ПРИВІТАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ДНЕМ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

“Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи. Рівно чотири роки тому наша молодь, наші студенти стали першими, хто в шляхетному пориві, з юнацькою щирістю та відвертістю вийшли на Майдан з вимогою: не звертати з європейської дороги на російські манівці.

Патріотичний порив молодого покоління знайшов потужний відгук у серцях українців, і мільйони громадян заполонили вулиці й площі столиці та багатьох інших міст”, – сказав президент.

Президент наголосив, що Революція Гідності стала ще одним доказом споконвічного прагнення українського народу до свободи і незалежності.

“Її річницю ми відзначаємо вже вчетверте, але цього року вперше можу прозвітувати суспільству, що одну з ключових вимог Майдану виконано: угода про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з 1 вересня набула чинності”, – підкреслив президент.

*****

У вівторок, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України – День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

Подібний крок став можливий за надмірної концентрації влади в руках тодішнього президента Віктора Януковича та “сім’ї” – подібне було б немислиме в країні з усталеними демократичними принципами.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, “коктейлів Молотова” і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення.

І це була лише ціна трьох місяців Євромайдану. Злочинна влада, падаючи, зробила все, аби потягти із собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу “великому брату”. Анексований Крим, війна на Донбасі, яка забрала життя вже понад двох тисяч українських військовослужбовців, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, хронічна золота короста олігархату – все це реалії сьогоднішньої України.

Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не купиш за жодні гроші. Вона або є, або її нема.

І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські татари та українці, що сидять у путінських тюрмах – довели, що вона в них є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія. І не тільки українська.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/

Напишіть відгук