НЕТВОРЧІ ПРОБЛЕМИ ТВОРЧИХ СПІЛОК

0
2051
views

Днями голова ОДА Сергій Кузьменко зустрівся із головами творчих спілок Кіровоградщини. Брак фінансування, побажання підтримки молодих авторів, проблеми з приміщеннями – втім, навіть на тлі цих та інших озвучених під час розмови проблем митці Кіровоградщини доводять власну спроможність, небайдужість та прагнення залучати до творчих процесів якомога більше жителів області.

Влада: Маємо талановитих митців, готові до підтримки

На початку зустрічі очільник області зазначив: «Мені приємно, що є така можливість послухати творчих, розумних, талановитих людей. Приємно, що така ініціатива пішла від вас. До речі, наші народні депутати не під ялинку, а трохи раніше прийняли державний бюджет. Тому у нас області іде активна робота по формуванню місцевих бюджетів. Попри те, що країна у нинішніх умовах не завжди має достатні можливості реагувати на всі виклики, на всі завдання, ми все ж маємо бюджет, в якому збільшуються видатки на людину. Є сподівання, що у 2018 році українцям буде жити легше. Країна захищена тоді, коли у неї є власна культура, власна мова, все те, що її відрізняє від інших народів. І в цьому плані, я переконаний, у нас усе гаразд. Маємо талановитих письменників, художників, музикантів, журналістів, знавців рідного краю. Маємо багате уявлення, що таке Кіровоградщина і що таке Україна. Сподіваюся, що у цій відвертій розмові буде не тільки щось солодке, мені важливо почути й критику про те, що влада повинна зробити для того, щоб підтримати наші творчі спілки». Протягом зустрічі кожен виступ голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко не залишив без уваги. На деякі питання одразу давав відповідь, а по інших давав доручення першому заступнику Сергію Коваленку та начальнику департаменту культури Валентині Животовській.

Письменники: Художнє слово повинно доходити до читача

Голова обласної організації НСПУ Василь Бондар наголосив, що остання подібна зустріч відбулася чотири роки тому. «У нашої організації плани значні, ми працюємо теж серйозно. Письменники хочуть нести слово до людей. Якщо в місті ми маємо таку можливість, то на периферію виїхати складніше. А до людей треба їхати, вони хочуть почути художнє слово. Бо є райони, де навіть осередків літоб’єднання немає,– зокрема сказав він. – Це не перша моя пропозиція і колись ми вже були почали її здійснювати. Не так вже й багато ми просимо. Хоча б раз у квартал спланувати і поїхати в Олександрію, в Онуфріївку чи у будь-який інший район. Взяти кількох художників, а вони візьмуть свої картини, музиканта з гітарою – одним словом, організувати такий творчий десант. Гадаю, у влади знайдеться можливість відрядити творчих людей на таку зустріч».

Далі Василь Бондар висловив невдоволеність тим, як за державні кошти забезпечується видання книг письменників. Для порівняння він навів приклад Івано-Франківщини, де на книговидання щороку виділяється 1 мільйон 200 гривень, а у нас 256 тисяч. «Не обходьмо художнє слово. Художнє слово формує людину. Ми повинні робити все, щоби книжка доходила до читача», – зазначив Василь Бондар. Він звернувся з ініціативою про виділення області Міністерством культури коштів на закупівлю для бібліотек України книг місцевих авторів, які видавали їх власним коштом. Також голова письменницької організації звернув увагу на термін розгляду книг, представлених на обласну літературну премію імені Маланюка. «Так виходить, що вчора нам подали список творів, за які ми завтра будемо голосувати, а у ньому 20 книг. Як можна завтра прочитати ті книги, щоб сказати, що оця книга варта уваги, а цю ми відставимо?». З приводу журналу «Вежа» пан Бондар просив переглянути фінансування видання, на яке вже протягом 10 років виділяється лише 20 тисяч гривень. Останнє питання, яке він також вважає важливим для поліпшення гуманітарного простору, – це увічнення пам’яті письменників, що народилися, жили та працювали на теренах нашого краю.

Керівник КОЛО «Степ» Ольга Полевіна поскаржилася на велику кількість рукописів у столах письменників: «А можливості їх видати немає». Вихід вона бачить у тому, щоби грошову частину премії імені Маланюка пустити на видання щорічного альманаху переможців, а також поновити роботу фонду «Відродження» та програми «Література рідного краю».

Краєзнавці: Потрібно оновити «Історію міст і сіл Кіровоградщини»

Голова обласної організації Спілки краєзнавців Олег Бабенко коротко розказав про здобутки організації. «Кіровоградщина серед інших областей України є однією з тих, де  найбільша зацікавленість в історії малої батьківщини», – наголосив він. Про це свідчать численні публікації у місцевій пресі та у спеціальних виданнях, що видаються за бюджетні кошти. Щодо програми книговидання, ініціатором створення якої був і Олег Бабенко, він повідомив: «Це програма, яка передбачає видання передусім соціально значимої літератури. Через те немає ніякого крену, що ми більше приділяємо уваги презентаційним виданням, бо область без них не може, і тим виданням, які виховують патріотизм не тільки до малої батьківщини, але й до великої батьківщини». Як член Спілки письменників Олег Бабенко ратував за те, щоб підтримувати передусім молодих авторів, «котрим нема де гроші взяти на першу книжку». А найголовніше, що болить йому як голові обласного осередку НСКУ, – це створення нової «Історії міст і сіл Кіровоградської області». «Але ми прекрасно розуміємо, що цей проект значно дорожчий, ніж річне фінансування. Потрібно спільно декільком департаментам почати підготовчу роботу, тому що без науковців наших університетів і навіть київських таке солідне видання ми не потягнемо», – зазначив він.

Музиканти: Існуємо на ентузіазмі

Голова обласного відділення Національної музичної спілки Лариса Голіусова констатувала, що ця організація працює головним чином на ентузіазмі, а її підопічні мають ті ж проблеми, що і решта колег. Даруючи Сергієві Кузьменку книги Марини Долгіх «Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему» і «Юрій Хілобоков: сюїта для скрипки з оркестром», натякнула, що перша вже потребує не лише перевидання, але й перекладу на європейські мови. «Не хочу скаржитися, що мало грошей. Так, мало. Але я дякую за те, що дають», – на такій ноті закінчила Лариса Голіусова.

Хореографи: Відчуваємо підтримку

Голова Кіровоградського обласного осередку Національної хореографічної спілки Анатолій Коротков зізнався: «Нам керівництво області ні в чому ніколи не відмовляє. Скільки треба, стільки дає. А скільки, я вам про це не скажу». Далі пан професор  розказав про необхідність перенесення музею історії українського хореографічного мистецтва з Хутора Надія до Кропивницького, а саме у двір школи мистецтв на Дворцовій.

Художники: Пропонуємо галерею видатних митців

Від імені голови обласної організації НСХУ художник Валерій Давидов нарік на зростаючу дорожнечу матеріалів. Потім розповів про розширення виставкової діяльності, про творчий обмін з організаціями інших областей; запропонував відродити щорічну виставку «Кіровоградщина очима художників» та зібрати галерею портретів видатних митців області.

Фотохудожники та журналісти: Потрібно жити під одним дахом

У виступах голів обласних організацій НСФУ Олега Шрамка та НСЖУ Петра Мельника також лунали нарікання на недофінансування, на відсутність транспорту для задоволення творчих потреб та пропозиція надати усім творчим спілкам можливість жити і діяти під одним дахом, тобто вирішити «квартирне питання».

Руслан ТРИПІЛЬСЬКИЙ

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here