ЕКОНОМІКА – НАЙПОПУЛЯРНІША, ХІМІЯ – НАЙДОРОЖЧА: АНАЛІТИКИ ПРОАНАЛІЗУВАЛИ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ МОН УКРАЇНИ

Щороку Міністерство освіти та науки України проводить 1500 досліджень. Відповідно і бюджетних коштів у цій сфері на МОН виділяється чи не найбільше. У 2017 році сума, виділена з держбюджету перевищувала 1 млрд грн. Це – з 5 млрд грн загального фінансування наукових досліджень в Україні.

В Інституті аналітики та адвокації з’ясували, як витрачали ці кошти.

У 2016 році Міністерство освіти і науки України провело найбільшу кількість досліджень у сфері енергетики та енергозбереження, а у 2017 році – у сфері економіки. При цьому біологія та хімія стали найбільш профінансованими темами для 2016 року та 2017 року відповідно. Основна причина відмінності між рейтингами за кількістю розробок та обсягом фінансування – різниця у вартості окремих напрямків досліджень.

У 2016 році МОН здійснило дослідження 1497 тематик. Загалом у цьому ж році на дослідницьку діяльність установи виділили понад 773 млн грн. У 2017 році фінансування склало більше мільярду гривень, а дослідили 1539 тем.   –    Виконавцями досліджень зазвичай є наукові установи та вищі навчальні заклади, що підпорядковані Міністерству. Відповідно до законодавства, МОН України розподіляє та доводить обсяги бюджетних асигнувань переважно до своїх підвідомчих установ. Таке фінансування називається базовим, і в Україні воно практикується найчастіше, –  повідомив юрист Інституту аналітики та адвокації Юрій Романов.

У Інституті аналітики та адвокації проаналізували 22 тематичні плани органів влади та бюджетних установ. З них у 2-ох випадках відбувся конкурсний відбір виконавця, для решти 20 замовники передбачили базове фінансування. МОН займає друге місце за кількістю наукових установ та наукових кадрів, що йому підпорядковані. Перше місце – у Національної академії наук України. Втім, в ІАА вважають, що таку процедуру фінансування можна удосконалити шляхом стимулювання  конкуренції. Зараз в Україні конкурсне фінансування не перевищує 3% загального обсягу коштів, які спрямовують на науку.
Але, за умови, що виконавцями зможуть стати і окремі вчені, підприємці та неурядові організації, сфера науки отримає ряд переваг:

  1. Кваліфікований виконавець.
  2. Можливість регулювання ціни залежно від фактично виконаної роботи.
  3. Покращення якості досліджень.
  4. Переваги договірного виконання досліджень:
  • Можливість дострокового розірвання договору
  • Зміна умов оплати
  • Зміна виконавця
  • Відповідальність
  • Інше.

Окрему увагу в ІАА приділяють таким потенційним виконавцям, як неурядовим аналітичним центрам. Їх діяльність в Україні та світі зараз користується попитом. За даними дослідження Інституту Лаудера Університету Пенсильванії, на початок 2016 року в Україні діяло 47 аналітичних центрів. А сьогодні їх понад 150 одиниць.

Довідково: Дослідження проведене у рамках ініціативи «Державне фінансування досліджень», яке здійснюється ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження».

Прес-служба ГО «Інститут аналітики та адвокації»

 

Напишіть відгук