НАЙКРАЩИЙ БЛАГОДІЙНИК — ТИ САМ

0
697
views

Такий висновок ми зробили, поспілкувавшись із керівником спортивного клубу «Борець», тренером Євгеном Скирдою. Клуб спеціалізується на бразильському джіу-джитсу, його вихованці відомі далеко за кордоном, в їхньому активі чимало найвищих нагород.

Гордість «Борця» – срібний призер чемпіонату світу і чемпіон Європи Ярослав Блажко, чемпіон Європи Роман Непота, а також чемпіон Європи серед юніорів Сергій Красовський. До того ж підростають ще чимало юних, майбутніх переможців, які тягнуться за старшими товаришами.

Але цього разу мова піде не про спортивні досягнення, а про матеріальну базу, хоча, як стане зрозуміло далі, вони неподільні. Це не просто клуб чи спортивна школа у нашому звичному розумінні. Це комплекс із спортивними залами, по-сучасному облаштованими спальними та ігровими кімнатами, їдальнею із тонкою ноткою розкоші. І не йде у ніяке порівняння з аскетичною обстановкою закладів минулої епохи. Віднедавна клуб «Борець» має ще й статус літнього табору, де вихованці продовжують тренування і разом з тим відпочивають. Є денний режим. А за бажанням – цілодобовий.  Мимоволі хочеться запитати: а за який рахунок? Громадська організація «Борець» – не прибуткова, а отже хтось має за все це платити, мають бути спонсори. А якщо такі є, то як вдалося їх залучити? На ці питання Євген відповів:

– Якщо ти віддаєшся справі сповна, якщо люди бачать, що кошти йдуть не на дорогі машини і прикраси, завжди знайдуться бажаючі допомогти.

Все це прийшло не одразу. Сама будівля, точніше «коробка», кілька років тому дісталася спортсменам у спадок від підприємця, який вже покинув цей світ. Якийсь час нею ніхто не займався, а потім вдова того чоловіка запропонувала Євгенові забрати споруду у безстрокове користування. Звичайно, аби задуми перетворилися на те, що є сьогодні, потрібні були кошти і неабиякі.

– Почали з облаштування залу для тренувань на 400 квадратів, – розповідає Євген. – Довелося для початку вкласти усі свої заощадження, які мав використати на ремонт власної квартири. У нашому розпорядженні є зали у приміщенні підприємства «Акустика», але того замало і вони не такі комфортні. А комфорт – теж шлях до успіху, адже обстановка впливає на моральний стан спортсмена і стимулює його.

Чималу роль у вихованні дитини і спортсмена в тому числі грає естетика. Підібраний зі смаком антураж приміщень, приміром, тієї ж ігрової зали, тягне вихованців проводити своє дозвілля приємно і корисно, змагаючись у шахи, шашки, настільні теніс та футбол. Все це – зручні і красиві меблі, килими, ігри – збиралося, як кажуть, по краплині.

– Допомагали спонсори, просто небайдужі люди, батьки. Наш головний меценат – Міжнародна клініка «Біотехком». Вони вкладають у наших спортсменів кошти, сплачують витрати, пов’язані з поїздками на змагання. А ми віддячуємо їм результатами. Крім того, п’ятеро наших тренерів отримують стипендії від цієї компанії. До того ж, у мене, а значить і у клубу, є давні і надійні друзі. Це підприємці Микола Байбарак, Олександр Лагодний, Роман Красовський, до речі, батько чемпіона Європи серед юніорів Сергія Красовського, які вклали в облаштування приміщень по 100 тисяч гривень. Я вважаю, що такі види спорту, як єдиноборства, мають фінансувати батьки дітей. Адже це – вкладення в їхнє здоров‘я. І, звичайно, якщо є – спонсори. Нерідко стаєш спонсором і сам. Колись я мав свій бізнес, тож залишилися певні кошти. Іноді доводиться їх вкладати у поїздки, якщо, раптом, ніде взяти. Приміром, недавню поїздку до Америки кількох наших вихованців довелося оплатити самому. Але я вважаю, що це – надійне вкладення. Що стосується держави, то у неї є глобальніші проблеми, які вона повинна вирішувати для розвитку спорту, – будівництво стадіонів, басейнів та інших спортивних споруд. Єдиноборства цього не потребують. Поїздки, хороше харчування – основна частина витрат.

От, до речі, про харчування. Юні спортсмени сідають за стіл п’ять разів на день. Страви готують два досвідчені кухарі з продуктів найвищої якості. Тут на харчах не економлять, а купують те, що корисне для організму.

– Якщо товар високої якості, то, звичайно, він дорожчий, але й корисніший, – переконаний Євген. – Не дай Боже через харчі трапиться неприємність, це завдасть удару не тільки по здоров‘ю дитини, а й по іміджу самого клубу. Ми втратимо репутацію надійного закладу, від нас підуть вихованці, а значить піде нанівець все, чого ми досягли чималими зусиллями.

Зараз у клубі відпочивають близько 30 вихованців. Хтось із них тут знаходиться цілодобово, благо, є всі умови для нічного відпочинку, дехто приходить вранці. День розписаний: спочатку пробіжка, умивання, сніданок… Усе, як у звичайному таборі, але у зовсім іншій, комфортнішій атмосфері. Тут знаходяться діти з різних сімей, є з малозабезпечених родин, неповних, але різниці між ними ніхто не робить – усі рівні. І якщо хтось із батьків не може оплатити поїздку дитини на змагання – кошти на неї знайдуться.

Клуб розвивається. На подвір‘ї ми побачили ще одну незавершену споруду. Тренер впевнений, що завдяки небайдужим до спорту людям будівництво завершиться і вихованці отримають ще один «полігон» для відточування спортивної майстерності нинішніх і майбутніх переможців. А джерело благодійності буде невичерпним.

Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Світлана КОСТЕНКО

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here