ЩОБ МЕШКАНЦІ ОБЛАСТІ ЖИЛИ ДОВШЕ

Основне завдання медичної галузі – зробити все, щоб мешканці області жили довше. У цьому запевнив учасників першої конференції госпітальних рад, що відбулася минулої п‘ятниці,  перший  заступник голови ОДА Сергій Коваленко. 

Він повідомив, що на розвиток сільської медицини Кіровоградщини передбачено 136 мільйонів. За ці кошти в області планується побудувати 22 нові амбулаторії  площею 300 кв. метрів з житлом для лікаря, гаражем. Та ще три  добудують, тобто всього їх буде 25. Торкаючись основного питання, Коваленко  зауважив, що більшість усіх госпітальних рад складають не представники влади, які навчились бути лікарями, а насамперед це справжні фахівці.

Читати також: МЕДИЧНА РЕФОРМА СІЛЬСЬКОЇ МЕДИЦИНИ: АМБУЛАТОРІЇ ТА ІНТЕРНЕТ

Крiм голiв госпiтальних рад у конференції взяли участь представники обласної ради, облдерж­адмiнiстрацiї, мiської ради, голова Асоцiацiї полiтичних наук Дмитро Сiнченко,  керiвник проектного вiддiлу асоцiацiї Володимир Бочаров-Туз, нардеп Костянтин Яринiч i керiвник вiддiлу адвокацiї центру «Ейдос» Iнна Грищенко та представники громадського сектору. Представники громадськості не увійшли до госпітальних рад, хоча, на думку одного з організаторів, мали б бути. Як зазначили учасники конференції, мета цієї зустрічі насамперед створити діалог між присутніми, для того щоб наші госпітальні ради розробили багаторічні плани для реалізації  системи медичної допомоги у своєму госпітальному окрузі.

Про завдання госпітальних рад щодо створення конструктивного плану мережі госпітальних округів учасникам конференції розповів представник департаменту охорони здоров’я ОДА Олександр Скрипник. Він зазначив, що Кропивницька госпітальна рада перша в області розпочала підготовчий етап модернізації системи медичної допомоги і провела перше цьогорічне засідання. Госпітальні ради Олександрійського та Західного госпітального округу запланували перші засідання приблизно на кінець березня цього року. Кропивницький госпітальний округ складається з 9 районів та міст Кропивницький і Знам’янка. Загальна кількість населення – понад 486 тисяч осіб. На його території діють лише дві лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня: КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» та КЗ «Центральна міська лікарня м. Кіровограда». Округ має 5 лікарень інтенсивного лікування І рівня: комунальні заклади «Пологовий будинок №1 м. Кіровограда», «Кіровоградська центральна районна лікарня», «Знам’янська центральна районна лікарня», «Бобринецька центральна районна лікарня» та «Долинська центральна районна лікарня». Всі інші 9 лікарень є лише лікарнями планового лікування: комунальні заклади «Міська дитяча лікарня м. Кіровограда», «Міська лікарня №2 м. Кіровограда», «Міська лікарня м. Знам’янка», «Новомиргородська центральна районна лікарня», «Олександрівська центральна районна лікарня», «Компаніївська центральна районна лікарня», «Устинівська центральна районна лікарня», «Новгородківська центральна районна лікарня» та державний заклад «СМСЧ №19 МОЗ України».

Зрозуміло, що така кількість лікарень в існуючому обсязі надання медичної допомоги буде непосильним тягарем для загального бюджету госпітального округу, зазначив Олександр Скрипник. Така ситуація ставить перед госпітальною радою складне завдання – необхідність визначення,  які саме медичні заклади будуть розвинуті та посилені,  а які мають бути перепрофільовані. Разом з тим законодавство не обмежує госпітальні округи в кількості та спеціалізації лікарень. Відповідно до приписів Міністерства охорони здоров’я України, в госпітальних округах можуть діяти й інші медичні заклади, які надають вторинну – спеціалізовану та екстрену медичну допомогу у зоні обслуговування госпітального округу. Однак зрозуміло, що головний аргумент залишається за фінансовим питанням. Оскільки, де буде лікарня ІІ та І рівнів, туди і буде направлено основне фінансування.

Отже, Кропивницькій госпітальній раді необхідно визначити серед 16 діючих лікарень, які саме стануть «кандидатами» на перетворення у багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування І та ІІ рівнів. Для цього члени ради затвердили форму збору статистичних даних, що дозволить проаналізувати роботу діючих лікарень,  та план засідань на 2018 рік, який дасть змогу провести огляд їх потужностей, адже засідання планується проводити саме в цих медичних закладах.

Читати також: КРОПИВНИЦЬКА ГОСПІТАЛЬНА РАДА ПЕРША В ОБЛАСТІ РОЗПОЧАЛА ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ 

Дмитро Сiнченко додав, що Асоцiацiя полiтичних наук зараз працює над тим, щоб у складi госпiтальних рад були присутнi представники громадськостi, адже їх зараз там немає. Це потрiбно задля прозорості дiяльностi рад. Володимир Бочаров-Туз також підтвердив, що жодну лiкарню не закриють, а лише проаналiзують i усунуть їх недолiки.

Iнна Грищенко констатувала, що, на жаль, наразi жодна госпiтальна рада не має чiтких планiв розвитку. Максимум – створенi робочi групи з 5-7 чоловiк, якi вiдвiдують медичнi заклади областi та аналiзують їх роботу. Далi дiло не заходить. Тому за результатами монiторингу «Ейдос» порекомендував пiдсилити методологiчну пiдтримку госпiтальних рад, розробити формулу розрахунку кiлькостi їх членiв, розробити положення про госпiтальнi округи з чинним законодавством i врегулювати спiвпрацю госпiтальних та мiсцевих рад.

Усім радам в цьому році необхідно вирішити головне завдання – розробити багаторічні плани розвитку госпітального округу. Саме ці плани деталізуватимуть процес оптимізації лікарень, що діють на території міст і районів області.

Світлана КОСТЕНКО

Фото Ігоря Демчука

Напишіть відгук