ЯКІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ’Ї — КРИТИЧНЕ ЯВИЩЕ

Минулого тижня у Кропивницькому пройшов обласний Форум сім’ї для лідерів громадянського суспільства «Українська сім’я – виклики та завдання».

В його роботі взяли участь науковці, громадські активісти, представники національних та релігійних спільнот, громадських рад районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад, працівники закладів освіти та культури, сім’ї та соціального захисту всіх рівнів.

Пропонуємо нотатки з виступів деяких спікерів.

Оптимістичний тон зібранню задала громадський активіст, мати трьох дітей Ірина Ткаченко:

– Сьогодні кожен з нас може бути рушієм розвитку своєї локальної громади, свого міста, загалом нашої країни. Чи легко бути успішною щасливою родиною в Україні? Це виклик. А ми сприймаємо виклики як можливість.

З дітьми можна писати дисертації та захищати їх. Я кандидат філологічних наук і вже 10 років несу почесне звання доцента. З дітьми можна бігати марафони, підніматися в гори, подорожувати країною, організовувати освітні таборівки, бути активною і показувати, що без статусу «багатодітної родини» твої діти можуть бути щасливими.

Її підтримав чоловік Сергій Ткаченко:

– Ми поділяємо позицію, що успішна країна – це країна успішних сімей, де діти щасливі, де немає сліз. Ми виходили з такого принципу, що найкращий спосіб виховання дітей – показувати все на власному прикладі. Для них модель поведінки батьків, які їдуть на конференцію, йдуть у гори, в похід чи організовують якийсь цікавий захід, стає звичайною, і вони її наслідують. Ми повинні виносити всю цінність українських концептів на загал, транслювати їх і передавати, як ключ, наступникам.

Преосвященніший Марк, єпископ Кіровоградський і Голованівський УПЦ Київського патріархату:

– Сім’я, родина – дуже важливі інструменти як для етносу, країни, держави, так і для церкви. Багато зовнішніх випробувань проходять наші сім’ї, але загрози для сім’ї я бачу у внутрішньому чиннику, тому що сім’я як явище може зникнути лише тоді, коли зникне любов, коли не буде вірності, коли не буде довіри. На цей форум ми зібралися для того, щоб подумати, чим ми можемо прислужити сім’ї. Передусім треба осмислити покликання чоловіка і дружини. Бо кожен з них має свою місію, свою відповідальність перед Богом і світом. Ми говоримо, що є служіння чоловіка і є служіння дружини. Дуже часто помилково чоловік сприймає своє служіння як першенство деспотії, верховного керування в сім’ї. Але таким першенством має бути відповідальність перед Богом за свою сім’ю. Дружина ж дуже часто хоче домагатися чи рівних умов, чи теж власної диктатури. Якщо є таке протистояння у сім’ї, то є завжди викликом для любові. Дружина, яка любить свого чоловіка, мала б стати доброю помічницею у служінні свого чоловіка, не заважати йому, а сприяти цьому служінню, теж розуміючи свою відповідальність. Святі отці говорять, що чоловік має так любити свою дружину, як Христос любить Церкву, служити їй жертовною любов’ю, навіть бути готовим померти за неї. Вони кажуть, якщо ти навіть маєш погану дружину, зігрій її своєю любов’ю, зміни її своєю любов’ю.

Перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко:

– Сім’я, увібравши досвід усіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних здобутків нації. Українська нація працелюбна, талановита. Саме ці якості закладаються в сім’ї.

Підтримка сім’ї є однією з найважливіших і пріоритетних функцій держави. Так лише із початку року державну допомогу отримали майже 72000 сімей з дітьми, прибулих сімей, дитячих будинків сімейного типу. Ця сума склала 720 мільйонів гривень. Одним з найважливіших завдань у цій сфері є реалізація права людей на оздоровлення і відпочинок. Цьогоріч в області виділено 31 мільйон гривень на оздоровлення і відпочинок дітей. Не залишені поза увагою діти-сироти та сім’ї, які взяли на виховання таких дітей. Минулого року придбано п’ять будинків соціального житла. Цьогоріч на ці цілі отримали з державного бюджету і розподілили 23 мільйони гривень.

Сергій Коваленко також нагадав учасникам форуму, що за ініціативою голови обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка реалізується обласний проект «Здоров’я наших дітей», який включає у себе три складові: надання якісних медичних послуг дітям, забезпечення якісного харчування у загальноосвітніх закладах та розвиток спортивної інфраструктури.

Голова оргкомітету всеукраїнського Форуму сім’ї, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НПУ ім. Драгоманова Адріан Буковинський:

– Ми зібралися, аби об’єктивно й адекватно оцінити ситуацію та знайти шляхи виходу з того, що відбувається у царині сім’ї, у царині батьківства. Кропивницький став сьомим містом, де проводиться подібний форум. Що нас спонукає до такої активності?

Згідно з Держкомстатом, в Україні за роки незалежності відбувається 65 відсотків розлучень. У Кіровоградській області кількість розлучень сягає більше 75 відсотків. І це абсолютно катастрофічна цифра!

Основна характеристика української сім’ї – це неповна сім’я, нещаслива сім’я, де більшість дітей росте без рідного батька. Тому якість української сім’ї – критичне явище.

Трохи статистики. На початку 1991 року у нас було 14 мільйонів дітей, нині – 7 мільйонів. Лише 10 відсотків з них формуються і розвиваються за участі відповідальних і активних батьків. 25 відсотків – у проблемних сім’ях. Що таке проблемна сім’я? Це та, де немає ні миру, ні спокою, ні любові, ні тепла, ні поваги, ні підтримки. Все це накладається на такі деструктивні явища, як алкоголізм, насильство тощо. Основна катастрофа полягає в тому, що понад 60 відсотків українських дітей ростуть і виховуються без рідного тата. І якби українці розуміли хоча б десяту частину від того, що значить рости без батька, вони б міцно задумались перед тим, як зачати своїх дітей.

Вчені Гарвардського університету стверджують, що питання батьківства, особливо татівства, найбільш болюча проблематика ХХІ століття у світі. Ще статистики: 89 відсотків українських татів не мають ніякого авторитету у своїх рідних дітей. За недавнім опитуванням у Києві, 8 відсотків дітей з 500 запрошених думали про самогубство. Якщо екстраполювати на загальну кількість, це 560 тисяч з 7 мільйонів. У нас просто горить під боком, а ми часом не розуміємо і не бачимо, що відбувається. Більше того, діагностики-медики інформують, наскільки серйозною є проблематика здоров’я молодої людини в країні. Молоді люди хворіють смертельними хворобами – цукровий діабет, інсульти, інфаркти. В чому проблема? В екології? Ні. У фінансах? Ні. У харчуванні? Ні. Стреси! Постійні стреси, які вони переживають у сім’ї. Дитина переживає розвал і безвідповідальність батьків як катастрофу. Люди не розуміють, наскільки це жахлива трагедія у житті дитини. Вона має потребу мати міцні й надійні взаємовідносини. Але коли навіть виходить з цієї сім’ї і хоче створити хороше у своєму житті, одружується, 90 відсотків з них розлучається.

Ми не можемо ігнорувати цю реальність. Ми маємо разом осмислити, якими діями, за яким планом системно вирішувати ці завдання. Тому сьогодні пропонуємо вам національну сімейну стратегію. У ній окреслено заходи як на національному, так і на місцевому рівнях у п’яти сферах. Головне сьогодні – виявити той потенціал в області, який у змозі реалізовувати поставлені завдання, у тому числі у громадському секторі та в освіті. Тому я глибоко переконаний, що до оргкомітету, який ініціював проведення цього форуму, долучиться чимала кількість людей, і вже з наступного тижня ви маєте можливість збиратися і обговорювати порядок денний, виконувати послідовно взяті на себе завдання, призначати відповідальних і таким чином впливати на цей процес.

На величезну кількість внутрішніх проблем накладається ще й перелік зовнішніх загроз. Це ті, які атакують інституцію сім’ї різними законодавчими антисімейними ініціативами. Зокрема, Конституційна комісія на своїй робочій групі прийняла рішення рекомендувати Верховній Раді змінити 51-шу статтю Конституції, в якій записано, що шлюб – це союз між чоловіком і жінкою. Пропозиція полягає у тому, щоби вилучити ці слова і записати: «Кожен має право на шлюб». Кожен – це хто? Сама абсурдність формулювання не підлягає критиці. Знову ж таки, як у нас розуміють сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність? Оця гендерна ідеологія – це наука гірше марксизму. Те, що вам розказують, що гендерна рівність – то рівність між чоловіком і жінкою, вам брешуть! Рівність між чоловіком і жінкою забезпечує Конституція. А гендерна ідеологія вводить у поняття абсолютно іншу реальність: на противагу біологічній статі вводиться поняття «соціальні статі». І цих «соціальних статей» є вже понад півтори сотні!

Нині вже 40 рад, обласних, міських і районних, прийняли звернення до Президента і Верховної Ради, до СБУ, де вимагають від органів законодавчої і виконавчої влади припинити чинити беззаконня в атаках на сім’ю в контексті зміни законодавства, в контексті проведення різних прайдів і маршів рівності. У мене є питання до обласних депутатів: чому Кіровоградська область донині не ініціювала і не винесла на голосування це звернення, як це вже зробили 40 рад, а це 12 мільйонів українців. Це ж один із способів реакції на проблеми.

Треба запитати у групи депутатів від Кіровоградщини, які представляють ваші інтереси, голосували чи не голосували вони за старий трудовий кодекс і вносили чи не вносили туди сексуальну орієнтацію. Якщо вони не підтримували ті ініціативи, їм треба подякувати. Але якщо підтримували, запитайте: «А хто вас уповноважив підтримувати антисімейні і антинародні ініціативи?». Люди, які приймають рішення, мусять бути підконтрольні громаді, тому що волевиявлення людей ставить їх на місце.

Таким чином, чи буде прийнята регіональна програма, наприклад, «Щаслива сім’я», це залежить від окремих управлінь, представники яких можуть винести відповідний документ на голосування обласної ради. Я переконаний, що обласна рада підтримає ці ініціативи.

Учасники форуму після роботи в секціях прийняли резолюцію, направлену на підтримку інституту сім’ї. В ній, зокрема, зазначено: «Підтримка економічної спроможності та захист цінностей української сім’ї має стати пріоритетом державної політики».

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Напишіть відгук