12 січня 1972 року КДБ УРСР розпочав операцію «Блок», в рамках якої були заарештовані десятки представників української інтелігенції. Серед них – Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Іван Світличний та інші. Ці люди – дисиденти, політичні погляди яких не збігалися із «нотою влади».
Але народ поважав їхню позицію, слова цих людей були значущими для суспільства. Тому з ними потрібно було обійтися показово. Так, аби їхню долю нікому не хотілося повторити.
План був хитрий. Спершу у потягу Москва – Прага за неправильне заповнення документів прикордонники затримали бельгійця Ярослава Добоша. Під час обшуку в нього знайшли фотоапарат, на плівку якого була відзнята книга «Словник рим української мови» Святослава Караванського, тодішнього політв’язня. За Добошем слідкували, бачили, що у Києві він зустрічався з Іваном Світличним. Оселя цього українського літературознавця та поета була своєрідним центром формування національної свідомості молоді, таким собі дискусійним клубом, де обговорювалися національні ідеї. КДБ змусив бельгійця зізнатися у встановленні зв’язку руху опору в Україні із закордонними націоналістичними центрами. Його вислали за кордон, а за місцевими дисидентами почалося справжнє полювання.
Почалися масові арешти. Ця хвиля мала остаточно покласти край будь-якому руху опору. Загалом протягом року заарештували понад сотню людей, з них 89 – засудили за антирадянську діяльність. Та самими лише арештами владі не вдалося б заставити українців мовчати.
Залякуваннями, арештами та іншими бридкими методами вони не стільки цілились в людей, скільки у явище – самвидав. Завдяки газетам, журналам та книжкам які видавали своїми зусиллями українські націоналісти, їхні думки поширювалися серед людей. Нажаль, операція майже вдалася. Його розповсюдження зменшилося.
Але ті однодумці засуджених, що лишилися на волі, все одно не покладали рук. Вони підготували та поширили новий, шостий номер самовидавного журналу «Український вісник», редактор якого, В’ячеслав Чорновіл, вже три місяці сидів у в’язниці.
І вийшло так, що через арешти цінність самвидаву зросла. Більше українців дізналися про них, тих, хто боровся за незалежність. Їхні ідеї сподобалися людям, подейкують, що саме з цього моменту розпочався «ефект доміно», що призвів до здобуття Україною незалежності.
Друзі! Боротьба за долю держави – це складна справа, на шляху тих, хто бере в ній участь часто виникають серйозні перешкоди. Та ніхто і ніщо не в силах зупинити людей, які вірять, що своїми силами можна привести Батьківщину до успіху.
Олег Вишняков
