ЯКЕ РІЗДВО СВЯТКУЄМО?

0
2007
views

16 листопада Верховна Рада України прийняла рішення зробити 25 грудня – на Різдво, яке у нас за традицією називають католицьким, – вихідним днем. Своє рішення депутати аргументували тим, що 25 грудня святкує увесь світ, що обранці народу повинні проявити толерантність до всіх християн і що це очевидний символ європейськості.

Ми вирішили розібратися, чи правильно до Різдва застосовувати визначення «католицьке» або «православне», чому все ж існують дві дати, і дізнатися, як до рішення політиків ставляться служителі церкви.

Календар і календар

Зазначимо, що перші повідомлення про появу окремого свята Різдва та відзначення його 25 грудня відносяться до середини IV століття. Близько 200 року про таку практику згадує Климент Олександрійський. До IV століття в Східних і Західних Церквах свято Різдва Христового святкувалося 6 січня, було відомим під ім’ям Богоявлення і спочатку відносилося власне до Хрещення Спасителя.

Крім того, до 1582 року всі жили за юліанським календарем. Він був введений в ужиток у 46 році до н.е. імператором Юлієм Цезарем і додавав в лютому ще одну добу. На той час він був набагато зручніший, ніж старий римський, але виявився недостатньо чітким, тому що за кожні 128 років набігала одна неврахована доба.

Це призвело до того, що у XVI столітті одне з найважливіших християнських свят – Великдень – почали відзначати набагато раніше покладеного терміну. Щоб вирішити проблему, Папа Римський Григорій XIII впровадив реформу, щоб скорегувати наростаючу різницю між астрономічним роком і календарним. Так на зміну юліанському стилю прийшов григоріанський.

Втім, коли Європа перейшла на новий григоріанський календар, на території Росії часів Василя III продовжували користуватися юліанським. Лише у 1918 році григоріанський календар був уведений і в Радянському Союзі.

У 1923 році за ініціативою Константинопольського Патріарха відбувся Собор православних церков, на якому було прийнято рішення про виправлення юліанського календаря – таким чином, з’явився новоюліанський календар.

Через історичні обставини представники православної церкви тодішньої Країни Рад не змогли взяти в ньому участі. Однак, Патріарх Тихон видав постанову про перехід на новоюліанський календар. Але це викликало протести серед мирян, і ухвала була скасована менш ніж за місяць.

Таким чином, Українська, Грузинська, Руська, Єрусалимська і Сербська православна церкви, афонські монастирі, а також багато католиків східного обряду (зокрема Українська Греко-Католицька церква) і частина російських протестантів відзначають свято Різдва Христового в ніч з 6 на 7 січня, оскільки продовжують жити по-старому, за юліанським календарем.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок: православні, католики і протестанти народження Спасителя відзначають в один день – 25 грудня, але за різними календарями, тому називати Різдво «католицьким» або «православним» неправильно.

***

Проте українське суспільство давно хвилювало питання дати святкування Різдва. Особливо гостро воно постало з моменту російської агресії проти України.

Тут ми дозволимо собі процитувати кардинала Любомира Гузара, який, на наш погляд, дав просту і мудру відповідь: «Календар – то є тільки календар, числення часу. Календар не повинен бути мірилом чи засобом. <…> Що нам потрібно? Щоби ми сповняли Божу заповідь: любити Бога, любити ближнього. Щоби ми розуміли, що то значить бути християнином. І щоби ми з вдячністю прийняли Божу любов».

І ще одна думка великої людини: «Бог нас любить. Це від немовляти до гробу треба повторяти. Бог нас любить до такої міри, що прийшов до нас. Різдво – то не лише прикраси: ялинка, дарунки. Зміст Різдва: Бог нас любить, Він є з нами!»

Але питання залишилися, і ми за роз’ясненнями звернулися до прес-секретаря Кіровоградської єпархії Української православної церкви протодиякона Іоанна.

–  На вашу думку, чи треба було 25 грудня робити вихідним днем?

– У всякому питанні повинна бути мотивація, але в даному випадку мотивації я не побачив. Проте держава в своєму праві брати будь-які рішення. Церква може висловитися лише щодо законів, які стосуються безпосередньо її, нормального перебігу церковного життя.

– Чим може бути 25 грудня для християн, які святкують народження Ісуса Христа 7 січня?

– Православні християни в цей день вшановують пам’ять святителя Спиридона Триміфундського. У світському житті це просто ще один вихідний, але він ніяк не асоціюється з Різдвом.

– Чи немає конфлікту між церквами у зв’язку з наявністю двох дат?

– Проблем ніколи не виникало і навряд чи вони можуть з’явитися. Україна – багатоконфесійна держава. Православні християни завжди намагаються жити в мирі з усіма – християнами, католиками, представниками інших конфесій. Апостол Павло заповідає нам: «Якщо це можливо, живіть у мирі зо всіма». Православна церква стоїть саме на позиціях поважати інших і в той же час свято берегти своє. Те саме писав Тарас Григорович: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

– Але ви пам’ятаєте, скільки списів було зламано в дискусії про дотримання християнських традицій на тлі святкування світського Нового року?

– Справа в тому, що ніякі державні закони не можуть вплинути на внутрішні закони Церкви. Для людей, які живуть за церковним календарем, не є проблемою те, що Новий рік припадає на піст. Інша справа, як ми його святкуємо. Проблема не в тому, пісний у нас стіл чи ні. Я вважаю Новий рік ще одним приводом зібратися за одним столом разом зі своєю сім’єю, привітати один одного з настанням нового року, побажати щастя і добра, сказати теплі слова. Адже, живучи за церковним календарем, ми виконуємо цивільний календар. Хіба не можна зустріти Новий рік за пісним столом у теплій родинній атмосфері?

Я вважаю, що будь-яке свято православні християни повинні проводити саме в такому ключі. Піст не полягає тільки в тому, щоб не їсти м’ясо. Вегетаріанці теж його не їдять, але вони не постять. Піст – це комплекс духовних і фізичних вправ, це посилення молитви, утримання від злих помислів і лихослів’я, а їжа допомагає людині тримати себе в тонусі. Піст не самоціль, а засіб для вдосконалення себе. У цьому плані я не бачу гріха в тому, щоб зустрічати Новий рік за світським календарем.

При цьому дотримання посту не має стати показухою, фарисейством. Якщо вас запросили в гості – споживайте те, що запропонував господар, з поваги до нього. Апостол Павло говорить: «Запропоноване вам їжте», щоб не образити людину. Адже їжа сама по собі, по слову Євангелія, не наближає до Бога і не віддаляє від Нього.

Все повинно бути розумно, але за правилами і канонами, які пропонує Церква. Як говорить апостол Павло: «Достойно ходіть в стані такому, що до нього покликані», іншими словами, якщо ти християнин, ти повинен жити за тими правилами, нормами і законами, які передбачає Церква, до якої ти себе відносиш.

– Що б ви побажали читачам газети «Народне слово» незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої конфесії.

– Усі християни незалежно від того, католики вони, протестанти чи православні, за новим або за старим стилем святкуватимуть прихід в світ Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Нам варто зосередитися на суті самого свята. Нам необхідно гідно підготуватися до зустрічі Того, Хто в цей світ приходить заради нас і заради нашого спасіння. Заради Бога, який втілюється, стає, за вченням святих отців, одним з нас, людиною і Богом в одній особистості. Він дарує нам позбавлення від гріха.

Я бажаю, щоб всі ми усвідомили важливість і велич тієї події, що відбудеться незабаром, щоб приготували ясла своєї душі до цього і зустріли Спасителя, який народжується. Церква каже: Христос народжується. Це не подія, що колись сталася, а безперервний процес всередині серця і душі кожної людини. Це постійна робота над собою, для того щоб Христос все в більшій силі народжувався в нас. Щоб ми, по слову Євангелія, сходили від сили в силу, поки не виростемо в міру зростання Христова – тих досконалостей, якими володіє Бог. Я бажаю нашим читачам, щоб кожен якомога більше наблизився до цього абсолюту.

Лариса ГУРІНА

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here