“ДНІПРО–ІНГУЛЕЦЬ”: 30–Й ЮВІЛЕЙНО–ЖИТТЄДАЙНИЙ

0
2013
views
"ДНІПРО–ІНГУЛЕЦЬ": 30–Й ЮВІЛЕЙНО–ЖИТТЄДАЙНИЙ. Фото Ігоря Демчука

«Поїхали!»  — ось так, по-гагарінськи, наступного після Дня космонавтики ранку начальник управління каналу «Дніпро-Інгулець» Олександр Панченко зрушив з місця тисячотонні масиви води.

Вже за кілька годин головний інженер підприємства  зі стриманою радістю доповідав: «Рівень чотири!» А це означало, що за тиждень життєдайна  вода з каналу дасть наснагу одразу кільком областям країни.

Офіційно повідомлення про цю знакову подію виглядає так: 13 квітня 2018 року була включена в роботу головна насосна станція управління каналу «Дніпро-Інгулець» – розпочалася подача води до Карачунівського водосховища, що в Кривому Розі, а далі – на зрошення земель південних областей України – Миколаївської та Херсонської.

Стратегічне значення цього процесу (та існування каналу «Дніпро-Інгулець» в цілому) доводить той факт, що пуск води здійснюється вже 30 (!) разів. Тож цьогоріч поважне тридцятиліття святкує і, власне, саме водне підприємство, яке не тільки, вибачте за каламбур, втрималось на плаву, а й працює стабільно, ритмічно та з перспективою.

Яке значення має ця робота та діяльність каналу? Нині багато говорять про незадовільну якість води річки Інгулець через надмірний вміст у ній хлоридів, інших мінералів та хімічних сполук. Для того, аби була змога зрошувати сільськогосподарські поля, слід систематично промивати русло Інгульця. Роль рятівника річки відіграє канал «Дніпр-Інгулець». А ще канал – джерело питної води. Так, завдяки роботі каналу «Дніпро-Інгулець» Іскрівське водосховище в змозі повністю замінити воду, яку вживають жителі міста Жовті Води Дніпропетровської області, що значно підвищує її якість. З Інгульця дніпровська вода потрапляє до Карачунівського водосховища, звідкіль і криворожани отримують питну воду.

Також вздовж Карачунівського водосховища розташувалося багато баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів тощо. Тому заміна води на дніпровську, яку подає канал «Дніпро-Інгулець», просто необхідна.

Та головним замовником дніпровської води є підприємства асоціації «Укррудпром», які працюють на території Кривбасу. Саме зараз, коли гірничорудні підприємства скидають в Інгулець свої зворотні води, вкрай необхідно здійснити промивку річки, аби шкідливі речовини та мінерали не потрапили на поля під час їх зрошування.

ДОВІДКОВО. Канал «Дніпро-Інгулець» введений в експлуатацію у 1988 році, є бюджетною державною організацією з правом ведення позабюджетної діяльності. Обабіч траси подачі води розташовані поля родючих українських чорноземів, що дає змогу займатися інтенсивним зрошуваним землеробством.

Основне призначення каналу – забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу, а також обводнення ріки Інгулець з метою її оздоровлення.

Забір води проводиться з Кременчуцького водосховища, що на Дніпрі, головною насосною станцією, яка підіймає воду на 45 метрів до водовипускної споруди.   Далі вода тече по штучному залізобетонному руслу, ширина дна якого становить 8,0м, до першого тунелю. Між першим і другим тунелями знаходиться технологічна водойма обсягом 1,1 млн м3. Внутрішній діаметр тунелів складає 4,8м. Загальна їх довжина – 2,2км.

Виходячи з останнього тунелю, вода по відкритому руслу подається до насосної станції другого підйому, яка знаходиться за селом Миронівка Світловодського району. Ця станція підіймає воду на висоту 10,5м, яка потім тече по штучному руслу в напрямку міста Олександрії. На цьому відрізку каналу знаходяться 7 штучних перепадів заввишки по 1,5м кожен, де вода збагачується киснем.

В Олександрійському районі канал впадає в Інгулець, по руслу якого і продовжується плин дніпровської води. Загальна довжина траси становить 150,5км.

Режим роботи каналу значною мірою залежить від наповнення існуючого на річці Інгулець Карачунівського водосховища, яке є   регулятором її багаторічного стоку. Корисний об’єм водосховища — 291,5млн м3.

Іскрівське й Олександрійське водосховища з корисним об’ємом відповідно 30,7млн м3 та 6,3млн м3 є об’єктами річного регулювання. Олександрійське (Войнівське) призначене для зрошення земель і технічного водозабезпечення Олександрійського буровугільного району та м. Олександрії. Іскрівське, відповідно, є джерелом зрошення земель в Петрівському районі, питного та технічного водозабезпечення м. Жовті Води.

Карачунівське водосховище напуває жителів м. Кривий Ріг, забезпечує промисловість технічною водою, а також виконує рекреаційні й іригаційні функції на прилеглих сільгоспугіддях Дніпропетровської області.

Нижче Карачунівського водосховища вода по руслу р.Інгулець тече до м.Снігурівка Миколаївської області. Там знаходяться дві насосні станції управління каналів Інгулецької і Явкінської зрошувальних систем, які подають воду на зрошення земель в Миколаївській і частково в Херсонській областях.

Фактична подача води каналом щорічно визначається відповідним Регламентом на підставі рішення міжвідомчої комісії по промивці р.Інгулець. Так в цьому році заплановано подати каналом 105,5 млн м3, з яких 90,5 – по договорах з підприємствами Кривбасу і 15 – за рахунок Держводагентства України.

В управлінні працюють 152 співробітники, які виконують не тільки свою основну роботу, а й беруть активну участь у суспільному житті. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 524 управління каналу включено до переліку підприємств і організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони. Крім того, Постановою Кабміну України від 4 березня 2015р. № 83 управління каналу «Дніпро-Інгулець» включене в перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

За 2017 рік управлінням каналу «Дніпро-Інгулець» сплачено податків і відрахувань до бюджетів усіх рівнів    9,0 млн грн, в т.ч. до Держбюджету (ПДВ) – 3,7 млн грн,  Пенсійного фонду – 2,7  млн  грн, місцевих бюджетів – 2,6  млн грн.

Середня заробітна плата за 2017 рік по управлінню каналу склала 7,5 тис. грн.

Як завжди, відкриття сезону подачі води стало святом не тільки для мешканців Великої Скельової, де знаходиться управління каналу. Вже традиційно працівників підприємства вітають з цією знаменною подією почесні гості, які незмінно запевняють: робота підприємства – це почесна та важлива місія, і виконується вона якісно та безперебійно.

“ДНІПРО–ІНГУЛЕЦЬ”: 30–Й ЮВІЛЕЙНО–ЖИТТЄДАЙНИЙ. Фото Ігоря Демчука

 

Голова Світловодської РДА Сергій Твердовський: «Підприємство, яке знаходиться на території району, забезпечує економічну стабільність одразу кількох регіонів країни».

Голова Світловодської районної ради Роман Домбровський: «Канал є потужним і виробничим, і фінансовим, і кадровим ресурсом не тільки району, а й області».

До речі, керівництво району під час церемонії пуску вручило керівництву каналу «Дніпро-Інгулець» почесну грамоту за зразкове виконання посадових обов’язків, активну участь у житті району та збереження навколишнього середовища.

Заступник начальника Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів Ольга Чехун: «Надихати життям Дніпро – це надважлива та почесна місія».

Заступник начальника Кіровоградського обласного управління водних ресурсів Олександр Бойко: «Звідси пішов водогосподарський розвиток Кіровоградщини, а канал «Дніпро-Інгулець» є одним з двох найважливіших водогосподарчих об’єктів регіону».

Сільський голова села Велика Скельова Сергій Могильний: «Рік побудови каналу – початок  процвітання нашого села».

– Для мене це перший пуск каналу  на посаді начальника управління, – поділився з нами  Олександр Панченко (на знімку праворуч). – Так, були певні перестороги та хвилювання, але усе пройшло гладко, без форс-мажорів. Загалом підприємство стабільно розвивається, є постійні замовники-партнери, є кошти на оздоровлення річки Інгулець, є професійна та дружна команда – тобто усі фактори для нормальної роботи. Цьогоріч ми номіновані  у конкурсі на кращий колективний договір, який відбудеться 25 квітня у Кропивницькому: у нас збереглась профспілка, яка дієво працює, адміністрація витрачає значні кошти на заходи з охорони праці (щорічно 2-3 тисячі гривень на особу проти 300-400 на рік у середньому по галузі). Налагоджена тісна співпраця з владою районною та обласною. Одним словом, працюємо добросовісно та впевнено дивимось у завтрашній день.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here