлення), прописаних у договорі. Так у документі розмежовуються строкові договори оренди та договори із заявою.

Строкові договори оренди — у договорі вказується строк припинення договору оренди. У цьому випадку для продовження договору оренди необхідно укласти новий договір, попередній договір втрачає чинність у встановлений у ньому строк;

Договори із заявою. У даному випадку власник земельної ділянки повинен подати державному реєстратору заяву про продовження договору оренди земельної ділянки. У разі відсутності такої заяви договір вважається припиненим із моменту закінчення строку його дії.

10. Відомості про ціну на нерухоме майно та речові права на нього вносяться до Державного реєстру прав за відповідними правочинами.

Окрім того, даний законопроект передбачає, що  Держгеокадастр несе відповідальність за організацію та забезпечення внесення у строк до січня 2019 року до Державного земельного кадастру наявної інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням всім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат кутів повороту меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав.

Відтак, за два наступних роки, Держгеокадастр має поновити інформацію про стан та статус  земельних ділянок, які було сформовано, починаючи із 2013 року.

Джерело: http://www.krjust.gov.ua/

 

Напишіть відгук