За міжнародною програмою усиновлення дітей сім’я Костаррамоне вперше приїхала в Україну в 1997 році. Саме тоді з Фаб’єнн і Мішелем познайомився кіровоградець Петро Наточій. Спочатку у якості перекладача з французької, а згодом – доброго друга і консультанта.
Оскільки тоді наша країна ще тільки починала співпрацю з іншими за згаданою програмою, усі нюанси процедури усиновлення ще не були відпрацьовані. Тому Костаррамоне за допомогою Петра Наточія стали піонерами цієї справи.
Як розповідає наш земляк, дорогою до Кіровограда вони побачили подвійну райдугу. І це дійсно стало добрим знаком. Фаб’єнн і Мішель їхали з бажанням усиновити одну дитину. Але доля приготувала їм несподівану й подвійну радість. У Будинку малятка на вулиці Глінки вони побачили близнюків, котрим на той час було по два з половиною рочки. Хлопчаки їм дуже сподобалися, одразу виник контакт між дітьми і майбутніми батьками. За місяць усі необхідні для усиновлення дії були зроблені, і Миколка з Володею переїхали у місто Ер сюр л’Адур. У новій сім’ї вони отримали не тільки нові імена Антонен і Ремі, а й все для подальшого здорового розвитку і кар’єри – від душевного тепла до виховання і освіти.
«Це дивовижна історія, – розповідає Петро Наточій, котрий вже неодноразово побував у гостях у Костаррамоне, – аж до того, що риси обличчя цих юнаків стали схожими на батьків, навіть на бабусю. Це не піддається поясненню, це якась загадка природи чи Боже Провидіння. Нині Антонен і Ремі повністю інтегрувалися в доросле життя, отримали гарну роботу і мешкають окремо. Вони живуть у прекрасній місцевості Деланд у підніжжі Піренеїв, де стабільний теплий клімат і гарна природа.
У Фаб’єнн виявилося дуже велике серце і добра душа. Знаючи про проблеми наших дитячих будинків, вона створила в Ер сюр л’Адур благодійне товариство, яке має назву “Spasiba”. Небайдужі мешканці цього міста періодично вносять туди добровільні пожертви, які потім перетворюються на різнобічні гуманітарні акції. З періодичністю раз на п’ять років Фаб’єнн приїздить до нас і від імені цього товариства надає певну допомогу дітям, які перебувають у дитбудинках. Останнього разу така матеріальна допомога на суму 40000 гривень була надана спеціальній загальноосвітній школі-інтернату, що у Новій Празі».
Цього року французькі благодійники зібрали вже 120000 гривень і вирішили допомогти двом дитячим закладам – Кіровоградському обласному спеціалізованому будинку дитини нового типу (директор Петро Пастух) та ОКЗДБ «Наш дім» (директор Наталія Вінницька). Перший нині перебуває у стадії реконструкції та реформування. Тому потребує багато чого нового. Наприклад, медичного обладнання реабілітаційного характеру, меблів, спортивного приладдя і тренажерів для дітей з інвалідністю. А дитячий будинок «Наш дім» невдовзі отримає новий кухонний посуд, гігієнічні та миючі засоби тощо. Усі ці потреби з’ясовані, узгоджені та авансовані за допомогою Петра Наточія, який у якості волонтера виконує цю місію.
Роман ЛЮБАРСЬКИЙ
Фото Сергія СИНЄОКА
