Адміністративно-територіальна реформа на Кіровоградщині розвивається по принципу спіралі: у 2015 році перші вибори провели у Бобринецькій та Маловисківській громадах, у 2016-му виборчий процес пройшов вже у трьох новостворених ОТГ – Соколівській, Великоандрусівській та Новоукраїнській.
А ось цьогоріч у жовтні перші вибори пройшли одразу в шести громадах. Цікаво, що головами у всіх шістьох громадах 29 жовтня було обрано тих, хто до цього займав посади або ж виконував обов’язки головуючого сільської, селищної чи міської рад. Тож які плани щодо розвитку громад вже напрацьовані, які пріоритети поставлені, які місцеві проблеми взяті до уваги – про все це ми розпитали новообраних голів об’єднаних територіальних громад.
Голова Помічнянської ОТГ Микола Антошик, з 2010 року – очільник Помічнянської міської ради:
– Об’єднана територіальна громада передбачає в першу чергу більшу територію та населення, аніж селищна рада, тож відповідальність збільшується в рази. До цього було 825 гектарів всього, а зараз додається ще близько 7 тисяч гектарів території. До нас приєдналися села, які налічують по декілька десятків мешканців – там свої проблеми, які не вирішуються роками. Тому найперше завдання – це привести ці села хоча б до нормальної життєдіяльності. Для цього потрібні і дитячі садочки, доступ до шкільної освіти, до якісних послуг, в тому числі й медичних, створення робочих місць. В першу чергу плануємо забезпечити дорожнє сполучення.
Для розвитку ОТГ треба міняти своє бачення керування, більше думати про надходження, можливість залучення інвестицій. Тут відкривається більше можливостей, тому цікавіше, але й відповідальніше. Та найголовніше те, що з’являється більше перспектив для громади. Плануємо велику кількість проектів, поки що є сім напрацьованих – як для місцевого бюджету, так і для державних субвенцій, фондів. Активне їхнє втілення почнемо вже з травня. Тут ми маємо стати прикладом для інших, щоб повести за собою, щоб до нас захотіли приєднатися інші території. Згідно з перспективним планом у нас повинні бути в складі 10 сільських рад, але поки що зголосилася об’єднатися лише одна. Тому в нас є гарний стимул, щоб переконати інших. В нас потужна економічна складова: в місті працює більше 3 тисяч залізничників із середньою зарплатою близько 8 тисяч гривень на місяць. Та й бюджет має стабільні надходження: лише локомотивне депо дає в місяць ПДФО 1,5 мільйона гривень. Тому в нас чудова база, щоб підтягнути села. До кінця року, поки ми ще не вийшли на прямі міжбюджетні зв’язки з державою, плануємо закінчити ремонт каналізації в дитячому садочку №3, ремонт дороги по вулиці Осипенко. В селі Помічна поточним ремонтом вже оновили покриття по вулиці Макаренка, плануємо зробити дорогу по вулиці Деповській.
Голова Катеринівської ОТГ Тетяна Терещенко, виконуюча обов’язки голови Обознівської сільради з 2016 року:
– Принципової відмінності в організації управління сільською радою та ОТГ я поки не вбачаю. Так, збільшилася територія, але потреби людей одні й ті самі. Звичайно, додаються функції освіти, медицини, але це навіть зручніше: ми тут самі зможемо визначати й зручний графік роботи школи, садочка. Наприклад, якщо ми турбувалися про дошкільне навчання: закупали меблі, забезпечили безкоштовне харчування для діток – то таке саме ми будемо забезпечувати в інших садочках. Ще в своїй передвиборчій кампанії я обіцяла, що в мене буде мінімальний штат працівників: буде і відділ освіти, і культури та інші необхідні. Але ми плануємо поєднувати функції відділів, тож загалом в штаті поки що передбачаємо 9 працівників. Як буде потреба – тоді вже і збільшуватимемо штат. А от з кадрами проблем немає: в нас багато талановитої ініціативної молоді, є досвідчені з гарною репутацією.
В нашій сільській раді започаткована традиція спілкування за допомогою гарячої лінії, і цю традицію ми використаємо для зв’язку на всій території ОТГ. Якщо проблему не можна буде вирішити в телефонному режимі, то спеціаліст виїжджатиме на місце: ми хочемо, щоб послуга була ближче до людей, щоб за нею не потрібно було ходити в чиновницькі кабінети. В нас є також автобус, який ще до об’єднання був куплений Обознівською сільрадою, тож сполучення між селами є. Функції сільських голів візьме на себе керівництво ОТГ, побутові проблеми вирішуватиме комунально-житлове підприємство. А ось старости будуть видавати довідки, реєструвати акти цивільного стану, посвідчувати нотаріальні дії. Першими кроками буде ремонт доріг в Олексіївці та Володимирівці. Ми разом з соціально відповідальним бізнесом влітку облаштували в Катеринівці сучасний стоматологічний кабінет, але є проблема з медичним персоналом, тож будемо залучати лікарів.
Голова Компаніївської ОТГ Олександр Маслюков, з 2010 року – голова Компаніївської селищної ради:
– Збільшуються повноваження, збільшуються надходження та обов’язки. Особливо це відчутно для сільських, селищних громад, адже додається відповідальність за освіту, соціальний захист, медицину тощо. Та це не лякає: ми знали, на що йдемо. Тим паче, що вже є гарні приклади інших громад, можна використовувати їхній досвід, щоб уникнути помилок. Тому ми спілкуємося з колегами, які пройшли шляхом об’єднання раніше, а також беремо участь у семінарах. У цьому бюджетному році ми доживаємо все на своїх ресурсах, дороблюємо все, що було заплановано зробити за рахунок місцевих бюджетів. Ще перед об’єднаннями з робочою групою розробили програму дій, які в першу чергу націлені на ті території, які до нас приєдналися – тобто села в підпорядкуванні Голубієвицької сільської ради. Адже ця рада одна з шістнадцяти інших, яка виявила бажання з нами об’єднатися. Ми просто не маємо права їх в чомусь обмежувати. Якщо в них був бюджет 400 тисяч, то ми пообіцяли підняти його до мільйона – це не враховуючи гранти, субвенції з держбюджету. Був прийнятий закон, який дозволяє поєднувати громади, і ми вже маємо пропозиції від сільських рад. На жаль, перепоною поки що є відсутність спільних меж, але до розширення громади ми готові. В планах зробити класний центр надання медичної допомоги, відремонтувати поліклініку, осучаснити та відремонтувати школи, спортивний стадіон. Зараз вже працюємо над стратегією розвитку на найближчі 10 років.
Голова Смолінської ОТГ Микола Мазура, з 2008 року – очільник Смолінської селищної ради:
– Наскільки голова ОТГ буде відповідальною людиною, настільки більше можливостей отримає громада. Обрання головою ОТГ не тішить моє самолюбство, а задає мені новий темп роботи, мотивує – я не маю права на помилку. Ми уважно вивчаємо законодавчу базу, знайомимося з досвідом раніше об’єднаних територіальних громад. Особливо вдячні за підтримку обласному Центру розвитку місцевого самоврядування і його керівнику Олегу Яременку за підтримку. Наступного року ми вийдемо на прямі міжбюджетні зв’язки, від яких очікуємо чесної партнерської співпраці з державними інституціями. Звичайно, є проблеми, є «нестиковки» у фінансуванні, у співвідношенні обов’язків та ресурсів на їхнє втілення. Наприклад, медико-санітарна частина в Смоліному утримується за рахунок районного бюджету, потім буде фінансуватися з місцевого, а от контракт на роботу головного лікаря підписує міністр охорони здоров’я. І майновий комплекс нам не передають досі. Турбує при цьому те, що держава вносить поточні зміни у правила фінансування, тобто в цьому немає стабільності. Адже обов’язки мають бути прикріплені можливостями. Та ми входимо в Асоціацію міст України, через неї ведемо діалог з державою, пояснюємо потреби та проблеми місцевого управління та самоврядування.
Ми ставимо собі за мету не просто наповнювати та «проїдати» бюджет, а розвивати громаду. Але для розвитку мало активності лише керівної ланки, потрібна ініціатива та відповідальність кожного мешканця. Якщо мешканець буде жити краще в нашій громаді, то буде краще і самій громаді, буде потенціал, розвиток і в усій державі. Якщо хочеш жити в кращих умовах – створюй такі умови. Отака мотивація. Наступний рік буде нелегким, він є стартом для нас, тож ми не маємо права на помилку.
Прасковія Мудрак, очільниця Первозванівської ОТГ, з 2015 року – голова Калинівської сільради:
– Поки що ми тільки провели вибори, чекаємо на перші сесії з новими депутатами. До кінця року якихось глобальних звершень не буде: території мають виконати свої бюджети згідно із запланованим. Наприклад, завершити вуличне освітлення у Федорівці, Калинівці. А от вже з наступного року буде старт із новими бюджетними надходженнями, новими обов’язками. Звичайно, є певний острах, адже коли головуєш на маленькій території, в якій знаєш кожен закуток, проблеми якої тобі відомі особисто – то легше побудувати вектор роботи. А тепер ми об’єднали 4 сільських ради, у підпорядкуванні яких знаходиться 10 сіл. Але ми в жодному разі не будемо надавати переваги у розподілі коштів чи то за кількістю населення, чи то за надходженнями до бюджету з місцевостей. Всі території мають відчувати себе рівноправною частиною однієї громади. Зрозуміло, що є проблеми зі сполученням, особливо маленьких сіл, тож будемо над цим працювати, поговоримо з перевізниками. Плануємо брати участь у міжнародних проектах, вчитися залучати інвестиції. Щодо кадрового потенціалу, то ми плануємо звести необхідні відділи управління освітою, медициною, культурою з тих, що вже працюють на місцях: люди не мають втрачати роботу, та й вони найкраще знають проблеми у своїй сфері на місцях. А там вже будемо добирати за необхідності. Поки що в планах стати взірцем для інших громад. До нас вже надходять пропозиції від інших територій, які хочуть також доєднатися, в тому числі і від села Губівки Компаніївського району. Звичайно, є певний острах, та не впоратися із поставленими завданнями ми просто не маємо права.
Голова Тишківської ОТГ Петро Куліш, голова Тишківської сільради з 2006 року:
– Я розумію, що таке приєднуватися до іншої громади, які є острахи. Та ми не будемо працювати за принципом «центральної садиби» – ми за покращення на всіх територіях. Зрозуміло, в кожному селі є свої потреби та проблеми, і ми їх врахуємо під час розробки плану розвитку громади. Це все буде обдумано та публічно представлено, щоб люди знали, що ніхто ковдру не перетягує. Переваг центру ми не будемо надавати, все має бути по справедливості. Ще до виборів ми вирішили акумулювати кошти місцевого бюджету, щоб при створенні ОТГ можна було вирішувати ті термінові проблеми, які постануть перед громадою. Наприклад, нам потрібно придбати автобус для пасажирських перевезень, для сіл Федорівської та Гаївської сільрад, тому що до тих населених пунктів взагалі відсутнє автобусне сполучення. Як отримаємо субвенцію на розвиток інфраструктури, то плануємо відремонтувати дороги. В цьому році ми так і не дочекалися хоча б ямкового ремонту центральної дороги від райавтодору, не говорячи про дороги до інших невеличких населених пунктів. Тож ми активно виготовляємо проектні документи, щоб до 1 січня в нас були напрацювання. Я вважаю, що конкурс проектів до Фонду регіонального розвитку, інших фондів, міжнародних організацій слід брати не одним-двома, а 10-15 проектами від територій. Щоб використати всі можливості, активно і широко представити громади. В нас є проблеми: потребує ремонту і місцева лікарня, і палац культури, але найперше – це дороги.
Поки що пропозицій про те, щоб приєднатися до створеної громади, від інших населених пунктів не надходило, але ми відкриті до співпраці. Я вважаю, що громада – то сила, і у єдності ця сила спроможна до поліпшення життя кожного. Тому пропозиції будемо розглядати. Ми домовилися з командою, що за перший рік вже маємо показати переваги, гарні результати, – часу на розбіг в нас немає.
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
