Відома бестселерами “Їсти, молитися, кохати” і “Природа всіх речей”, Елізабет Ґілберт пропонує власні візії про Творчість як явище універсальне: це не тільки мистецтво як конкретна діяльність, а насамперед Хист, Натхнення, Рух, Імпульс, Диво, що урізноманітнює і прикрашає життя, надає йому виняткового шарму й сенсу, доповнює й виповнює.
Тим-то книга “Велика магія” (Львів, Видавництво Старого Лева, 2017) буде цікавою та пізнавальною не лише для митців різних царин, а й будь-кого, хто рано чи пізно переживає “екзистенційний страх” як боязнь згайнувати життя, протистоїть одноманітності і примітивізму, схематизму і прагматизму. Або ж мріє долучитися до творчої спільноти. Бо жити творчо означає “опиратися безжалісному горнилу цього світу”, пізнати “світ так глибоко, як той прагне, щоби його пізнали”.
Пропоноване науково-популярне видання виконує роль порадника-самовчителя, де акумульовано власний творчий і життєвий досвід авторки й рівночасно враховано позиції та практики інших. Не думайте, що Е. Ґілберт прагне вас перевиховати – далебі ні, радше артикулює свої міркування, пропозиції, сумніви, застереження на тему. Але вибір за вами – дослухатися / сперечатися, схвалити / відхилити, діалогізувати / полемізувати. І все ж, навіть якщо ви вважаєте себе людиною пересічною, наступна позиція Е. Ґілберт має бути вашим статусом, гаслом, приватним статутом: “творче життя – це життя доповнене. Життя повніше, щасливіше, просторіше й достобіса цікавіше. Жити в такий спосіб – постійно й наполегливо добувати сховані у собі самоцвіти – це уже мистецтво. З творчого життя ніколи не зникає велика магія”.
Як почути її, відчути й утримати? Авторка запевняє: це під силу кожному, варто лише повірити у себе. “Ми всі – ходячі скрині із захованими скарбами. […] це одна з найдавніших і найблагородніших витівок Всесвіту з нами, людьми, – і собі, й нам на радість: Всесвіт ховає глибоко всередині нас дивовижні самоцвіти, а тоді відходить убік і спостерігає, чи зможемо ми їх знайти. Пошук отих самоцвітів – це і є творче життя. Сміливість вирушити на пошуки – ось що відрізняє приземлене існування від магічного життя. І результати того пошуку – часто геть несподівані – я називаю Великою магією”, – пояснює Е. Ґілберт.
Книга складається з шести розділів: “Мужність”, “Чари”, “Дозвіл”, “Наполегливість”, “Довіра”, “Божественність”. Ці назви не є випадковими, адже йдеться про ключові передумови Творчості, принаймні саме такими їх вважає Елізабет Ґілберт.
Цінно, що авторка прописує власний творчий досвід, ділиться секретами, отже, довіряє читачеві сокровенне й таємниче, те, що рятує від творчих криз, “антрактів”, “тайм-аутів”… Це зосібна допитливість: “Саме в ній – уся істина і вся суть творчого життя. […] це альфа і омега, початок і кінець”. Е. Ґілберт радить пробачити себе, відпустити невдачі й розчарування, не зрікатися статусу дебютанта, спробувати себе в інших мистецьких царинах (відкрити “інший творчий канал”), пізнати “запеклу віру” (презентувати творіння світові)… і рухатися вперед з високо піднятою головою – навіть якщо ви в костюмі омара на балу-маскараді, тема якого “середньовічний суд”. Насамкінець (6-й розділ) увиразнено парадоксальність Творчості та Мистецтва: священне/світське, вагоме/невагоме, самотність/оточення духів, страх/відвага, обов’язок/привілей, серйозність/грайливість…
Знаменно, що бестселер Е. Ґілберт “Велика магія” вже став настільною книгою для багатьох, адже вдало реалізує формулу Пабло Пікассо: “Кожна дитина – митець. Заковика у тому, як же залишитися митцем, подорослішавши”.
Ганна КЛИМЕНКО (СИНЬООК)
