ДО СУДУ — ЧЕРЕЗ СМС

У рамках Програми USAID «Нове правосуддя», що реалізовується комітетом виборців України у партнерстві  з Асоціацією «Громадські ініціативи»,  започатковані прес-сніданки, на яких працівники судової системи спілкуються з журналістами та представниками громадськості з питань судочинства України. 

Минулого понеділка відбулася зустріч з головою Компаніївського районного суду Вадимом Червонопиським. Він розповів, що сам родом з Києва, працював у міліції після закінчення Академії внутрішніх справ.  Але так вийшло, що доля закинула його на Кіровоградщину.  Суддею він був призначений ще за Януковича, але присягу прийняти не встиг, тож ніяких справ не розглядав. Але це і врятувало його від звільнення з посади, як багатьох його колег, що, приміром, вели справи проти майданівців. Більше року він тільки ходив на роботу, але судити – не судив.

Під час спілкування Червонописький, зокрема, висловив свою думку про обирання суддів, як це колись було.  Якщо, приміром, обирається людина, яку знають у районі, то обов‘язково спрацюють корупційні схеми, бо за час роботи людина обов‘язково матиме своїх прихильників чи противників. Суддя не може бути добрим для всіх, бо діє у рамках закону. І не завжди ця його принциповість йде йому на користь.  Якщо людина не місцева, працювати легше, бо хоча й авторитет ще не зароблений, але й ніхто не наважиться на нього тиснути.

Зараз Компаніївський районний суд має всього трьох суддів. Звичайно, це дуже мало, але «кадровий голод»  серед суддів панує не тільки на Кіровоградщині, а й по всій Україні. Компаніївка – невелике містечко, де всі один одного знають. До нової людини, а особливо до очільника суду ставляться з обережністю, як свого часу – до нього самого.

Червонописький розповів про одну із цивільних справ, що йому довелося розслідувати. Районний відділ освіти звільнив  директорку школи «через систематичне порушення трудової дисципліни», перед цим оголосивши догану. Принципова жінка подала в суд і найняла собі одіозного адвоката, усім відомого раніше як суддю.

Своїм рішенням  Червонописький поновив директорку на роботі, бо не побачив системності в порушенні нею трудової дисципліни, але догану за конкретну провину не зняв. Це дуже обурило її саму та захисника. Вона подала на апеляцію, але суд вищої інстанції залишив рішення місцевого суду в силі. Хоча довго ця директорка на посаді не залишилася, бо у зв‘язку з реформуванням навчального закладу вона була вимушена піти з посади.

Друга зустріч на прес-сніданку відбулася із керівником територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області Григорієм Дроком. Нещодавно він побував у Канаді, де ознайомлювався з досвідом тамтешнього судочинства.

– У нас романо-германська система, у Канаді – англосаксонська. До того ж велика різниця у менталітеті. Там фактично немає касації, а суддя може сісти і поїхати за 1600 кілометрів задля того, що буде необхідним у розгляді справи. На відміну від українських суддів, їхні служителі Феміди не чекають у своїх кабінетах, а самі йдуть до людей, організовуючи виїзні засідання.

Аби стати суддею, потрібно не менше 10 років пропрацювати адвокатом, бо, на їхню думку, колишній прокурор занадто заангажований у плані обвинувачення і ця його звичка домінуватиме у винесенні вироку. Благословляють новообраних суддів за старою звичкою – з благословення англійської королеви, яке передається її представником, хоча Канада давно вже не залежить від Англії.

Григорій Миколайович зупинився на реформі в Україні. Труднощів у впровадженні судової реформи додає те, що ми, не закінчивши один етап, уже розпочинаємо інший. Постійні зміни в нашому судочинстві не йдуть на користь судовій системі, зокрема на кадрове забезпечення судів. Деякі справи розглядаються по 7-8 років.

На сьогоднішній день стан судової реформи знаходиться на відповідальній лінії, коли усе, що почалося робити, потрібно гідно завершити.

Він зазначив, що в Кіровоградській області йде укрупнення судів, їх залишиться дев’ять. Знам’янка об’єднається з Олександрівкою, Бобринець з Компаніївкою та Кіровоградським районом тощо.

Планується введення такої новації, як «електронний суд», який має забезпечити прозорість та відкритість правосуддя.  Це дасть можливість отримувати інформацію про рух справи, час і місце розгляду справи онлайн, судові повістки у вигляді СМС-повідомлень тощо.   При прийнятті цього пілотного рішення, влада керувалася двома основними критеріями: людський фактор та економічна вигода. Ця система значно зменшить державні витрати у системі судочинства.

За його словами, найкраще електронна система на сьогодні проявила себе в Одесі. Також ця система актуальна для людей, що проживають на окупованих територіях, виїзд та в`їзд у які є проблематичним.

Електронний суд – це ще й засідання у вигляді відеоконференції, без підсудного, а з його адвокатом. Це унеможливить здійснення підозрюваними провокацій або ж навіть втечі з залу суду, як це вже має місце. Правда, таке засідання, знов-таки, не може бути проведене без згоди тих же підсудних.

Світлана КОСТЕНКО

Напишіть відгук