БЕЙСБОЛЬНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ БАТАЛІЇ – ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ

Бейсбол в усьому світі вважають головним американським видом спорту, а в кінці 80-х років за допомогою заморських волонтерів він почав культивуватися і в кількох українських містах. Передусім у Києві, Чернівцях, Сімферополі, Чорноморську (раніше  це місто носило назву Іллічівськ), Сумах, Кіровограді (нині Кропивницький).

В середині 90-х тодішній мер нашого міста Олександр Нікулін дав позитивний  імпульс місцевому бейсболу. Його будівельна компанія «Горн» збудувала в районі Олексіївки, поруч з Піонером, один з кращих в Східній Європі бейсбольний стадіон, а до команди з однойменною назвою «Горн» запросив сильних гравців різних амплуа. З тих пір місцева команда змінила декілька назв, а комплекс переможця за нею міцно закріпився. Гравці і тренери команд «Горн», «Техуніверситет», «КНТУ-ОШВСМ», «КНТУ-Єлисаветград», «ЦНТУ-Біотехком» більше двадцяти разів вигравали золоті нагороди і кубки України. Майже щорічно на стадіоні «СДЮШОР-Діамант» проводяться першості країни серед дитячих команд різних вікових категорій.

Тому, коли Європейська бейсбольна конфедерація в кінці минулого року довірила Україні провести континентальний чемпіонат в групі С з 23 по 28 липня цього року, двох думок, в якому з міст країни його проводити, не було. Ним став Кропивницький, і оргкомітет змагань, зараз про це можна вже сміливо сказати, з честю виконав довірену йому місію.

Боротися за вихід в групу Б, окрім нашої національної збірної, до Кропивницького приїхали  команди Грузії, Естонії, Румунії та Угорщини.

У перший день групового турніру збірна Румунії перемогла угорську команду — 7-3, а наші бейсболісти легко нокаутували в 5-му інінзі збірну Естонії з рахунком 15-0.

Наступного дня вже Естонія святкувала перемогу над Румунією — 5-4, а Грузія в дебюті вечірньої гри програвала шість ранів, та врешті-решт змогла значно перемогти  угорців з рахунком 16-9. В середу, 25 липня, відбулася лише одна з двох запланованих ігор.

Естонія мінімально переграла угорців — 3-2, а проведенню вечірньої зустрічі завадила сильна злива. Тому гру Україна – Грузія перенесли на ранок четверга. Сильнішою в ній стала наша збірна, рахунок гри 12-1. В другій грі дня Грузія поступилася Румунії, а в зустрічі Угорщина – Україна було зафіксовано результат 3-9.

В останній день групового турніру Грузія переграла Естонію, а Україна перемогла Румунію, яка теж забезпечила собі вихід до фіналу з рахунком 13-0.

Та вже наступного дня в фінальній грі місцеві глядачі побачили зовсім іншу Румунію.

До речі, про глядачів. Їх щодня збиралося настільки багато, що вони практично заповнювали усі трибуни стадіону та навіть споглядали з околиць. Чимало серед палких вболівальників можна було зустріти жителів інших міст України – Києва, Чернівців, Вінниці, Рівного, Чорноморська, і всі ці дні на трибунах стадіону «СДЮШОР-Діамант» панувало, без перебільшення, дійсно незабутнє бейсбольне свято любителів цього дещо екзотичного для наших країв виду спорту.

Навіть довготривала злива з градом, друга за цей тиждень, не зіпсувала настрій глядачам, хоча і внесла свої корективи до підсумкового результату фінального поєдинку.

З першого до шостого відрізка гри наша збірна вигравала спочатку 3-1, потім 3-2.

На початку сьомого інінгу гравець гостей відбив трьохочковий хіт і вивів свою команду вперед, але провести атаку у відповідь нашій збірній завадило вкрай зіпсоване зливою поле.

На ньому стояли цілі озера води. За регламентом в таких випадках беруть результат останнього повністю зіграного інінгу. Рахунок шостого інінгу 3-2 приніс збірній України перемогу в фінальній грі і вихід до групи Б. З чим ми і вітаємо головного тренера національної збірної Олега Бойка, інших тренерів, гравців команди і дуже активних вболівальників.

Наша збірна на цьому турнірі здобула п’ять перемог в п’яти іграх. І після закінчення кожної глядачі з трибун ішли на бейсбольне поле зробити фото з улюбленими бейсболістами і тренерами, подякувати їм за перемогу.

Все це відбувалося святково, дружно, весело і навіть по-сімейному. Хотілося б, щоб таке феєричне дійство знову повторилося на нашому стадіоні. Може, через рік чи два. Але повторилося обов’язково.

Віталій ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ 

Фото Таня Дорощук

 

Напишіть відгук