ЯК ПРАЦЮВАЛИ НАРДЕПИ-МАЖОРИТАРНИКИ З КІРОВОГРАДЩИНИ У 2017 РОЦІ

Кіровоградську область у стінах Верховної Ради представляють п’ять депутатів-мажоритарників: Станіслав Березкін (група «Партія «Відродження»); Олесь Довгий (група «Воля народу»); Анатолій Кузьменко («Блок Петрa Порошенкa «Солiдaрнiсть»);  Михайло Поплавський (група «Воля народу») та Костянтин Яриніч («Блок Петрa Порошенкa «Солiдaрнiсть»).

Громaдянськa мережa ОПОРA проaнaлiзувaлa роботу народних депутатів  від Кіровоградщини у 2017 році.

Законодавчих ініціатив багато, законів мало

Цього року найбільше законопроектів зареєстрував Костянтин Яриніч. Він став співініціатором 20 законопроектів. Серед поданих законодавчих ініціатив низка стосується медичної галузі, оскільки Костянтин Яриніч – член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Зокрема, цього року він запропонував законопроекти: «Про проведення парламентських слухань на тему: «Проблеми та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України»; «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини» тощо. У 2017 році депутат пропонував підтримати ініціативи, які стосуються безпеки країни та наслідків АТО: «Про надання житлової допомоги громадянам України, житло яких було зруйноване (знищене) або пошкоджене внаслідок збройної агресії держави-агресора», , «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони державного кордону України» та інші.

Однак з 20 законопроектів, до створення яких у 2017 році долучився депутат, жоден так і не став законом.

На другому місці із кількості поданих законопроектів опинилися нардепи Анатолій Кузьменко та Олесь Довгий. Вони стали співавторами 11 законопроектів, із яких по одному стали законами. Анатолій Кузьменко став співавтором Закону «Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», який став чинним у лютому 2017 року. Цьогоріч цей народний депутат був співавтором законопроектів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», «Про внесення зміни до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (щодо розширення підстав позбавлення батьківських прав)» тощо.

Олесь Довгий став співавтором законопроекту, який став законом, «Про внесення зміни до розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку». Цьогоріч Олесь Довгий був одним з ініціаторів законопроектів: «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев’яного пакувального матеріалу», «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо сприяння міжнародній електронній торгівлі». Лише Олесь Довгий у 2017 році став автором законопроекту, який стосувався Кіровоградщини, «Про відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського». Однак більшість депутатів не підтримали цю ініціативу.

Третє місце посіли відразу два народних обранці. За цілий рік по одному законопроекту подали  Станіслав Березкін та Михайло Поплавський. Ці законопроекти так і не стали законами. У 2017 році Михайло Поплавський був одним з ініціаторів законодавчої ініціативи «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а Станіслав Березкін – «Про внесення змін до статті 90 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування спортивних клубів, які забезпечують розвиток олімпійських або національних видів спорту)».

Депутатські запити та виступи: то густо, то пусто

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Це нагода для нардепів із важливими питаннями округу звернутися  до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади, управлінь  тощо.

Однак не всі депутати активно використовують запити та виступи під час обговорення законів. Минулого року жодного разу не виступив та не подав жодного запиту Михайло Поплавський.

6 депутатських запитів подавав Станіслав Березкін. Частина з них стосувалася Кіровоградщини: щодо проведення перевірки законності вирубки лісових насаджень біля с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в урочищі Чорного ворона (Чорний ліс), яке має важливе історичне і культурне значення національного рівня; щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого розслідування кримінальних проваджень по факту рейдерського захоплення ТОВ «НИВА-2010» с. Бережинка Кіровоградського району Кіровоградської області. Станом на грудень 2017 року  Станіслав Березкін жодного разу не виступав під час сесій Верховної Ради України.

Також 6 депутатських запитів підготував Анатолій Кузьменко. Усі вони стосувалися Кіровоградщини. Зокрема, він подавав депутатські запити: щодо врегулювання проблемних питань відносно відновлення втрачених соціальних гарантій колишнім працівникам структурних підрозділів Державної холдингової компанії «Олександріявугілля», Кіровоградська область;  щодо включення до Плану основних заходів Національної поліції на 2018 рік створення підрозділу патрульної поліції у місті Олександрії Кіровоградської області» тощо. Станом на грудень Анатолій Кузьменко жодного разу не виступав під час засідання сесії у Верховній Раді України.

У 2017 році 19 депутатських запитів подавав Костянтин Яриніч. Деякі з них стосувалися Кіровоградщини: щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення необхідними медичними препаратами хворих на діабет в м. Олександрія Кіровоградської області; щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення належними житловими умовами співробітників Кіровоградського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького та інші. Станом на грудень 2017 року народний депутат 17 разів виступав у сесійній залі.

Найбільше депутатських запитів у 2017 році подав Олесь Довгий. Від різних органів державного управління нардеп вимагав надати відповідь на 27 запитів. Частина із них стосувалася Кіровоградської області: депутатський запит щодо зменшення реверсної дотації Світловодського району; щодо відновлення доріг у Кіровоградській області; щодо недопущення ліквідації Власівської дитячої музичної школи тощо. Довгий  п’ять разів виступав під час сесій Верховної Ради України.

Робота в округах – цікаво не всім

Чотири громадські приймальні в окрузі має нардеп Олесь Довгий. Вони розміщені у містах Знам’янка, Світловодськ та селищах міського типу Олександрівка, Новгородка. Окрім того, депутат має власний сайт, де розміщенні контактні телефони, графік прийому громадян у приймальнях, адреси тощо. Профіль народного обранця також є у соціальній мережі Facebook.

Дві громадські приймальні працювали у 2017 році на окрузі нардепа Станіслава Березкіна: у Кропивницькому та Компаніївці. Також народний обранець має власний сайт, на якому вказані контактні телефони лише приймальні, яка розміщена в обласному центрі,  графік прийому тощо. Нардеп не має офіційного профілю у соціальних мережах. З виборцями депутат зустрічається в основному на урочистих заходах.

Дві громадські приймальні розташовані на окрузі народного депутата – Анатолія Кузьменка. Одна працює в Олександрії, а інша – в Долинській. У народного обранця немає офіційного сайту, як і профілю у соціальних мережах. Інформація про особисті прийоми депутата та зустрічі з виборцями практично відсутня.

Одна приймальня у Костянтина Яриніча, яка працює в Кропивнцькому. Народний обранець не має власного сайту, однак є активним користувачем соціальної мережі Facebook.   Депутат систематично проводить зустрічі з виборцями.

Жодної приймальні на своєму виборчому окрузі не має Михайло Поплавський. На офіційному сайті депутата не вказані контактні номери телефонів. Натомість народний обранець пропонує звертатися до нього у соціальних мережах.  Михайло Поплавський має профіль у Facebook, Twitter, Іnstagram. Щоправда, у соціальних мережах звернення щодо його роботи як народного депутата ігнорує.

Інфографіка:https://infogram.com/yak-pracyuvali-nardepi-mazhoritarniki-z-kirovogradshini-u-2017-roci-1h0r6rvdnz5l2ek

У цілому в 2017 році двоє з трьох народних депутатів-мажоритарників від Кіровоградщини, практично не проявляли законодавчої ініціативи. Інші депутати у більшості випадків не є самостійними авторами законодавчих ініціатив, а долучаються до роботи своїх колег. Троє нардепів  були малоактивними в окрузі. Один – взагалі ігнорував роботу в районах області, мешканці яких обрали його депутатом Верховної Ради.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Зоя Лебідь, громадська консультантка ОПОРИ в Кіровоградській області

Напишіть відгук