СВІТЛО НА ПОЧАТКУ ТУНЕЛЮ

0
447
views

Чотири роки тому, 20 лютого 2014-го, український світ остаточно став іншим. Не стала винятком і Кіровоградщина, заплативши тоді найдорожчу ціну. 

Так, саме цього дня ми втратили одного з найкращих та найсвітліших земляків – фермера з Бобринеччини Віктора Чміленка, який обрав для себе шлях категоричного, відкритого та чесного спротиву Системі. Пам’ятаєте його залізне «Коли беззаконня стає законом – спротив стає обов’язком»? До речі, той факт, що попрощатись з Героєм у центрі тодішнього Кіровограда зібралась неймовірна кількість людей, навіть його ідеологічних опонентів, став вирішальним для багатьох тодішніх посадовців у рішенні полишити власні посади…

У ті дні час, з одного боку, ніби завмер, з іншого – події розгорталися ледь не з понадзвуковою швидкістю. Напередодні, 19 лютого, міськради Кіровограда та Світловодська звернулись до президента Януковича з проханням «відновити в державі законність», а до громадськості – «не чинити неправомірних дій». Позачергово зібралась облрада, яка запевнила президента та ВР, що область є «прикладом спокою та стабільності».

У день початку розстрілів Небесної Сотні у Кіровограді на акцію протесту зібрались близько трьох тисяч людей, а бобринчани поставили перший в області блокпост – щоб не пустити місцевих «тітушок» до столиці.

Далі події почали розгортатись ще стрімкіше. З Партії регіонів вийшов нардеп Станіслав Березкін. Наступного дня аналогічно вчинили голови Компаніївської та Бобринецької РДА, через 3 дні – міський голова Новоукраїнки… 22 лютого самознищилась фракція ПР у Кіровоградській міськраді, у відставку подав міський голова Олександр Саінсус. Того ж дня з партії повиходили голова облради Микола Ковальчук та голова ОДА Андрій Ніколаєнко. Днем пізніше, 23 лютого, обидва подали у відставку. З різницею в один день, 22 та 23 лютого, свої постаменти примусово полишили пам’ятники Кірову та Леніну в обласному центрі…

Ця стисла хроніка – лише надводна частина великого айсберга під назвою Система, який люди Кіровоградщини разом з мільйонами українців розхитували відчайдушно та рішуче, не шкодуючи ані здоров’я, ані сил, ані навіть життя. Розхитували у надії зламати, розтрощити крижану брилу брехні, цинізму, корупції, беззаконня. Найвпертіші та найвідчайдушніші з них стали Небесною Сотнею. Серед тих, хто залишився, одні продовжують боротьбу, інші згасили власне полум’я та пристосувались до реалій, треті спрямували колишній запал у протилежний бік та знайшли нового ворога – «злочинну владу» та суцільну «зраду».

Але навряд чи хтось буде заперечувати – ті трагічні та героїчні події були світлом на початку тунелю, який ми з вами усі маємо пройти. Щоб побачити світло у кінці.

Оксана РИБЧЕНКОВА (ГУЦАЛЮК).

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here