АРМІЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВІЙСЬККОМАТУ

0
2434
views

Повістка до військкомату завжди викликала тривогу в юнаків призовного віку та їхніх батьків.  З початком війни на сході країни ця тривога значно зросла. І хоча ми не раз писали, що воїни-строковики у зону проведення АТО не потрапляють, побоювання  залишаються.

Чи не впливає це на хід  призовної кампанії?

З такого запитання розпочалася  наша розмова із начальником відділу  комплектації та призову  облвійськкомату  Олександром Робулом.

– Перш за все повинен зазначити, – каже  Олександр Анатолійович, –  що ми стабільно виконуємо поставлені завдання щодо призову юнаків на строкову службу. Дається це не просто, оскільки Кіровоградська область  одна із найменших  за кількістю  населення. В осінній призов служити пішло 630 юнаків. Виконали ми і розпорядження Кабміну від 22 листопада  про збільшення чисельності громадян, які восени  нинішнього року підлягають призову на строкову військову службу.  Це урядове  рішення надасть можливість підвищити обороноздатність держави щодо забезпечення належної охорони та оборони арсеналів, баз, складів Збройних сил, на яких зберігаються вибухонебезпечні засоби.

Військові дії на Донбасі не дуже  впливають  на хід призовної кампанії. Щодо тих юнаків, які  ухиляються – вони були завжди.  Нині дехто приходить, як кажуть, юридично підкованим або ж з адвокатом. Та немало й таких, хто  по-справжньому  бажає служити  у війську. Особливо  у Нацгвардії,  оскільки після демобілізації можуть працювати у поліції, маючи  відповідні  підготовку і досвід.

До речі, про підготовку. Раніше військкомати направляли  юнаків на курси у ДТСААФ і перед призовом хлопці отримували  спеціальності водія, радіотелеграфіста, парашутиста тощо.  Як складається  співпраця з нинішнім ТСОУ? 

– Такої співпраці, як раніше, немає. Військових спеціальностей юнаки набувають у навчальних підрозділах або йдуть на службу, вже  маючи фах, потрібний  і у війську. Щоправда, трапляються  і курйози. Скажімо, хлопчина  має  посвідчення тракториста – фактично підготовлений водій танка, а під час співбесіди заявляє, що не бажає служити у танкових військах, а хочу бути …кухарем.

Та по-перше, держава вже затратила  кошти, аби вивчити  цього юнака, а по-друге, у більшості підрозділів немає кухарів-військових. Цю роботу там виконують цивільні.  Отже, «кухонні наряди» канули в Лету, та й  у свинарниках, як це було раніше,  вже не служать. Завдання солдата чи  матроса – захищати Батьківщину, удосконалювати бойову підготовку.

– Але ж побажання призовника  враховуються?

– Скажу так: призовна комісія визначає, в якому роді військ або військових формувань буде служити призовник. Рішення приймається на підставі освіти призовника. Визначальними факторами є: технічна підготовка та кваліфікація, придатність для служби за станом здоров’я, а також фізичний розвиток і морально-ділові якості.

– А хто  має право на відстрочку від призову?

– Окрім чоловіків, старших 27 років і тих, хто визнаний непридатними для служби за станом здоров’я. Не призиваються ті, чиї батько, мати, брат, сестра загинули або стали інвалідами під час проходження військової служби. Відстрочку призову можуть отримати, зокрема, педагоги, медики, поліцейські, сільські, селищні та міські голови, резервісти і священики на період роботи за спеціальністю. Повний перелік наведено у відповідних  законодавчих актах.

– Чи надходили з військових частин нарікання на наших призовників?

– За час моєї служби у військкоматі, а це  вже три роки,  не пригадую, щоб хтось скаржився  на наших строковиків. Подяки батькам, на підприємства, де працювали  воїни, знаю, є.  

Розмову вів Олег ТЕРЗОВ

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here