КСЕРОКС ТА ПРИНТЕР БУЛИ НЕ ЗАВЖДИ

«Сторінки з історії друкарства на території краю»… Здавалося б, нудна і довга назва для заходу, присвяченого Дню української писемності. Однак розповіді, які ми почули у Зеленій залі обласного краєзнавчого музею, були насправді цікавими і захоплюючими.

Наприклад: чи відомо широкому читацькому загалу, що саме тут, в нашому місті, а точніше у фортеці святої Єлисавети, 1765 року з’явилася перша в Україні друкарня з цивільним шрифтом? Що саме тут була перекладена, видана і навіть інсценізована п’єса Жана-Батиста Руссо «Кофейныйдом»? Що тут тривалий час зберігалося рукописне видання XV сторіччя, так зване «Єлисаветградське Євангеліє»? Що у нас 1919 року розроблялися, а можливо, й друкувалися перші українські гроші?

Як сказав на початку виступів кандидат історичних наук Олександр Чорний: «У тих, хто народився на початку ХХІ століття, складається таке враження, що ксерокс чи принтер були завжди. Але ця техніка проходила доволі таки складний шлях, беручи свій початок від часів Гутенберга та Федорова». А для того, щоб ми могли уявити собі, що являло собою друкарство у ХVIII, XIX і на початку ХХ століття, у залі музею було розгорнуто невелику експозицію. На ілюстраціях – копії кількох сторінок названих видань, зображення перших друкарських верстатів та різних шрифтів кінця XVII – початку ХІХ століття, копії гравюр з видання «Зрелищаприроды и художеств» 1754 року, на яких показаний процес виготовлення паперу, друкування та переплетіння книг.

Як зазначили кілька фахівців, до видання «Кофейного дома» безпосередньо були причетні генерал-поручики Василь Чертков та Олексій Мельгунов, які перебували у почесному засланні у фортеці св. Єлисавети. Чертков переклав, а точніше трохи переробив комедію знаменитого французького письменника, а заслуга Мельгунова у тому, що саме завдяки його настійливим проханням 1764 року до фортеці були привезені із Санкт-Петербурга друкувальний верстат і невелика обслуга для нього. На ньому ж 1765 року була видана «Российская азбука» – книга, яка, на жаль, не збереглася. Ці книжки не співвідносилися з цензурними установками нового єкатерининського правління. Тому вони навіть не вийшли у продаж. Про «Кофейны йдом» та інші стародруки більш детально розповіла Наталя Зеленська, завідувач відділу рідкісних і цінних книг ОУНБ ім. Чижевського, де нині зберігається 414 унікальних видань. Її виступ продовжила Світлана Ушакова, завідувач відділу мистецтва тієї ж бібліотеки, яка розказала присутнім про мистецтво оформлення книги. Вона також торкнулася питання шанобливого ставлення до книги, особливого її відчуття в сучасному культурному просторі. «Книга – це те, що може об’єднати різних людей», – вважає вона.

На завершення молодший науковий співробітник музею Вікторія Безверхня провела майстер-клас з виготовлення паперу за старовинним рецептом. Цей захоплюючий процес перетворення соломи на жовтий цупкий папір став останньою родзинкою заходу.

Руслан ТРИПІЛЬСЬКИЙ

 

One comment

Напишіть відгук