Українська революція 2014 року з самого початку мала назву Євромайдан. Боротьба йшла за обрання для країни європейського вектора розвитку. Та хіба саме Євромайдан став початком боротьби за євроінтеграцію? І на якому етапі зараз у цьому напрямку знаходиться Україна в цілому і Кіровоградщина зокрема?
Європейська інтеграція та Кіровоградщина
За результатами розрахунку Індексу євроінтеграційного економічного поступу в регіонах за 2014-2016 роки Кіровоградщина посіла 23 місце у загальнонаціональному рейтингу. Така позиція регіону передусім обумовлена показниками Субіндексу глибини торговельно-економічних зв’язків. Також вплинули низька ефективність та недостатня кількість тих заходів, що мають стимулювати розвиток економічних зв’язків з ЄС.
Але в нашій області є й досягнення: це питома вага імпорту товарів з країн ЄС, кількість звернень на антикорупційний сервіс Міндоходів «Пульс».
До речі, до «Пульсу» можна звертатися цілодобово за телефоном 0800-501-007 (напрямок «4») і повідомити щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.
Також на Кіровоградщині створено євроклуби та євроцентри, які мають вести інформаційну підтримку євроінтеграції. Але, на жаль, деякі з них фігурують лише на папері та створені «для галочки», тому не несуть жодної користі.
Можливо, через це не перший чи другий, а лише 25-й інформаційний центр Європейського Союзу в Україні зрештою було відкрито в Кропивницькому. Інформаційний центр розміщується на базі факультету іноземних мов Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені В.Винниченка (6-й поверх семиповерхового корпусу). Керівником інфоцентру ЄС призначили Олександра Леонідова. Завдання центру – поширювати інформацію про діяльність Європейського Союзу. Користуватися матеріалами тут можуть усі, кому цікаві питання інтеграції України в Євросоюз.
«Цей центр буде кoрисним не тільки студентам цього університету, але й інших вишів, єврoклубaм, громадським організаціям і всім, кому цікaвa європейська інтеграція. Тут знaхoдитимуться матеріали на європейську тематику, які надсилатимуть із видавничого офісу в Люксембурзі. До них буде вільний доступ для усіх бажаючих», – пояснив прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік.
Українські проєвропейські погляди
Насправді взаємостосунки між Україною та Європейським Союзом розпочалися не в 2013 році і навіть не в 2003-му, а від встановлення незалежності. Саме тоді міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС держави, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України. Вже 1993 року було офіційно проголошено намір нашої країни розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції, а саме у Постанові Верховної Ради від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України». Зокрема, в документі вказувалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом – до повного її членства у цій організації».
Також положення про підтримку курсу євроінтеграції містяться в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві ВР України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові ВРУ з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року.
Різке переривання тенденції євроінтеграції викликало громадський супротив. Так, 21 листопада 2013 року уряд, який тоді очолював Микола Азаров, видав розпорядження призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС. Силовий розгін мирного проєвропейського протесту підняв хвилю обурення українського народу, і акції на головній площі в столиці стали масовими. Люди вимагали відставки президента та уряду, які діяли не в інтересах народу. При цьому Микола Азаров від імені Кабінету Міністрів стверджував, що ця угода невигідна для України і що необхідно врегулювати питання торговельно-економічних відносин з Росією. Через тиждень після публікації розпорядження Кабміну на саміті Східного партнерства у Вільнюсі тодішній президент Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію України з ЄС.
Вже у березні 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі». Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України Петром Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.
Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
Процес ратифікації угоди усіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017-го.
У повному обсязі угода набула чинності 1 вересня 2017 р. Виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відбувається на основі затвердженого 17 вересня 2014 р. Кабінетом Міністрів України плану заходів з її імплементації на 2014-2017 роки, який був оновлений 25 жовтня 2017 р.
Згідно зі Стратегією національної безпеки України, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.
Team Europe
Другим після інфоцентрів проектом Євросоюзу в Україні став «Team Europe», запущений Представництвом Європейського Союзу в Україні у 2016 році.
Його метою стало залучення активістів до зміцнення діалогу між Україною та ЄС на місцевому рівні. Завдання команди Team Europe – «перекладати» події свого міста, регіону чи країни в європейський контекст, проводити в своїх містах дискусії щодо пріоритетних євроінтеграційних реформ, вже вказані європейські цінності та допомогу ЄС Україні.
За два роки команди експертів Team Europe з’явились у п’яти містах, і ось до ініціативи приєднався Кропивницький.
Як наголосив під час вітального слова Давід Стулік, у людей є великий запит про інформацію щодо ЄС та євроінтеграцію з першоджерела, особливо після подій на Майдані. Але у самому представництві дуже мало людей, і вони просто фізично не можуть побувати на всіх заходах в усіх куточках країни, тому важливо було знайти однодумців на місцях.
«Ми залучаємо людей, з якими в нас однакові цінності та цілі, – зазначив пан Давід. – Такі люди є в Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі та Херсоні, і ми маємо намір поширювати цю мережу однодумців далі. Ми нікому не кажемо, що треба робити, навпаки, чекаємо на пропозиції».
До складу Team Europe у Кропивницькому увійшли проректор з наукової роботи Центральноукраїнського національного технічного університету Олександр Левченко, керівниця проектного департаменту ГО «Турбота» Ольга Гріднєва, голова Громадської ради при обласній держадміністрації Олександр Гавриленко, голова «Агентства розвитку територій» Олександр Мільто та радниця з комунікацій Кіровоградського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки програми «U-LEAD з Європою», Вікторія Талашкевич.
Вони розповіли, якою бачать свою роботу в команді.
«Агентство розвитку територій» з’явилось, коли ми з колегами зрозуміли, що є нагальна потреба просувати ідеї, з одного боку, децентралізації, а з другого – євроінтеграції. За рік роботи ми набули гарного досвіду з залучення інвестицій, розвитку інвестиційно привабливого клімату регіону. Впевнений, що новою командою, де зібрались професіонали, ми зможемо працювати більш ефективно», – зазначив Олександр Мільто.
З ним згодна Ольга Гріднєва: «Наразі ми визначили для нашої команди кілька цілей діяльності, а саме зміцнення діалогу між Україною та ЄС на місцевому рівні. Ми готові ділитися ідеями для поширення європейських цінностей та способу життя, а також інформацією про залучення фінансової та технічної допомоги ЄС у кожен куточок Кіровоградщини».
«Якщо позиціонувати себе як провідника змін, реформатора, борця з корупцією, треба бути фахівцем в певній галузі. Саме такі експерти, які хочуть реально змінити ситуацію в нашому регіоні, зібралися в Team Europe, і для мене велика честь приєднатись до них. Це велика можливість реалізувати свої ідеї, навчити молодь та активістів певній діяльності, але не заради самої діяльності, а задля того, щоб життя на території нашого регіону стало комфортнішим», – висловив свою думку Олександр Левченко.
За словами Олександра Гавриленка, команда націлена на те, щоб ділитися тим досвідом, який вже накопичений її членами, і запрошує до себе активних громадян, які поділяють цілі ініціативи, які готові присвячувати цьому свій час, хто має ідеї та завзяття для просування соціальних цінностей європейського альянсу держав.
Лариса ГУРІНА, Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
Фото Ігоря Демчука
