БЕЗ ПРАВА НА НЕДБАЛІСТЬ

0
586
views
Перший заступник начальника управління Держпраці в Кіровоградській області Роман Зябліков. Інтерв'ю для НС

Інформацію про порушення в галузі охорони праці у ЗМІ останнім часом можна побачити лише зрідка. Наприкінці  лютого, в той час, коли зазвичай підбивають підсумки минулого року, ми завітали до робочого кабінету першого заступника начальника управління Держпраці в області Романа Зяблікова з низкою запитань.

Перш за все хотілося дізнатися про ефективність роботи державної структури з охорони праці робітників і співробітників приватних і державних підприємств. За різними даними як державних, так і громадських організацій, в Україні з охороною праці не все так райдужно. І справа навіть не в тому, яка з організацій цим займається. Проблема, як і раніше, знаходиться в самому епіцентрі – на підприємствах і організаціях. У зв’язку з цим виникає питання: наскільки відповідальною є діяльність управління з охорони праці в умовах, коли з кожним роком нещасних випадків стає дедалі більше, а покарання за свої недопрацювання керівництво підприємств різних галузей намагається уникати за допомогою усіляких хитрощів.

За словами Романа Зяблікова, не всі роботодавці належним чином ставляться до своїх обов’язків із запобігання нещасним випадкам на виробництві.

– Зараз переглядаються підходи до організації державного нагляду. У тому числі і з охорони праці та виробничої безпеки, – розповідає посадовець. – Йдеться більше про зміни в підходах до перевірок підприємств з великим ступенем ризиків, що мають високий рівень травматизму. Акцент ставиться на тому, що саме на таких підприємствах проводити перевірки і превентивні заходи необхідно в першу чергу. Втім, справа не тільки в контролі, перевірках, важливо, щоб на самих підприємствах були зацікавлені в безпеці виробництва. Роботодавці повинні створювати належні умови праці для своїх співробітників або робітників. Якщо ж до цих питань ставитися безвідповідально, то це може призвести до трагічних наслідків – травмування і навіть смертельних випадків. Що, власне, в результаті нехтування безпекою і відбувається. У 2016 році травмувалося 72 особи. Минулоріч на піднаглядних управлінню суб’єктах господарювання порівняно з 2016-м рівень загального травматизму збільшився на 55 відсотків – 108 нещасних випадків, у результаті яких травмовано 112 працівників. Незважаючи на загальне зростання промислового травматизму, спостерігається значне зменшення смертельних випадків – шість проти чотирнадцяти в 2016 році. Два працівники загинули в сільському господарстві, і по одному на автомобільному транспорті, в газовій, хімічній і харчовій промисловості.

– Що призводить до смертей на робочому місці?

– За останні роки мало що змінилося. Ті проблеми, які були ще багато років тому, так і залишаються невирішеними на ряді підприємств області. Велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами. Це незадовільна підготовка працівників і роботодавців з питань охорони праці, відсутність належного контролю за станом безпеки на робочих місцях і виконанням встановлених норм, недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, повільне впровадження засобів і приладів колективної безпеки на підприємствах, незадовільний технічний стан засобів виробництва.

– Бувають випадки, коли працівник, який отримав травму на виробництві, так і не отримав компенсації від Фонду соціального страхування?

– Є таке. Так буває, коли потерпілий нібито не має ніякого стосунку до даного виробництва, тобто офіційно тут не працевлаштований. Керівництво підприємства або приховує факт травматизму, або ж робить заяву про те, що людина незрозумілим чином проникла на об’єкт і за своєю необачністю отримала травму.

– Чи існують у Євросоюзі подібні структури, які стежать за охороною праці?

– Існують. Також контролюються умови праці, але є одна принципова особливість – у них набагато більші штрафи за порушення. В європейських країнах роботодавцям набагато вигідніше створити максимально сприятливі умови для своїх співробітників, ніж потім, в разі своїх упущень, сплачувати величезні штрафи. Більш того, можна просто втратити свій бізнес.

– Тобто в ЄС, куди ми так прагнемо, не терплять порушень щодо робочого персоналу настільки, що недбайливий бізнесмен може втратити все?

– Їхнє законодавство набагато суворіше, а покарання більш жорсткі. Матеріальні втрати не порівнянні з витратами на поліпшення умов праці для своїх працівників. Набагато вигідніше не порушувати законодавство.

– І все-таки повернемося до наших реалій. У нашому регіоні є підприємства, які можна вважати лідерами зі створення гідних умов для своїх співробітників або робітників.

– Наша область вважається аграрною. Практично вся економіка Кіровоградщини зав’язана на сільському господарстві. Є й кілька десятків великих промислових підприємств. Серед них варто відзначити ті заводи, на яких до охорони праці ставляться серйозно. В першу чергу це підприємства машинобудування. Крім того, що там модернізують саме виробництво, є помітні зрушення в бік якісних поліпшень з охорони праці. Це такі підприємства, як «Ельворті», «Гідросила», «Радій». Там налагоджена система управління охороною праці і дійсно ведеться робота з переоснащення цехів, встановлюється новітнє обладнання, зводяться нові цехи, постійно проводяться навчання, інструктажі. На таких підприємствах не приховують факти нещасних випадків. Необхідно також позитивно відзначити підприємства харчової та переробної промисловості: ТОВ ОЕЗ “Градолія”, ПАТ “Кіровоградолія”, ТОВ “Соколівський м’ясокомбінат”, ТДВ “М’ясокомбінат “Ятрань” тощо.

Інша справа –  дрібні, де випадки травматизму робітників замовчуються. Керівництву цих підприємств не вигідно розповсюдження інформації про власне недбальство.

– Це означає, що ще є ті, хто працює в тіні. І їм просто не вигідно озвучувати проблеми, що почалися на їх виробництві?

– Так, вони намагаються приховувати випадки травматизму, пов’язані з виробництвом, не поширювати цю інформацію. Але з часом вона все одно спливає. І поширюється не тільки як в старі часи – чутками і переказами, а й через Інтернет. Але якщо немає офіційної заяви від працівника і медичного огляду, то нашим інспекторам складно знайти першопричини конкретного нещасного випадку… Не все ідеально, не все виходить робити як хотілося б. Однак останнім часом багато роботодавців переходять на позиції збереження свого «бойового» колективу. Змінюється їх підхід до облаштування робочого місця працівника, безпеки. Навіть якщо хтось із співробітників таки потрапив в біду на робочому місці – роботодавці матеріально допомагають працівнику, крім тих виплат, які законодавчо передбачені за рахунок Фонду соціального страхування.

Бесіду вела Наталя СЕМЕНОВА,  спеціально для «НС».

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here