ЙШОВ ЧЕТВЕРТИЙ РІК МАЙДАНУ…

0
2085
views

Ми, українці, прагнули і прагнемо змін. Але чи готові ми змінюватись самі?

Дні подій, які увійшли в історію як Революція Гідності, відбулись значно пізніше. А день, який офіційно має назву «День гідності і свободи», тоді був просто днем.

Четверта ж річниця початку Євромайдану перш за все на рівні країни стала більш офіціозною (саме такою, а не офіційною) – обов’язкові протокольні заходи за участі бюджетників та школярів, тематичні фотосесії посадовців  та нардепів тощо.

Круглий стіл, що відбувся того ж дня в Кіровоградській ОДА, за фактом став зустріччю першого заступника голови ОДА Сергія Коваленка з місцевими активістами-майданівцями того часу.

За словами голови громадської організації «Територія успіху» Інги Дуднік, Євромайдан і революція сформували в Україні громадянське суспільство. Але наведу лише дві цифри, оприлюднені на сесії обласної ради минулого тижня. На теренах нашої області нараховується близько двох тисяч громадських об’єднань. Здавалося б, реальний здобуток, але… участь у них беруть лише два відсотки населення області. То де у нас «громадянське суспільство»?

До речі, символічно, що в обласному центрі саме цього дня, у річницю Майдану, сесія міської ради знову проігнорувала вимогу закону про декомунізацію та не забажала міняти наймення на Кропивницьку…

Єдине, в чому не можна заперечити, – це у створенні та потужності волонтерського руху, який підняв Збройні сили з колін і дав можливість зупинити ворожу агресію «старшого брата». Ціною страшних людських жертв і втрати частини території.

На жаль, досі лунають звинувачення, що війна з Росією почалась з Майдану. Дійсно, якби не Майдан, війни б не сталося – але не було б вже й України.

Закликаючи «жити по-європейськи», хто з нас намагається це робити? Так, досі не покарані винні в загибелі Небесної Сотні та репресіях щодо інших учасників тих подій, не розмежовано владу та бізнес, не проведено люстрацію, зберігається висока корупція, відбуваються часткові утиски громадських об’єднань та малого бізнесу, повільно проходять реформи. Але ж проходять!

Створено майже з нуля й зміцнено Національну гвардію, патрульну поліцію. Завдяки Майдану з’явились добровольчі батальйони, які значно підсилили остаточно демотивовану за часів Кучми – Януковича армію. Волонтерський рух в окремих випадках вийшов на  професійний рівень, забезпечуючи силовиків не лише шкарпетками й харчами, а й сучасною бойовою технікою українського виробництва. Укладена Угода про Асоціацію з Євросоюзом привела до безвізового режиму. Тривають декомунізація та українізація всіх сфер суспільного життя. Відбувається децентралізація адміністративно-територіального устрою тощо.

Так, не все проходить рівною лінією. Але ж не помиляється той, хто нічого не робить. І вимагаючи змін, ми повинні  самі змінюватись щоденно  – не порушувати Правил дорожнього руху, не смітити під ноги, не лаятись мовою окупанта, не грабувати власну країну, не гастролювати по країні-окупантові… Спілкуватись українською мовою, читати українські книги та слухати українську музику. Шанувати героїв України минулого, поважати героїв України сьогодення та виховувати героїв України майбутнього.

Є у революції початок, немає у революції кінця… Йшов четвертий рік Майдану.

Максим Гуцалюк

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here