ТЕТЯНА ТКАЧЕНКО: «НАШУ РОБОТУ ПОВИННА ФОРМУВАТИ ГРОМАДА»

Нещодавно Кіровоградський обласний художній музей відзначив своє 25-річчя. Останні 14 років ним керує Тетяна Ткаченко, яка прагне зробити цей заклад творчою  культурно-освітньою установою, яка може відкрити для туристів і уславити наш край не лише картинами художників, але й екскурсіями, лекціями та багатьма незвичними для музею формами і засобами роботи.

Сьогодні вона гість нашої редакції.

– Тетяно Олександрівно, які ви можете згадати найвизначніші музейні події за 25 років?

– Перша – це підписання розпорядження про створення музею. До 4 січня 1993 року ми були відділом краєзнавчого музею, Картинною галереєю. Іншим важливим кроком в історії був день, коли музей відкрив свої двері для відвідувачів. Після розпорядження голови облдержадміністрації приміщення передали музею і ми перестали витрачатися на оренду.  Кожного року ми проводимо понад сто заходів, і всі вони є вагомими.

Там, де зараз розташовано відділ картинної галереї, були інші установи, і після багаторічних судових розглядів, 18 травня 2007 року, на день народження митця та Міжнародний день музеїв, відкрилася картинна галерея Петра Оссовського «Світ і Вітчизна». Для нас це дуже вагомий крок, тоді ми мали величезну проблему з перевезенням колекції з Російської Федерації.

– Які інноваційні методи роботи вами втілюються?

– Команда музею весь час працює над тим, щоб музей не вважали законсервованою установою.  Нині на його базі дуже багато мистецьких віталень. У нас є театр, яким ми пишаємося. На сьогодні багато музеїв не лише в Україні приймають театральні трупи, а ми маємо свій театр, де відбуваються репетиції і вистави. Нещодавно проводилася непогана практика, наш театр музею, який очолює заслужений актор України Юрій Жеребцов, та його вихованці виїжджали на гастролі. В рамках мистецьких віталень маємо і поетичні, і театральні, і музичні вечори. Відбуваються публічні лекції, хоча це не пряма робота музею, але для нас це  важливо,  ми хочемо зробити це місце абсолютно відкритим, доступним, нашу роботу повинна формувати громада. Пропонується багато дитячих виставок, конкурсів, майстер-класів.

Нині ми почали підготовку до дев’ятого Великоднього благодійного аукціону. Ми займаємося благодійністю, окрім того, що самі потребуємо допомоги, намагаємось залучати громаду за допомогою інших. Коли готувалася виставка до 25-річчя, ми обирали, яку ж концепцію взяти, щоб показати найважливіше за цей період. Це і сама будівля, тому що минулого року провели пленер безпосередньо з написання архітектурного вигляду музею. Це і життя, пов’язане з художниками, тому що художній музей без художників просто не існує. Ми намагаємося показати біографію найважливіших митців, пов’язаних з нашим краєм. Коли музей відкривав свої двері для відвідувачів, колекція складала дві тисячі експонатів. На сьогодні маємо понад дванадцять тисяч. Першими в центральному регіоні ми ввели таке поняття, як «Ніч музеїв», і нам дуже приємно, що після п’ятої акції до нас приєдналося багато колег.

– Які проблемні питання вже вдалося вирішити, а які ще потребують вирішення протягом поточного року?

– У світовій практиці є приклади, коли при відвідуванні нової країни перш за все люди хочуть побачити не історичний або краєзнавчий, а саме художній музей, і якщо ми отримаємо більше приміщень, туристичний потенціал нашого краю та можливості залучити інвесторів збільшаться. Потрібно працювати в тандемі, щоб розвивався готельний бізнес і транспортне сполучення. Свого часу доводилося зберігати фондові зібрання в підсобних приміщеннях. За цей період відкрито декілька малих галерей художнього музею. Наприклад, Мала галерея  музею в дитячій бібліотеці ім. Шевченка, там проводиться багато нових виставок. Наші твори та експозиції представлені в Будинку культури «Авіатор» Льотної академії, пленер і пейзажі продемонстровані у філармонії та конференц-залі обласної державної адміністрації нашого міста. Так відбувається через нестачу виставкових площ. На сьогодні із фондового зібрання у залах показано лише чотири відсотки.

– Чи задовольняє вас державне фінансування? Якої суми потребує установа для повнокровної роботи?

–  Нам потрібно завершити ремонтні роботи, цю проблему й досі не владнали. Фахівці підтвердили, що її треба вирішувати комплексно, необхідно займатися пониженням ґрунтових вод у центральній частині міста, щоб зберегти температурно-вологісний режим. У музеї не відремонтовано фасад, покрівля в аварійному стані. Однак під час цього ремонту ми отримали систему кондиціонування, що допомагає забезпечити збереження картин. Сподіваємося, що роботи проводитимуться й надалі, і пам’ятка архітектури не буде втрачена. Фінансову частину ми не можемо коментувати, тому що це зона відповідальності управління капітального будівництва ОДА.

– Що плануєте зробити у рамках культурно-просвітницької програми цьогоріч?

– Ми можемо відкрити меморіальні музеї, галереї таких видатних художників, як Амшея Нюренберга та Володимира Федорова. Останній має у нашому музеї власний куточок. Ще за життя його дружина передала понад тисячу експонатів, серед яких були не лише картини, а й мольберт митця, що дуже подобається відвідувачам.

– Розкажіть про найкумедніші випадки за час директорування.

– Буває багато казусів. Наприклад, один відвідувач доводив, що картина не з нашого музею, тому що він бачив таку в Масандрівському палаці, але, як засвідчили реставратори, саме в нашому музеї знаходиться оригінал.

– Яким, на вашу думку, має бути музей майбутнього?

– Це насамперед музей, що володіє відреставрованою колекцією, має можливість зберігати її та бути осередком спілкування та проведення часу мешканців міста і гостей.

Світлана КРАСАВІНА

Напишіть відгук