АМІНА. ЧАСТИНА ДРУГА

Аміна Окуєва – це ім’я стало легендарним. Чеченка з українським громадянством, активіст Революції гідності, учасниця самооборони Майдану, військовослужбовець кількох добробатів. Загинула під час диверсійного нападу 30 жовтня поблизу села Глеваха у Київській області.

Про неї розповідь нашої землячки Арсенії Великої, яка зараз мешкає в Одесі. Письменниця була особисто знайома з Аміною, продовжує приятелювати з її родиною.

(Початок у №46) АМІНА. ЧАСТИНА ПЕРША http://n-slovo.com.ua/2017/11/15/аміна-частина-перша/

Звичайно, в Одесі один з кращих на пострадянському просторі медичних університетів. Тепер це знову вулиця Ольгіївська. На розі із Софіївською. Старі будівлі з багатьма гарно облаштованими кафедрами, лабораторіями, віварієм та патологоанатомічним корпусом.

А ще викладацький склад… Пирогов, здається, тут, в Одесі, розпочинав свою найголовнішу працю «Начала общей военно-полевой хирургии»… Це що — збіг?.. Актуально, як ніколи… Так, там, у горах, без лікарів зараз ніяк! Треба вчитися!

Вступна комісія. Студентський квиток. Але чому так довго тягнеться час? Ці безкінечні загальноосвітні курси. Біологія, біохімія, біофізика, інформатика… Де ж вона, хірургія? «Військово-польова хірургія»! Для Аміни кожен місяць, кожен тиждень важливий. Але без диплома лікаря вона не зможе допомагати, оперувати, рятувати поранених.

Нарешті кафедра хірургії на Слобідці. Годинами біля операційного столу. Поряд з кращими хірургами Одеси. Вже нема сил і підкошуються ноги, але вона не йде з операційної. І знову асистує знаним лікарям. І чергування у відділеннях, і практика в «анатомці»… Й іспити, іспити…

Та Чечня ні на мить не виходить з голови.

Зараз єдиним джерелом будь-якої правдивої інформації є сайт «Кавказ». Його можна дивитися й тут. Спасибі Інтернету! І слухати останні новини. І листуватися з чеченцями… З Росії, з України, з Європи. Їх багато розвіяла по різних світах війна.

І вже вкотре німіти від люті. Кадировці, що захопили, принизили, скорили волелюбний народ Ічкерії, правлять там бал і знущаються над ним на догоду Путіну. Їм ніколи не буде прощення.

А в супермаркеті люди перебирають продукти, везуть перед собою візочки. Діти тягнуть батьків до іграшок… Наче й нема десь війни… Вони — щасливі: міни та гранатомети — все це для них космічно далеке. Неймовірно, нереально далеке… Поки що…

Після вечірньої молитви Аміна сідає за комп’ютер.

Тут, в Україні, з давніх-давен чомусь існують вигадки, що мусульманська жінка закрита в своєму вузькому колі і зайнята тільки домашніми справами. Це — повне невігластво. Магометанки завжди мали змогу вчитися, працювати, вдосконалюватися. І взагалі, саме мусульманки відігравали важливу роль у створенні багатьох ісламських навчальних закладів. В ісламському світі вони мали змогу вчитися, здобувати академічні ступені, а також кваліфікуватися як вчені та викладачі.

Зароблені мусульманкою гроші вважаються тільки її особистою власністю, тоді як чоловік зобов’язаний витрачати статки на утримання всієї родини. Шлюб в ісламі завжди розглядався як договір, де згода жінки була обов’язковою. Жінки в ісламі за згодою чоловіка можуть працювати, не дарма ж одна з дружин пророка Мухаммеда — Хадіджа — була успішною підприємницею.

Аміна давно з Інтернетом на «ти». Адже тільки завдяки йому можна дізнатися правдиві новини. Звідти. З Ічкерії. Зіпсоване Януковичем телебачення — це наруга над новинами. З усіх шпарин стирчать путінські «віслючі вуха».

Втім, Інтернет теж ретельно відстежується. Російські спецслужби не дрімають.

3

Та все ж тут можна хоч на трошки зануритись в недавнє минуле… І поспілкуватися з рідними за духом людьми. Вгамувати свій біль. Стримати допоки що свою ненависть. Бо вона, Аміна, вже давно сформулювала сенс своєї боротьби. І звучить він так: «Путін — мій особистий ворог. Мій! І він нікуди від мене не подінеться. Він відповість за все!». Тільки з цим гаслом можна прокидатися, возносити молитву до Аллаха і розпочинати новий день. І наснажувати себе величчю полеглих героїв.

Аслан.

Масхадов Аслан (Халід) народився в Казахстані. Карагандинська область. Повернувся на батьківщину в Чечню лише у вісім років. Горці завжди були кращими воїнами. Змінювалися війни, змінювалася зброя, змінювалися вороги чи військові доктрини. А воїн завжди повинен вміти воювати. Тому спочатку Тбіліське вище артилерійське командне училище, а потім — Ленінградська військово-артилерійська академія.

Із 1986 року Масхадов служив у Литві.

Прозора, бурштинова маленька Литва. Який опір, яка міць у протистоянні з величезною кровожерливою державою! І свої герої: й Антанас Смятона в 1920-ті, й Альгірдас Бразаускас в 1990-ті, й Даля Грибаускайте — в 2010-ті. Вони не могли не бути прикладом, не викликати повагу та бажання мати свою незалежну батьківщину…

1992 рік. Дудаєв кличе Масхадова додому. У Грозний. Масхадов — начальник генерального штабу. Із 1997-го — президент Ічкерії.

12 травня 1997 року в Москві президент Чеченської Республіки Ічкерія Аслан Масхадов та президент Російської Федерації Борис Єльцин підписали договір «Про мир та співробітництво», що за фактом було юридичним визнанням незалежності Ічкерії.

Складно. Складно розбудовувати нову державу. Надто потрібні порозуміння, терпіння, розум.

Аж раптом теракти у Москві, у Волгодонську, у Буйнакську. Підірвані житлові будинки. Масхадов заявляє, що Чечня до цих вибухів жодним чином не причетна. Але Москві й не потрібна правда. Вона знову запускає маховик війни. А тут радикальна опозиція з Шамілем Басаєвим та Хаттабом. Спільної мови нема. Різні погляди на майбутнє. Розкол. І цим, звісно ж, користується ворог.

2002 рік. Введення російських військ у Чечню. Масхадова оголошено у федеральний, а потім і в міжнародний розшук. 8 березня 2005-го в рамках спецоперації співробітники центру спеціального призначення ФСБ у селі Толстой-Юрт вирахували місцезнаходження президента ЧРІ. Зробили це за допомогою апаратури, що здатна визначити координати мобільного телефону. Так загинув ще один горець-герой. Ще одне палке шляхетне серце віддане за свободу! Герої не вмирають!

(Далі буде)

Арсенія ВЕЛИКА

 

Напишіть відгук