ОБЛАСТЬ МАТИМЕ ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК?

На лісостеповій (поки що) Кіровоградщині може з’явитися унікальний парк загальнодержавного масштабу. Круглий стіл, присвячений ідеї створення на теренах області національного природного парку «Чорноліський», відбувся у перший день весни у стінах обласної юнацької бібліотеки імені Євгена Маланюка.

В обговоренні взяли участь як профільні фахівці (археологи, історики, біологи, географи), так і представники владних структур (управління лісового господарства, екології, культури, зв’язків з громадськістю), члени місцевих громад та журналісти.

Читати також: ТРИВАЄ ЗБІР ПІДПИСІВ ЗА СТВОРЕННЯ ЧОРНОЛІСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Як і слід було чекати, обговорення всіх «за» і «проти» вилилось у доволі жваву полеміку. Але чаша вагів все більше схилялася на бік прибічників ідеї створення парку. Заперечували цю ідею лише двоє – перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства та головний лісничий Олег Сердюк та викладач Центральноукраїнського педуніверситету Олександр Гулай.

Круглий стіл ЧОРНОЛІССЯ
Круглий стіл ЧОРНОЛІССЯ

– Кращої охорони, ніж лісівники, ніхто не робить. При цьому є достатній контроль з боку органів МВС, – наголошував Гулай, додаючи при цьому свої застереження щодо ймовірного небажання працівників лісгоспу працювати в майбутньому парку, негативної реакції місцевих громад, без обговорення з якими нині нібито вирішується питання, тощо. Реакція ж пана Сердюка була цілком передбачуваною – адже створення парку припиняє надмірне, на думку прихильників ідеї парку, вирубування дерев.

– У нас працює 330 працівників, з яких 80 – лісова охорона, на яку ми витрачаємо 18 мільйонів гривень лише зарплатні. До того ж маємо 850 мисливців, які контролюють баланс тварин. Нам треба десь гроші заробляти – відбивався від аргументів «паркофілів» Сердюк. – Ми нічого всупереч законодавству не робимо…

Всі зазначені й не згадані застереження вщент розтрощила викладачка педуніверситету й громадська діячка Ольга Гелевера. За її словами, за стандартами Євросоюзу природно-заповідний фонд України протягом 2017-22 років має зрости з 6,3 до 15 відсотків, Кіровоградської області – з 4 до 7,1 відсотка відповідно. В якості позитивного прикладу аналогічного парку вона згадала «Сколівські Бескиди» на Львівщині, де і робочі місця збережені (ще й додаткові з’являються), і сфери діяльності всіх причетних і зацікавлених структур розмежовані. Не варто панікувати й місцевим громадам – до парку належатимуть лише землі державної власності. Більше того – місцеві громади зможуть розгорнути  туристично-екскурсійну діяльність, мережу торговельно-готельного бізнесу, покращити транспортну інфраструктуру. Її підтримав і науковець Херсонського державного університету Ігор Пилипенко, розповівши присутнім про всі перипетії створення національних та регіональних парків на Херсонщині.

На необхідності дотримання балансу інтересів закликав присутніх науковець ЦДПУ Валентин Вовк, закцентувавши увагу на перевазі відновлювальної частини над споживацькою. З огляду на свою геологічну спеціалізацію пан Вовк привернув увагу до Бовтиської астроблеми, яка має 25 мільйонів років існування. В пластах грунту є великі поклади горючих сланців, але  більшу цікавість мають моренні озера, котловини давніх водойм та межа Дніпровського зледеніння. Думку підхопила й біолог Валентина Мірза-Сіденко, зацікавивши аудиторію Чорноліссям як частиною «Смарагдової мережі України», що зафіксована Бернською конвенцією. Згідно  з цією конвенцією, на ділянках «смарагдового» поясу (271 об’єкт площею 6,246 млн кв.км) мають бути припинені всі вирубки грабово-дубового лісу. До того ж  на теренах Чорного лісу  ростуть 13 видів рослин Червоної книги України, 12 регіональних видів та два види – ще з часів зледеніння. Особливу увагу привертає прибережний покрив «Чорного озера».

– Ми єдина область країни, що має такий потенціал, але нічого не робимо… – з сумом констатувала Мірза-Сіденко.

Історичні аргументи на користь парку навели відомий дослідник повстанського руху Юрій Митрофаненко, археологи Микола Тупчієнко та Олександр Могилов. Звісно ж, залишки Чорноліського  та Екліївського городищ слід розчистити від рослинності та привести до привабливого для туристів стану. Але не робити пустелю, як з урочища «Чорний ворон» під виглядом санітарної вирубки, свідком чого стали минулого року мешканці Розумівки та Кропивницького. До городищ слід додати ще десятки скіфських курганів, Ольвійський або Чорний шлях, який проходив цими теренами у давнину… За словами викладача і науковця педуніверситету Ірини Козир, Чорний ліс містить в собі кілька тисяч (!) пам’яток різних епох існування людства.

Градус полеміки зростав все стрімкіше. Здавалось, крапка не поставиться ніколи, але коментар представників Мінекології України щодо підтримки ідеї створення Національного природного парку змусив охолонути опонентів  цього проекту. Правду кажучи, Олег Сердюк так і залишився категорично проти проекту парку, Олександра Гулая вдалося переконати, врахувавши його «окремі думки». Більшістю голосів (15 проти 1) було ухвалено відповідну резолюцію, на основі якої буде надіслано клопотання до Міністерства екології та природних ресурсів України. Ідею підтримав і заступник голови обласної ради Ігор Степура, запевнивши присутніх, що при відповідній роботі з депкорпусом потрібна кількість голосів знайдеться.

Отже, основні тези резолюції:

  1. Лісові масиви північної частини Кіровоградської області: Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та інші мають надзвичайну природну, археологічну та історико-культурну цінність і мають слугувати справі збереження природи та національної пам’яті українського народу.
  2. Інтенсивність та масштаби ведення господарської діяльності на теренах лісових масивів верхів’їв Інгульця (Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та інші) загрожують збереженню природних, археологічних та історико-культурних об’єктів у їхніх межах. Лісозаготівельна діяльність створює небезпечну економічну залежність господарства Знам’янського та Олександрівського районів від роботи цієї галузі і потребує пошуку альтернативи.
  3. Існуюча кількість і рівень природоохоронних об’єктів та територій для охорони культурно-історичної спадщини на теренах лісових масивів верхів’їв Інгульця не відповідає реальному природному, археологічному та історико-культурному статусу цих територій і не забезпечує їхнього збереження.
  4. Оптимальною формою господарського використання території лісових масивів верхів’їв Інгульця (Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та інші), що дозволить збалансувати господарські потреби мешканців області і місцевих громад з потребою в охороні природної, археологічної та історико-культурної спадщини національного виміру, є створення національного природного парку «Чорноліський».

Враховуючи необхідність якнайшвидшого вирішення зазначених питань, учасники круглого столу вирішили:

  1. Доручити Кропивницькому відділу Українського географічного товариства підготувати клопотання до Міністерства екології та природних ресурсів України про необхідність створення в Кіровоградській області у верхів’ях річки Інгулець національного природного парку «Чорноліський», природними ядрами якого стали б лісові масиви Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та суміжні з ними ландшафти.
  2. Спрямувати резолюцію учасників круглого столу Президентові України, головам Кіровоградської обласної державної адміністрації та Кіровоградської обласної ради.

Таким чином, природними ядрами національного парку мають стати лісові масиви Чорний, Чута, Нерубай, Бірки та прилеглі до них території. За словами голови Кропивницького відділу Українського географічного товариства Андрія Домаранського, перший круглий стіл з цього питання відбувся ще у 2009 році, а вперше в історії цю тему порушив ще академік Володимир Вернадський майже 100 років тому. Тому, враховуючи це і те, що за рівнем охорони природи наша область на 7-му місці з «хвоста», маємо надію, що перший в області національний природний парк все ж з’явиться, ставши однією з прикрас Кіровоградщини  та всієї України.

Максим ГУЦАЛЮК

Напишіть відгук