Проектне впровадження новоякісних принципів організації освіти не реально втілити лише закликами, треба враховувати схильність рядових освітян до збереження старої, але звичної, навчальної практики.
Не буде толку з нормативного контенту, який не йде далі переліку загальних принципів, замість того щоб приділити увагу розробці конкретних засобів протидії контрагентам змін.
Менеджмент
Не можна побудувати нової «машини», якщо про нові принципи її дії керівники будуть лише виголошувати гарні промови та заклики.
Перспективи системного оновлення будуть тим більшими, чим ширше коло педагогів базового рівня матиме бачення деталей новоякісного формату організації своєї справи.
«Ми граємо модними словами десятиліттями: особистісно-орієнтоване, дитиноцентризм, атмосфера довіри… У системі освіти це означає не те, скільки разів вчителька підійшла чи нахилилась до дитини, а те, що немає двох учнів старшої школи з однаковим розкладом, відсутній поділ на класи, відсутня система інспектування тощо. Деталі бачення у кожного різні. Бачити яскраву обгортку до цукерки не означає розуміння процесу травлення цукру всередині організму», – пише у соціальній мережі FB Наталія Саражинська.
Розглянемо питання пошуку засобів вирішення проблеми низького рівня академічної доброчесності (списування, плагіат та спотворення процедур оцінювання якості освіти) правовими засобами.
Безвідповідальність
На презентації звіту Організації економічного співробітництва та розвитку «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017» зазначалося, що більшість недоліків похідні від недосконалості та зарегульованості українського законодавства.
У своєму звіті ми не критикуємо, а вказуємо на проблеми та чинники, що їх викликають, щоб МОН та місцевим органам було легше їх вирішити, – наголосив Андреас Шляйхер, директор департаменту освіти та навичок ОЕСР.
З контексту доповіді прямо витікає висновок: перспектива подолання проблеми лежить у цільовому «втручанні органів влади», відповідної ланки системи держуправління.
Без цього змін на краще не варто чекати, бо ефективність загальнодержавної системи буває лише там, де організатори на рівні закону прописують як мінімум три взаємно узгоджених позиції щодо тих, хто неминуче буде протидіяти утвердженню стану порядності щодо суспільно-освітніх цінностей:
- перша, – те-то й те-то є забороненим;
- друга, – у разі порушення заборони порушник отримує таку-то санкцію;
- третя, – у разі ігнорування відповідальним посадовцем застосування санкції до порушника буде застосована вже інша санкція до цього посадовця.
Усі ці речі мають стати однозначно дієвими щодо будь-кого з громадян держави. І сегмент освіти тут не є виключенням попри її акцентовану спрямованість на «розумне, добре і вічне».
Існування у державній системі таких «порядків», за яких панує безлад прямо вказує, що нації підсунули асоціальний тип держуправління: за народні кошти підтримується стан, за якого дієвими є тіньовий договірняк, вплив кланів та бандитів у краватках на прийняття рішень від імені держави і безвідповідальність за негативні наслідки тих рішень тощо.
Права і не тільки
На жаль, у нашій системі освіти її освітній менеджмент ніяк не спроможеться на встановлення дієвого балансу між декларуванням прав та регуляторами як щодо їх забезпечення, так і щодо спотвореного зловживання правами.
Відтак бачиться нагальним увести у статті закону «Про загальну середню освіту» наступні регуляторні норми конкретно-дієвого формату.
Щодо прав на освіту
Передбачити наступні запобіжники проти можливих порушень принципу рівного доступу до отримання освіти:
1. Вступ до школи/гімназії/ліцею
Його варто почати здійснювати у рамках процедури, що поєднає:
- незалежність заявника від суб’єктивних упередженостей керівництва закладу;
- рейтингове місце заявника за оцінками випускного ДПА/ЗНО за попередній рівень освіти;
- право учня/батьків на вільний вибір закладу, де вступ здійснюється на конкурсних засадах;
- право закладу, де передбачено вступ на конкурсних засадах, бути вільними від першочергового обов’язку обслуговувати учнів/батьків за місцем проживання.
2. Підсумки освітньої діяльності
Бачиться актуальним те, щоб процедура залучення здобувачів освіти до визначення результатів навчання була на засадах добровільної участі у поєднаному ДПА/ЗНО після третього (старшого) циклу загальної середньої освіти, а формат документа про освіту для учасників ДПА/ЗНО відрізнявся від формату для не учасників ДПА/ЗНО (на підставі річних оцінок).
При цьому є важливим, щоб усі здобувачі загальної середньої освіти, окрім стандартного загального переліку прав, визначених рамковим законом «Про освіту» мали ще й додаткові, специфічні для загальної середньої освіти права на:
- індивідуальну освітню траєкторію за роками навчання (закінчувати певний цикл або раніше, або пізніше прийнятого стандарту, а також на коротший за бажання термін навчання на профільному рівні);
- безкоштовне навчання від 1-го до 12-го року здобуття загальної середньої освіти;
- безкоштовні підручники та посібники, у тому числі й в електронному форматі;
- безоплатні позаурочні навчальні консультації у стінах закладу;
- безоплатні факультативні та гурткові заняття у стінах закладу (мінімум один факультатив/гурток на учня, за умови наявності групи у кількості не менше 10-ти осіб);
- участь у прийнятті рішень під час загальних для закладу конференцій, що стосуються умов навчальної та позанавчальної діяльності учнів;
- додаткові умови здобуття освіти у випадку належності до категорії осіб з особливими освітніми потребами;
- додатковий соціальний захист у випадку належності до категорії соціально вразливих осіб, що визначається іншими законами;
- невтручання у хід освітньої діяльності політичних партій та релігійних організацій;
- невтручання в особисте життя учня з боку вчителів/адміністрації закладу;
- невтручання до вибору учня щодо його вільного від занять часу;
- неприпустимість словесних образ, лайки та підвищеного тону спілкування з боку інших учнів та педагогів на свою адресу;
- рівні щодо всіх вимоги у ході здійснення процесу здобуття освіти;
- дотримання педагогами щодо учня принципу презумпції невинуватості;
- вільний вибір щодо участі у позаурочних заходах класу/закладу;
- участь в соціальних опитуваннях та оцінюванні рівня роботи своїх вчителів та адміністрації;
- забезпечення харчування у стінах закладу;
- недоторканність часу учнів, перерви між уроками/парами, для продовження уроку вчителем;
- відсторонення від ходу уроку учнів, які умисно заважають здійсненню навчального процесу;
- вихідні та канікулярні дні згідно з календарним розкладу занять;
- неприпустимість перевищення норми часу на виконання домашніх завдань;
- неприпустимість підміни вчителем навчального часу на розповіді чи повчання, що не стосуються змісту роботи за навчальним планом;
- дотримання закладом норм санітарного та температурного режиму діяльності;
- наперед відомі умови закінчення циклу навчання за рівними для всіх здобувачів вимогами;
- рівні для всіх здобувачів освіти умови вступу до вибраного закладу;
- апеляцію щодо оцінок поточних атестаційних робіт.
3. Діяльність педагогів
Вважаю, що паралельно з учнями/ліцеїстами всі педагогічні працівники, окрім наявних загальних прав, повинні мати наступні додаткові права як специфічні для сегмента загальної середньої освіти:
- вільний вибір форм, методів та засобів здійснення навчально-виховного процесу;
- забезпечення умов здійснення педагогічної діяльності аналогічних для здобувачів освіти, з якими педагог працює;
- вільний вибір форм та місця проходження професійної перепідготовки;
- вільний вибір програми навчання учнів з урахуванням особливостей учня/класу/закладу, але у відповідності до державних освітніх стандартів;
- участь у прийнятті колегіальних рішень прямої дії, що стосуються здійснення професійної діяльності;
- участь у діяльності релігійних, політичних і громадських організаціях, не заборонених законодавством України, поза своїм робочим часом;
- рівний з усіма іншими педагогічними працівниками доступ до процедури присвоєння/підтвердження вищої категорії, проходження сертифікації;
- безумовне дотримання адміністрацією закладу нормативів наповнення класів та груп на факультативах, гуртках;
- здійснення позабюджетних освітніх послуг населенню за угодами закладу;
- застосування дисциплінарних заходів до порушників дисципліни навчально-виховного процесу, у тому числі до відокремлення від ходу заняття учня, який ігнорує вказівки вчителя ;
- запрошення батьків до закладу для цільових співбесід;
- участь у батьківських зборах, засіданнях батьківського комітету тих класів, де він працює;
- вільний вибір участі/неучасті у запропонованих адміністрацією закладу чи органів управління освітою заходах, які не входять до його прямих посадових обов’язків;
- не підзвітність до будь-чого, що не передбачено нормами освітнього законодавства;
- рівний з усіма іншими педагогічними працівниками доступ до конкурсного відбору на всі вакантні педагогічні посади.
4. Діяльність здобувачів освіти (учнів)
Зрозуміло, що спочатку попри будь-що, а мають бути зафіксованими формальні обов’язки тих, хто навчається у державній системі освіти. При цьому є нагальна потреба у доповненні переліку стандартних загальних обов’язків із закону «Про освіту» наступними специфічними для загальної середньої освіти позиціями:
- виконувати положення Статуту закладу;
- не користуватись у ході навчання без дозволу педагога мобільними ІТ-пристроями;
- не використовувати будь-які недозволені педагогом матеріали під час оцінювальних атестацій;
- не проводити у закладах будь-яку позанавчальну діяльність, не узгоджену з адміністрацією, вчителем, вихователем/тьютором;
- вчасно та об’єктивно інформувати батьків про зміст доручень, отриманих від педагогів;
- не палити (у тому числі електронні сигарети), не вживати спиртні напої та наркотичні речовини у закладі та визначеній в уставі закладу прилеглій території;
- не псувати обладнання, приміщення та будівлю закладу;
- не поширювати серед учнів закладу заборонені небезпечні речовини, тютюнові вироби, спиртні напої та наркотичні речовини;
- виконувати призначені санкції за порушення норм академічної доброчесності.
5. Батьківське партнерство
Батькам (законним представникам) здобувачів загальної середньої освіти, окрім переліку прав, визначених у рамковому законі «Про освіту» варто надати ще й такі специфічні для загальної середньої освіти, права:
- долучатись до здійснення навчально-виховної роботи у закладі за бажання та згоди адміністрації/педагога;
- брати участь у прийнятті рішень щодо розвитку закладу, зміни його статусу, визначенні змісту діяльності, використанні бюджетних та позабюджетних коштів за обопільного узгодження з власником/засновником чи адміністрацією закладу;
- надавати матеріальну допомогу закладу та ініціювати укладання угод про спільну діяльність;
- створення батьківських організацій із супроводу навчання своїх дітей у кожному закладі системи загальної середньої освіти;
- регулярне інформування про стан навчальних справ кожної дитини закладу у визначений Статутом закладу спосіб;
- визначену Статутом закладу періодичність подання інформації про використання коштів;
- оформлення передачі батьківських коштів закладу за угодою про їх цільове використання у відповідності до форми, зафіксованої у Статуті закладу.
Щодо запобігання спробам зловживання правами
1. Учні
З метою підсилення загальних вимог принципу академічної доброчесності варто нормативно впровадити також наступні додаткові, що є специфічними для загальної середньої освіти, засоби впливу щодо учнів:
- вилучення ІТ-пристроїв з поверненням їх батькам учнів-порушників;
- анулювання атестаційної роботи за спробу списування;
- відшкодування батьками/законними представниками особи учня-порушника завданої матеріальної шкоди;
- складання протоколу про адміністративне порушення спільно з працівниками поліції за викликом адміністрації закладу;
- відсторонення (тимчасове) від занять у залежності до класифікатора порушень і санкцій, прописаних у Статуті закладу;
- обговорення проблемної поведінки учня-порушника на засіданнях громадських рад закладу на предмет відрахування з даного закладу;
- відрахування з закладу у разі повторного порушення.
2. Педагоги
Поширити на педагогічних працівників також наступні додаткові специфічні для загальної середньої освіти вимоги:
- забезпечення цільового використання навчального часу у відповідності до вибраної освітньої програми;
- неформального ставлення до індивідуальних потреб та можливостей своїх учнів;
- узгодження змісту навчання та його рівня складності з обсягами та рівнем вимог державних стандартів відповідних рівнів освіти;
- дотримання визначених статутом закладу термінів поточного оцінювання рівня навчальних досягнень своїх учнів;
- внесення даних у документи закладу, визначені законодавством, у визначені статутом терміни;
- зберігання протягом навчального року поточних атестаційних робіт учнів у режимі доступу до них батьків учнів за їх бажання;
- дотримання вільного права учнів на апеляцію оцінки за результатами поточного контролю;
- виконання заміни відсутніх педагогів/вчителів згідно з тимчасовим розпорядженням адміністрації;
- виконання розпоряджень адміністрації по здійсненню поточної позаурочної діяльності з учнями закладу, що визначена у Статуті закладу;
- здійснення разом з батьками учнів робіт, що визначені Статутом закладу;
- не палити у закладі та на його території, не вживати спиртних напоїв, наркотичних речовин у закладі та разом з учнями поза закладом;
- не кричати на учнів, не вдаватися до образ, залякування, каральних процедур, тортур, побиття учнів;
- не пліткувати про учнівські слабкості, не кепкувати з них;
- виконувати призначені санкції за порушення норм доброчесності, у тому числі й академічної.
3. Санкції за порушення обов’язків
До педагогічних працівників
У контексті наявних проблем і прогнозованих ризиків щодо принципу професійної етики та академічної доброчесності додати наступні специфічні для загальної середньої освіти засоби впливу:
- складання протоколу про адміністративне порушення спільно з працівниками поліції за викликом адміністрації/батьків учнів;
- обговорення проблемної поведінки вчителя на засіданнях громадських рад закладу на предмет відсторонення педагога від роботи з учнем/учнями певного класу;
- пониження у кваліфікацій категорії, отриманій у ході чергової/позачергової атестації;
- винесення догани, звільнення з посади у визначеному законодавством порядку на підставі порушення ст. 42 «Академічна доброчесність» закону «Про освіту» чи інших законів України.
До батьків (законних представників) здобувачів освіти
Варто додатково запровадити наступні нормативні, специфічні для загальної середньої освіти, зобов’язання:
- сумлінно ставитися до виконання взятих на себе громадських функцій, пов’язаних з діяльністю закладу;
- виконувати у повному обсязі та вчасно свою частину підписаної угоди про співпрацю з закладом;
- надавати грошові кошти у заклад лише за наявності обопільної письмової угоди у визначеному Статутом закладу форматі.
При цьому додатково покласти на батьків наступні специфічні для загальної середньої освіти, засоби впливу:
- складання протоколу про адміністративні порушення з приводу неналежного виконання батьківських обов’язків;
- запити від громадських рад до батьків, які ухиляються від виконання батьківських обов’язків чи ігнорують підписані угоди з закладом на адресу органів місцевого самоврядування.
Дорожня карта
Ефективність організаційної діяльності закладу/системи прямо залежить не лише від програмного її змісту, а й значною мірою від стилю її здійснення, бо прямо зачіпає психологічні аспекти взаємодії менеджерів з виконавцями.
Складність наявної освітньої правової колізії у тім, що наш освітній менеджмент мав би припинити бути адвокатом неконкурентоспроможних вчителів та «застарілій організації управління освітою і поширенню на неї сторонніх інтересів» (Єгор Стадний). Пора припинити прикриватися гаслом про «збереження робочих місць», перешкоджаючи тим поширенню на мільйони українських школярів відомої та успішної закордонної освітньої практики та осучасненого світом змісту освіти, що давно показало свою суспільну цінність. Не менш актуальною є потреба виведення системи зі стану «голову у пісок» щодо тіньових форм репетиторства, фальсифікації на олімпіадах школярів, привчання учнів до плагіату у системі МАН та багато інших проблем, про які списано тони паперу та озвучено тисячі годин виступів на конференціях та інтерв’ю у мас-медіа.
Українська спільнота зіткана з тієї ж людської «речовини», що й народи інших країн. Тих країн, де заможне і культурне життя стало доступним чи не кожному громадянину, який має волю чесно працювати. А перед цим так само доброчесно навчатися. Можна пояснити як завгодно одне й те ж явище, бо скільки людей, стільки ж і нюансів бачення. Натомість здатність інформаційно наповнено та у причинно-наслідковому зв’язку показати сутність і зміст того, що відбувається, – це вже зовсім інше.
Останнє передбачає здатність менеджменту бачити зовнішнє через призму деталей, що внутрішньо його забезпечують. Не буває медалі лише з однією стороною, бо там, де біле, там і чорне, а поруч з позитивним «ходить» негативне. Наша сила/слабкість у тім, що маємо як свободу, так почасти й несвободу у випадку необхідності зробити вибір, на який бік пристати.
У цьому контексті завдання забезпечення якості освіти пропоную визначити у законі «Про загальну середню освіту» та сегментних «Положеннях про діяльність …» наступні інституційні засоби:
- по-перше, трансформувати наявні управління/відділи освіти у сервісні центри місцевої влади по забезпеченню життєдіяльності підпорядкованих закладів освіти без функцій контролю за діяльністю їх працівників;
- по-друге, контроль за якістю діяльністю працівників закладу та його самого в цілому делегувати керівництву та наглядовій/громадській раді закладу;
- по-третє, моніторинг успішності діяльності закладів віднести до сфери повноважень Національної агенції оцінювання якості діяльності закладів загальної середньої освіти, подібного до тієї Національної агенції, що впровадила Фінляндія замість інспекторської служби. Іншим тут варіантом може бути по-справжньому дієва інспекторська систему на зразок системи Генеральних інспекторів, що діє у Франції та є незалежною від місцевої влади. Другий варіант може є й більш прийнятний в умовах нашого перехідного етапу, але фінська модель – це майбутнє;
- по-четверте, віднести до спільних повноважень Агенції/генеральної інспекції та виборної наглядової/громадської Ради питання застосування санкцій до порушників принципу академічної доброчинності. При цьому спільну роботу Агенції/генеральної інспекції та Ради з цього питання проводити виключно на основі встановленого для всієї країни переліку чітко формалізованих порушень і відповідної кожному санкції.
Результатом засідання не має бути підрахунок суб’єктивно залежних симпатій чи антипатій від тіньових інтересів у вигляді голосів про «За» і «Проти».
Рішення має лише фіксувати три речі:
- перше – що було/не було;
- друге – якщо було саме це, то санкція така-то;
- третє – яка буде санкція до керівника закладу, у разі ігнорування чинного рішення.
- по-п’яте, система держуправління не має самоусуватися від контролю за дотриманням норм законності як учасниками освітнього процесу, так і закладу загалом під приводом переведення розгляду проблем у сегмент судів загальної юрисдикції.
Володимир Бєлий
