Нещодавно приміщення Кіровоградської обласної асамблеї інвалідів «Центр реабілітації дітей з ДЦП та бійців АТО» було виставлено на аукціон. Його власник Олександр Боршуляк запевняє, що судове рішення, за яким виконавча служба і виставила приміщення на аукціон, було незаконним, і оголосив голодування.
На сторінках «Народного слова» неодноразово йшлося про поневіряння підприємця Олександра Боршуляка: в матеріалах «Враховуючи можливість, але через відсутність можливості» (липень 2013 року) та у «Кому держава винна – усім прощає?» (березень 2017 року). Ця історія отримала новий розвиток, тож нагадаємо, з чого все починалося.
У 2007 році між дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та фізичною особою-підприємцем Олександром Боршуляком було укладено договір. За його умовами, Олександр зобов’язався виготовити, поставити та встановити спортивно-медичне обладнання. До речі, у 2008 році досягнення у розробці реабілітаційних тренажерів Боршуляка разом із соратниками було відзначено дипломами Кабінету Міністрів. Олександр Боршуляк став працювати над створенням реабілітаційного центру на Кіровоградщині. Вже у 2009 році він виграв тендер на поставку обладнання для КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновлювального лікування». Тоді для виготовлення обладнання, а саме тренажерів, Олександр взяв кредит. При цьому лікарня згідно з договором мала оплатити поставлений товар за рахунок коштів з субвенції держбюджету, яка мала надійти до бюджету Донецької області. Та гроші так і не надійшли. Олександр Боршуляк через кредити втратив майно, нерухомість, наразі живе у вагончику, охороняючи недооблаштований «Центр реабілітації дітей з ДЦП та бійців АТО», що знаходиться в селищі Новому.
І ось новий виток історії: нещодавно Олександр Боршуляк випадково дізнався, що приміщення згаданого центру виставлено на торги місцевим відділом державної виконавчої служби. Як виявилося, ще у 2010 році у господарський суд Донецької області з позовом на Боршуляка звернувся той самий «Слов’янський курорт». За позовом, установа просила стягнути з Боршуляка заборгованість в сумі 287 тисяч 256,28 гривні (основний борг – 164610 грн, штрафні санкції – 14826,91 грн, три відсотки річних в сумі 11905,25 грн, інфляція в сумі 94914,12 гривні), а також з ТОВ «Право Плюс», що у місті Макіївка, за договором поруки – одну тисячу гривень. Сам Олександр стверджує, що про якесь ТОВ «Право Плюс» до цього не чув. Тому подав клопотання, щоб справу передали за підсудністю, тобто до господарського суду Кіровоградської області. Та відповідно до Господарського процесуального кодексу, справи за участі кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
– Можливо, цей «Право Плюс» незрозуміло звідки з’явився у справі лише для того, щоб справа розглядалася саме там, у Донецькій області. Адже коли я чекав направлення справи до Кіровоградської області, вона розглядалася без моєї участі в Донецьку, про призначені судові засідання мене не повідомляли, – розповів Олександр Боршуляк.
Звідки такі суми стягнення? Адже товар наче доставили, навіть Кабмін дипломами відзначив. У тексті рішення господарського суду Донецької області зазначається, що позивач, тобто «Слов’янський курорт», надав накладні-вимоги до справи. Згідно з цими накладними, Олександр Боршуляк поставив позивачу товару на більшу суму, ніж вказує позивач. Та при цьому «Слов’янський курорт» пояснив, що в тих накладних містяться відомості не лише про товар, який визначений договором поставки від 21 лютого 2007 року, а й іншими правовідносинами сторін. Далі визначається, що «враховуючи факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем за договором від 21 лютого 2007 р. в частині постачання товару в строк до 30 вересня 2007 року, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати повернення перерахованої попередньої сплати у сумі 163 тисячі 610 гривень». Також господарський суд постановив, що розрахунок суми інфляції, трьох відсотків річних та пені є арифметично правильним та відповідає законодавству. Тому суд постановив, що Олександр Боршуляк має сплатити «Слов’янському курорту» 285 тисяч 256 гривень 28 копійок, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 2862 гривні 67 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 234 гривні 37 копійок. Тобто виходить, що Олександр Боршуляк поставив більше обладнання, ніж передбачено договором, все було нормально протягом трьох років, а потім з нього вирішено стягнути аванс у вищезазначеній сумі за те, що товар не доставили у визначені договором строки.
Щодо дивного товариства з обмеженою відповідальністю «Право Плюс» міста Макіївки, то його зобов’язали виплатити «Слов’янському курорту» тисячу гривень – без інфляцій, пені чи державного мита. До речі, юридична адреса «Право Плюс» у Макіївці по проспекту Генерала Данилова, будинок 30/1, квартира 31. Одна із засновниць ТОВ також проживає в цьому місті, але по вулиці Педагогічній. Інші два засновники вказали в своїх адресах місто Донецьк. Наразі територія як Донецька, так і Макіївки є окупованою та не підконтрольною Українській державі.
Але в Олександра Боршуляка не було вже свого майна через заборгованість держави за обладнання для Донецької обллікарні відновлювального лікування. Тож єдине, що виконавча служба знайшла на рахунках Олександра Боршуляка, – приміщення недооблаштованого «Центру реабілітації дітей з ДЦП та бійців АТО». Його вона і виставила на торги з початковою вартістю понад 160 тисяч грн.
У свою чергу кропивничанин Олександр Боршуляк стверджує, що у 2010 році не мав коштів на оскарження цього рішення господарського суду Донецької області. Та вже у серпні 2017 року за його заявою про підробку договору поруки (мається на увазі «Право Плюс») було відкрито кримінальне провадження.
– Справа не просувалася, тож я звернувся зі скаргою до Генеральної прокуратури. Звідти мені 2 серпня 2018 року надійшла відповідь, що скарга направлена за належністю для розгляду до прокуратури Донецької області. Через це нерозслідування я не можу оскаржити рішення суду та послатись на шахрайські дії, – пояснив Олександр Боршуляк.
Водночас підприємець має акт звірки між «Слов’янським курортом» та ним за 1 червня 2016 року про поставлене обладнання. В цьому акті вказані суми по накладних від 15 жовтня та 6 грудня 2007 року, 26 березня та 5 травня 2008 року. Сальдо, тобто різниця між кредитом та дебетом, становить 2 тисячі 581 гривню 96 копійок.
У свою чергу Олександр Боршуляк направив зустрічний позов до «Слов’янського курорту» у суд про повернення майна:
– Якщо вони хочуть стягнути з мене кошти за начебто неякісну послугу, то нехай мені її повертають. А то я й тренажери виготовив, привіз та вмонтував, а ще й за це гроші винен! – обурюється пан Олександр. – Наскільки мені відомо, справа буде розглядатись у суді в місті Слов’янську Донецької області лише 30 серпня 2018 року, адже наразі суддя у відпустці. А в цей час моє майно вже виставили на торги. Тобто його продадуть, а потім вже я зможу довести, що нічого не винен. Та чи повернуть мені те, що заберуть?
Тож Олександр Боршуляк стверджує, що на основі відкритого кримінального провадження про підробку договору поруки та враховуючи зустрічний позов до стягувача, державний виконавець мав би звернутися до суду з поданням про відстрочку виконання рішення. Та цього зроблено не було. На його щастя, жоден покупець на аукціон не відгукнувся, тож поки приміщення центру «у підвішеному стані». Наступний аукціон оголошено вже на 3 вересня, а стартову ціну знизили до 142 тисяч 710,75 грн. Підприємець на початку минулого тижня звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Він там оголосив голодування, навіть залишався на ніч під їхніми дверима, вимагаючи зупинити провадження по стягненню його майна. Туди приїжджала «швидка», до підприємця приставили поліцейського. У свою чергу керівник обласної юстиції Вадим Гуцул повідомив, що «боржник вирішив примусово змусити державних виконавців зняти його майно з аукціону, заблокувавши приміщення відділу виконавчої служби й перешкоджаючи роботі державних виконавців». Справді, Боршуляк перебував у приміщенні незаконно, тобто у нічний час. Але й при зустрічах із журналістами у приміщенні обласної юстиції жодного блокування не було помітно: підприємець просто знаходився у коридорі відділу, не заважаючи ні державним виконавцям, ні відвідувачам пересуватися та виконувати свою роботу. Вадим Гуцул також повідомив, що на ім’я керівника Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Романа Козьякова направлено повідомлення про вчинення злочину за статтею 343 Кримінального кодексу України, згідно з якою вплив на державного чи приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення карається штрафом до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (до 1700 гривень) або виправними роботами на строк до одного року, або арештом до трьох місяців. Водночас Олександр Боршуляк сам одного разу викликав поліцію, коли в юстиції не хотіли видавати матеріали його справи, посилаючись на термін розгляду його заяви про видачу.
Тепер Олександр Боршуляк продовжує одиночний пікет та голодування вже на сходах Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що в місті Кропивницькому. Про подальший розвиток цієї історії – в наступних номерах «Народного слова».
Ірина ТРЕБУНСЬКИХ
