ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я — ЗДОРОВ’Я ГРОМАДИ

На теренах області з’явилося нове комунальне підприємство  “Регіональний центр громадського здоров’я” Кіровоградської обласної ради. Створення такого центру є елементом медичної реформи, яка впроваджується в країні.

«Народне слово» спробувало розібратися, що взагалі таке «громадське здоров’я» і яку користь принесе громаді такий суб’єкт господарювання.

Ще не так давно цей термін практично не звучав в промовах відповідальних осіб, не з’являвся на сторінках ЗМІ і досі багато хто не може відповісти на питання: що це таке – громадське здоров’я? Проте, за визначенням ВООЗ, це науково обґрунтована система, що включає комплекс інструментів, процедур та заходів, які  реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя, заради чого зусилля об’єднує усе суспільство.

У 2016 році уряд схвалив концепцію розвитку системи public health, яка заклала засади переорієнтації фокуса системи охорони здоров’я від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і запобігання захворювань, які повинен відчути кожен громадянин України.

Про актуальність розвитку цієї системи в нашій країні свідчать не тільки низькі показники очікуваної тривалості життя у порівнянні з іншими європейськими країнами: за даними МОЗ, у європейському регіоні цей показник становить 77,51, у країнах ЄС – 80,87, а в Україні лише 71,44. Україна залишає за собою сумне лідерство серед країн Європи за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань та мультирезистентного туберкульозу.

У Міністерстві охорони здоров’я визначили основні проблеми, які мають бути вирішені за допомогою системи public health.

  1. Хронічні неінфекційні захворювання – діабет, рак, серцево-судинні недуги, хвороби органів дихання – зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86 відсотків смертей в Україні. Основними передумовами високого рівня захворюваності є такі фактори ризику, як тютюнопаління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю. Без негайних дій Україна може втратити наступне покоління через високий рівень смертності від хронічних неінфекційних захворювань, застерігають у МОЗ.
  2. Досі незадовільний рівень охоплення населення вакцинацією. Хоча спалах кору змусив українців вакцинуватися самим і вакцинувати дітей, від деяких захворювань досі не щеплені до 40% населення.
  3. Україна залишається країною з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.
  4. Існуюча система біологічної безпеки України не готова відповідати на сучасні виклики.

Наявна лабораторна база не в змозі виявляти та ідентифікувати нові для країни особливо небезпечні інфекційні хвороби (наприклад, лихоманки Ебола, Марбург та Денге, пташиний грип, вірус Зіка тощо) та реагувати на можливі терористичні акти з використанням природних або генетично-модифікованих патогенних мікроорганізмів та вірусів.

  1. В Україні конче потребує реформи Служба крові. Нині вона налічує 44 центри переливання крові, 315 відділень трансфузіології та 77 лікарень, які заготовляють кров. Та усі ці структури існують на базі різних лікувальних закладів, мають різні джерела фінансування, а їхня діяльність не координується на національному рівні. У результаті громадяни не мають рівного та своєчасного доступу до якісних та безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості. Це яскраво ілюструють заклики про допомогу, коли потрібна донорська кров.

Повертаючись до створення Регіонального центру громадського здоров’я в нашій області, зазначимо, що на баланс та до статутного капіталу цього комунального закладу може бути передано в тому числі майно, яке перебуває в оперативному управління держустанови «Кіровоградський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України», який в нас й досі асоціюється з санепідемстанцією.

Розібратися в тому, чим саме займатиметься РЦГЗ, нам допоміг виконуючий обов’язки керівника закладу Іван Касьяненко.

– Іване Івановичу, тривалий час саме Держсанепідслужба займалася забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя населення. Навіщо було знищувати одну службу, щоб зараз створювати на її залишках іншу?

– Перш за все сьогодення вимагає нових підходів до епідеміологічного нагляду. По-друге, функції, що відносяться до сфери здоров’я населення, у відповідній частині раніше виконувало багато органів: Мінприроди, Мінагрополітики, Мінрегіон, Мінінфраструктури, МОН, Мінмолодьспорт, Держекоінспекція та інші, але їх взаємодія з ДержСЕС та МОЗ у рамках єдиної системи була неефективною. Усе відбувалося, як у байці Крилова. Держсанепідслужба проводила контрольно-наглядову діяльність та надавала адміністративні послуги, проте питання проведення  моніторингу, аналізу та оцінки ризиків стану здоров’я населення не вирішувалися в повному обсязі.

Тому зараз в країні формується система на національному, регіональному та місцевому рівнях – своєрідна вертикаль, яка бере на себе функції моніторингу стану здоров’я людей. Принцип «здоров’я для всіх», встановлений міжнародною спільнотою, повністю співпадає з національними інтересами України.

– Які функції матиме регіональний ЦГЗ?

Це п’ять з десяти базових функцій, які визначила ВООЗ, які й виконуватиме регіональний центр:

– епіднагляд за інфекційними та неінфекційними захворюваннями й оцінювання стану здоров’я і благополуччя населення і моніторинг та реагування на небезпеку для здоров’я під час надзвичайних ситуацій через запровадження інформаційних систем;

– захист здоров’я, у тому числі безпека навколишнього середовища, праці, харчових продуктів тощо завдяки подальшому поліпшенню матеріально-технічної бази;

– виявлення пріоритетних проблем охорони здоров’я та загроз здоров’ю;

– сприяння зміцненню здоров’я всіх без винятку людей та профілактика хвороб,  зокрема раннє виявлення порушень здоров’я завдяки в тому числі активній просвітницькій діяльності.

Нагадаю, що однією з найважливіших європейських цінностей, які ми робимо своїми, є здоров’я населення. До того ж воно є необхідним компонентом розвитку і соціально-економічного процвітання країни.

Також одним з ключових завдань Центру громадського здоров`я є інтеграція громадського здоров’я в систему первинної медичної допомоги, а саме переорієнтація з лікування хвороби на попередження хвороб та збереження здоров’я.

– Та чи вийде це без розуміння та бажання самих людей…

–  Згоден. Відповідальність за збереження здоров’я лежить і на самих громадянах. Взагалі без усвідомлення кожним важливості самостійного контролю за власним здоров’ям неможливо покращення стану здоров’я жителів країни в цілому.

Нічого нема складного в спостереженні за власним артеріальним тиском, рівнем глюкози в крові або рівнем фізичної активності, усвідомлювати, що якість їжі, яку споживає, теж впливає на його самопочуття. Якщо кожен громадянин буде свідомо контролювати стан власного здоров`я, а також періодично відвідувати сімейного лікаря або терапевта, він не тільки турбуватиметься про власне життя. Таким чином відбуватимуться зміни здоров’я громади в цілому.

Тому особливу увагу Центр громадського здоров`я приділятиме попередженню епідемій та поширенню хвороб, просвітницькій діяльності, пропагуванню здорового способу життя, забезпеченню якості та доступності медичних послуг, організації навчальних заходів щодо здорового харчування, фізичної активності, подолання шкідливих наслідків навколишнього середовища задля збереження здоров’я та багато іншого.

Лариса ГУРІНА

Напишіть відгук