Днями у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї відбулася обласна літературно-краєзнавча конференція, присвячена 100-річчю від дня народження відомого українського поета, вченого-лінгвіста й літературознавця зарубіжжя Яра Славутича.
Ініціатором цього заходу виступив вчитель ВЗШ №38 управління освіти міської ради Кропивницького Сергій Колісник, а співорганізаторами обласний краєзнавчий музей, міський літературно-меморіальний музей ім. І.Тобілевича, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського та обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.Чижевського. За мету ними було поставлено висвітлення життєвого шляху поета-земляка, формування й реалізація якого в якості письменника, вченого і громадського діяча відбулися переважно за кордоном, а також представлення минулих та нових літературознавчих досліджень для популяризації творчої спадщини Яра Славутича.
Відкриваючи конференцію, заступник начальника департаменту культури Кіровоградської ОДА Олена Требуцька сказала: «Ми звертаємося до життєвого шляху і творчої спадщини нашого відомого, знаного в Україні та у світі, земляка, якого, на жаль, не дуже добре знаємо. Тут багато вчителів, тож я сподіваюся, що ви будете пропагувати спадщину цієї надзвичайно цікавої особистості у школах. У радянські часи творчість Яра Славутича була заборонена. Життєвий шлях його в Україні був достатньо складним. Він був репресований разом зі своїм батьком і боровся за незалежність України у ті роки. Його життя було буремним, він пройшов великий життєвий – 93 роки – і творчий шлях. Про таких кажуть: “Хороше і велике життя”».
Жваве зацікавлення учасників і слухачів викликали доповіді, спогади й повідомлення голови обласної організації НСПУ Василя Бондаря, доктора філологічних наук ЦДПУ ім. Винниченка Григорія Клочека, письменниці, члена НСПУ Антоніни Корінь, відомого краєзнавця Федора Шепеля, голови обласного товариства «Просвіта» Олександра Ратушняка та інших. Зокрема, Василь Бондар зазначив: «Яр Славутич, звичайно, зробив багато у літературі. Хтось у минулому і сучасному міг не дуже схвально відгукуватись про його творчість і вважав це якоюсь мірою просвітянством, а не глибокою творчістю. Але якби навіть тільки цим просвітянством себе засвідчив у літературі Яр Славутич, то йому треба було б говорити слова подяки».
Насамкінець свої емоції висловив Сергій Колісник: «Теплі спогади про Яра Славутича, про те, як зустрічались з цією неординарною людиною. І у мене до тих, хто ділився спогадами, є запитання. Братове, ми будемо чекати Івана Задою з Одеси, щоб він нам написав наші спогади? Григорій Дмитрович сказав, що усе це Славутич видавав на свої гроші. Прийшов час і нам видавати за свої гроші Яра Славутича».
У підсумку Сергій Колісник представив нові книжки про життя і творчість Григорія Михайловича Жученка (справжнє ім’я Яра Славутича), що стануть в пригоді вчителям, студентам, історикам і краєзнавцям. Це «Історико-літературні дослідження творчості Яра Славутича» Тетяни Яровенко, «Яр Славутич: шкільна парадигма» попереднього автора спільно з учителем-методистом Оленою Голик та «Яр Славутич: ареал малої батьківщини» з власного літературно-краєзнавчого проекту «Стилет і стилос трьох степовиків». Останню заплановано видати до традиційних куценківських читань.
Сергій Колісник разом з усіма доповідниками висловив велике сподівання, що ця наукова конференція і представлені на ній книги стануть не лише даниною пам’яті видатному земляку, але й суттєвим науковим підґрунтям для подальшого вивчення творчої спадщини та біографії Яра Славутича.
Роман ЛЮБАРСЬКИЙ
