СЕВІЛЬСЬКІ ЗАРУЧИНИ У КРОПИВНИЦЬКОМУ? ТАК, ПРЕМ’ЄРА!

На два вечори, 27 та 28 січня, сцена обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького перетворилася на середньовічну Севілью. Кропивничанам показали нову музичну комедію, поставлену за п’єсою англійського класика Річарда Шерідана «Дуенья».

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Євген Курман. Композитор – лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Ігор Щербаков. Диригент – Наталя Ланова. Сценографія і костюми – Борис Фірцак.

З одного боку, складний закручений сюжет (в основі якого любовна інтрига), незвичні герої, чудові голоси і прекрасна музика, а ще неперевершений гумор, сатира, яскраві маски і костюми задовольнили потреби пересічного глядача. З іншого, завзяті театрали помітили, що вистава затягнута, дещо обтяжена зайвими сценами чи текстовими подробицями. Особливо це стосується першої дії. Її інтродукцію можна було значно скоротити. Тоді б вистава не тривала майже три години.

Начебто всі закохалися, всі одружилися і все закінчилося чудово. Але неприємний осад у певної частини публіки все ж залишився. Адже попри пояснення Євгена Курмана щодо того, що показ комедії співпав з Міжнародним днем пам’яті жертв Холокоста, в ній звучали такі репліки, що принижують гідність євреїв. Хоча вони і лунали на адресу одного з головних персонажів Ісаака Мендоси (артист Євген Скрипник), що виведений у п’єсі як зразок жадності і прагнення до користолюбства, поняття про честь і національну гідність ніхто не відміняв. Та ще й у такий день! До того ж не варто забувати, що Україна – полікультурна, багатонаціональна, багатоконфесійна держава, що єднає усіх за принципом політичної нації.

Щодо гри акторів – вона майже бездоганна. Як завжди вражав заслужений артист України Олександр Ярошенко (дон Карлос), темпераментно і органічно грав Валерій Ланецький (дон Фернандо), гротесково виглядав Євген Скрипник (Ісаак Мендоса). У цьому цікавому ансамблі лише трохи більше ніж слід виділялася Олеся Бушмакіна (донья Луїса), затіняючи собою то Інну Дорошенко (дуенья Маргарита), то Дарію Скрипник (донья Клара).

Отже, у театрі була присутня атмосфера середньовічної Севільї, яка набула слави міста закоханих. І саме завдяки пісням-зонгам ця атмосфера забарвлювалася романтичною палітрою. А завдяки авантюрній інтризі Маргарити усі севільські заручини закінчилися шлюбом.

Глядачі захоплено аплодували акторському колективу. Прем’єра відбулася…

Олена КЛАССОВА, Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Фото Ігоря Демчука

Напишіть відгук