ЙОГО НАЗИВАЛИ АРИСТОКРАТОМ БЕЗ ОСВІТИ

Його ім’я пов’язане з нашим містом не тільки родинними стосунками. Всеволод Данилевич деякий час після війни працював актором у Кіровоградському театрі російської драми імені Кірова, а одна з його численних п’єс «Тримайся, Альошо!», що написана у співавторстві з Олегом Микитенком, за романом І.Микитенка «Вуркагани» приблизно півсторіччя тому йшла на сцені обласного музично-драматичного театру імені Кропивницького.

У роду Всеволода Миколайовича були дворяни, купці, високопосадовці Російської імперії, військові, що служили в УНР та Білій гвардії. Історія цієї родини складна і розгалужена. Всіма своїми складовими вона відбиває історичні події за майже півтора століття. Дворянське походження Всеволода Данилевича не кращим чином позначилося на його біографії. Чи не тому ім’я цього талановитого лялькаря, актора, драматурга й понині знаходиться в тіні? Хоча насправді він належить до чудових дитячих письменників.

Хоча через заборону навчатися у вищих навчальних закладах СРСР він мав лише сім класів заводської школи, колеги та театральні критики називали його аристократом без освіти. Всеволод Миколайович пройшов великий і тернистий трудовий шлях. Починав освітлювачем у Донецькому державному театрі драми, а закінчив актором у Київському державному театрі ляльок. Після чого остаточно перейшов до написання драматичних творів.

Про це ви дізнаєтесь, якщо прочитаєте книгу Наталії Данилевич «Воспоминания об отце», презентація якої відбулася нещодавно у відділі мистецтв ОУНБ ім. Винниченка. На тій зустрічі у своєму передньому слові завідувачка відділу мистецтв названої бібліотеки Світлана Ушакова сказала: «Данилевич був і лялькарем, і тюгівцем (ТЮГ – театр юного глядача. – Авт.), і драматичним актором. Він був людиною театру. Велике щастя, що у нього є така чудова продовжувачка, послідовниця, яка сьогодні поставила Данилевича на гідне місце. Тому що сьогодні до українських корифеїв, драматургів дитячої тематики, серед яких Григорій Усач, Всеволод Нестайко, Юхим Чеповецький, насправді належить і Всеволод Данилевич. Це людина, яка своєю тихою вдачею створила цілий світ – казковий, ліричний, романтичний театр для дітей. Добре, що і сьогодні ставлять його п’єси в Україні та в театрах інших країн».

Книга Наталії Данилевич, яка більшу частину життя проводить у Кропивницькому, має дві складові. У першій містяться спогади самого Всеволода Миколайовича, його рідних, друзів, сучасників, а також уривки з рецензій на окремі вистави. У другій представлені тексти п’яти чи не найкращих п’єс для дітей, а саме: «Звичайна» горошина», «Лісова співунка», «Стійкий олов’яний солдатик», «Торбина з піснями» та «Бджілка», які й понині входять до репертуару українських театрів. До речі, п’єса «Торбина з піснями» (1996) та новорічна казка «Чарівна ніч» (1994) отримали «Київську пектораль» у номінації «Краща вистава для дітей».

Книга має унікальний ілюстративний матеріал. Вона видана власним коштом автора. На це пішли не тільки її власні заощадження, а також доньки Олександри та онуки Ольги.

Напишіть відгук