ДВА КУМИ ТА ІНТЕРНЕТ

Комп’ютер став добрим другом карного розшуку.  Проте у медалі є дві сторони: ним активно користуються і злочинці. На превеликий жаль!

Недаремно попереджають громадян, щоб вони не дуже поширювали особисту інформацію, таку, як дата народження, час відбуття у відпустки, відрядження, бо така інформація – справжній клондайк для хатніх злодіїв.

Але, на жаль, в наш час ми всі «під ковпаком у Мюллера». Тобто під контролем Інтернету. Де все про всіх відомо.

З 2016 року на території Кіровоградщини розпочалися пограбування заможних фермерів. В основному зловмисники шляхом віджиму металопластикових вікон у вечірній та нічний час проникали до осель, звідки викрадали ювелірні вироби з дорогоцінних металів, гроші, у тому числі валюту, та інше. Варто згадати, що в трьох із десяти випадків злодюги поцупили у потерпілих зброю, зареєстровану у поліції: мисливські вогнепальні нарізні карабіни, гладкоствольні рушниці, пістолети тощо.

Забігаючи наперед, зауважу, що нападники серйозно готувалися до злочинів: заздалегідь здійснювали розвідку місця скоєння злочину, під виглядом заготівельників обстежували розташування, під’їзні шляхи до об’єктів, маршрути відходу і т.і. Мали при собі зброю, але хто ж відмовиться від зайвої, та ще й задарма. Задля неї майже кожен злодюга ладен у вогонь і воду.

Вибирали домушники оселі здебільшого на околицях сіл або такі, які були поодаль від населених пунктів.

Здійснюючи крадіжки з осель фермерів, нападники намагалися не залишати після себе слідів: відбитків пальців, мікроволокон рукавичок чи одягу, слідів від взуття і т.і. Принаймні їм так здавалося. Працювали вони у гумових рукавичках, від яких відразу після пограбування позбавлялися.

Та все ж слідчі експерти-криміналісти та сищики щось знаходили на місці події. То в’язку ключів, то шапку, то ніж, то робочі рукавички та інші дрібнички, які вони забували на місці пригоди.

Даремно поліцейські детективи ретельно опитували потерпілих про їхніх родичів, друзів, колег по роботі, щоб зачепитись за будь-яку інформацію, яка їх виведе на злочинців.

Як на зло, всюди, де були встановлені відеокамери (люди нарешті зрозуміли, що це в їхніх інтересах!), останні не зафіксували пройдисвітів.

– Хай мене грім поб’є!  Адже відеокамери повинні були зафіксувати незнайомців, – якось у серцях сказав Дмитро Яндович – начальник відділу по боротьбі з майновими злочинами управління карного розшуку ГУНП в  області, який виїжджав майже на кожне пограбування домоволодінь фермерів.  – Невже вони невидимки? Чи купили новий китайський плащ-невидимку, показаний на Ютубі?

Він і сам був не в захваті від цих припущень, коли доповідав про результати огляду місця події і про перші заходи по розкриттю цих злочинів заступнику начальника ГУНП Андрію Бензару. На душі наче миші шкребли, настрій такий, що хоч з греблі у воду.

Звичайно, коли все робиш, як тебе вчили, але результатів не отримуєш, починаєш шукати нові шляхи для виявлення злочинців.

Взагалі креативність мислення вітається не тільки у рекламному бізнесі. І в правоохоронній діяльності, зокрема у карному розшуку. Нестандартний підхід також приносить позитивні результати.

Полковник А.Бензар запропонував використовувати можливості Інтернету. Звернувши увагу на те, що всі злочини співпадали за датою з днем народження пограбованих, вирішили відпрацювати цей напрямок.

Майор Д.Яндович наказав старшому оперуповноваженому Ілоні Тарасенко для попередження аналогічних злочинів створити в комп’ютері базу даних про фермерів області, обов’язково з’ясувавши дати їх народження. В ці дні більшість з них вирушала на банкет, залишаючи будинок, чим і користувалися злодюги. Капітан І.Тарасенко не тільки швидко створила банк «Фермер», але на мапі Кіровоградщини залишила позначками коротеньку інформацію про дні народження відомих та заможних працівників сільських господарств, які могли потрапити в поле зору зловмисників.

Звичайно, що цю інформацію засекретили навіть від своїх колег. Проте це не  прискорило розкриття цих кримінальних правопорушень, хоча дозволило вийти на одного з ключових свідків, який раніше випав з уваги правоохоронців. Зараз таких бабунь удень із свічкою не знайдеш! Одна з небагатьох, чия хата не скраю, активна та небайдужа.

Коли оперативники виїхали в одне із сіл Добровеличківського району, де мешкав фермер і в якого намічався банкет, сищики під слушним приводом опитали сусідів іменинника. І таким чином вийшли на свідка. Цінного.

Поруч із будинком іменинника була розташована покинута хата. Колишня колгоспниця розповіла, що напередодні святкування дня народження фермера вона почула на її подвір’ї музику, а коли пішла туди, побачила іномарку. Як на зло, державний номерний знак автомобіля був у багнюці. Випадково? Навряд. Вона підійшла ближче до автомобіля та витерла рукавом  державний номер і запам’ятала тільки три перші цифри «126».

Показання цього свідка виявилися для сищиків справжньою ниткою Аріадни із давньогрецької міфології. Тесею вона допомогла вибратися із міфічного лабіринту, а нашим оперативникам розплутати ці злочини. Хай їм грець! Почалася копітка оперативно-розшукова робота. На неї витратили не один тиждень… Навіть підняли колишні міжобласні обліки ДАІ, бо сучасні, в тому числі і «Рубіж», нічого не дали. До слова, я згоден, що треба вдосконалювати роботу поліції. Вважаю, що реформи у Національній поліції не завершені, хоча її керівники кажуть інше. Наприклад: для чого треба відмовлятись від постів ДАІ на автомагістралях? Адже завдяки роботі на них працівники міліції розкривали багато злочинів, а ще записували держномери підозрілих автомобілів. Я згадую, як з допомогою цих записів ми встановлювали потрібний автотранспорт, а потім виходили на злочинців. Одним словом, вилили воду разом з дитиною. Було проаналізовано всі обліки, але автівку з номерами «126» так і не знайшли. Закралися сумніви: мабуть, бабуся помилилася!

Забігаючи наперед, скажу, що старенька не помилилась. Справа у тому, що автомобіль «бігає» і зареєстрований у сусідній області і на нашій території з ним не було ніяких пригод. Ось чому його державний номер не засвітився у комп’ютерній базі «Рубіж». Яка, до речі, дуже ефективна.

Час йшов, а позитивних результатів розкриття цих злочинів не спостерігалось. Начальство виходило із себе: «Не зволікайте жодної хвилини, працюйте несамовито, зловмисників треба якнайшвидше встановити!” Якось так закінчувались наради при керівництві ГУНП, хоча на лобі співробітників по боротьбі з майновими злочинами було написано, що вони самі того ж хочуть.

Оперативники карного розшуку ГУНП проводили пошукові заходи. Вони змінили тактику, почали діяти на упередження. В день народження фермерів виїжджали до їх садиб, аналізували обстановку, непомітно для оточуючих та іменинників. Задля цього було прийнято рішення додатково залучити особовий склад із інших відділів, відмовитись від вихідних. Таке трапляється досить часто в підрозділах карного розшуку. В деякі дні припадало по декілька банкетів у різних частинах області, на які було задіяно чи не весь склад співробітників та автотранспорт.

Востаннє вони виїхали 27 березня цього року до Новоукраїнки Кіровоградської області, де у фермера був ювілей. Темінь була – хоч око виколи. День народження святкували відразу двоє іменинників, що змушувало оперативників переміщатися з місця на місце. Під час чергового переміщення, під’їжджаючи до паркану будинку одного з іменинників, побачили, як від нього на швидкості від’їхало легкове авто. Вони кинулися за ним. Одночасно попросили колег з Новоукраїнського відділу поліції перевірити, що з садибою цього іменинника. Ті негайно перевірили і повідомили, що сталося пограбування. Водночас запитали чи потрібна допомога. Сищики підтвердили, що від допомоги не відмовляться, сповістили колег, по якій дорозі переслідують зловмисників.

Головне для професійних крадіїв – вчасно зникнути. Важлива ще й удача – яка більше необхідна їм, чим представникам інших професій. Але цього разу фортуна від них відвернулась. Тим часом кропивницькі копи вирішували: затримувати домушників чи “проводжати” їх додому. Але співробітники карного розшуку побачили, що крадії викидають із вікон салона автівки речі. Стало зрозуміло, що вони помітили переслідувачів і намагаються позбутися речових доказів. Після цього правоохоронці вирішили затримати підозрюваних. На під’їзді до обласного центру біля придорожнього кафе «Ліана» злодійській автівці перекрили дорогу і нарешті затримали її водія і пасажира. Державні номери на автівці були ВІ 1262 СІ. Відразу згадали бабусю з Добровеличківського району. Затриманими виявилися 46-річний Олександр Ч. та 43-річний Костянтин Я. (раніше засуджений за хуліганство) – мешканці міста Кременчук, безробітні, гастролери-домушники. На питання, де вони були і чи вони пограбували садибу в Новоукраїнці, вони, звичайно, відповіли відмовою. Проте обшук в салоні їхнього автомобіля викрив їх у вчиненні злочину. Були знайдені дві каблучки із жовтого металу, які випадково під час викидання речей упали у салон. Потерпіла наступного дня упевнено спочатку їх описала, а потім упізнала при свідках і затриманих. Гора з плечей звалилася у сищиків Кропивницького.

Крім цього, в салоні автомобіля були вилучені речі, які викривали затриманих у пограбуванні. Серед них були різного роду знаряддя та прилади, якими злочинці користувались при пограбуваннях. А головне – в салоні знайшли і вилучили паперові записники, в яких містилась інформація про фермерів Кіровоградщини з всілякими схемами та в деяких з позначками «відпрацьовано». Співробітники карного розшуку розгадують ребуси із зазначеного зошита. Вивчивши записи, оперативники упевнились, що «відпрацьовані» – це ті фермери, які стали жертвами пограбувань по Кіровоградській області.

Цікаво, що грабіжники виявилися ще й кумами! Вони добре зналися на техніці. Один із вилучених предметів виявився електроприладом для глушіння сигналізації. Замість мобільних телефонів з метою уникнення визначення місця їх локації вони використовували радіостанції з великим радіусом дії. В арсеналі злодіїв було також два військові біноклі. Звичайно, не для театру.

Діяли злочинці дуже уважно та винахідливо. Гастролери виїжджали в область заздалегідь, робили так звану оперативну установку на майбутні об’єкти поживи під виглядом комерсантів, дистриб’юторів, які цікавляться закупівлею зерна у великих обсягах. В той же час встановлювали, чи є відеокамери, сигналізація в будинках та на їх території. Здебільшого віддавали перевагу будинкам, які знаходяться на околицях сіл або з боку полів. До речі, зазначені особи планували на квітень на території Кіровоградської області вчинити понад 15 пограбувань аграрників. Замість цього їм доведеться відповісти за свої злочинні діяння перед законом.

На даний час зловмисники затримані в порядку ст.208 КПК України та в подальшому їм обрано міру запобіжного заходу «тримання під вартою», триває досудове розслідування, яке здійснює відділ особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області, де останніми роками впевнено та ефективно керує полковник Дем’ян Таршин.

Хочу відзначити злагоджену працю оперативників карного розшуку ГУНП в Кіровоградській області, які брали участь у розкритті та затриманні злочинців, а саме: майор поліції Д.Яндович, І.Тарасенко, А.Середа, Є.Дудник, З.Бондаренко, О.Демченко, В.Козонок, Є.Левченко, Ю.Тупиця, К.Рогозін, Є.Роіна, О.Колесника.

Висловлюю їм свою вдячність особисто та від громади і потерпілих, а також осіб, які могли б стати їхніми жертвами, але не стали, оскільки злочинна діяльність крадіїв була припинена. Сподіваюсь, що цих оперативників заохотить керівництво ГУНП в Кіровоградській області.

І насамкінець. Рівень злочинності протягом останніх трьох років на Кіровоградщині  був дуже високий. Якщо порівняти з іншими регіонами, ми займали третю позицію після столиці та Запорізької області. Чимала частина злочинів припадає на обласний центр. Причиною цього є значною мірою недоукомплектованість нашого міста оперативниками карного розшуку. Тому пропоную меру міста Андрію Павловичу Райковичу створити муніципальну поліцію за рахунок місцевого бюджету. Як мінімум, профінансувати дві-три посади в карному розшуку міського відділу поліції. Бо здається, Національна поліція України не зможе виділити додаткові штати для Кропивницького.

Веніамін ЯНІШЕВСЬКИЙ.

 

Напишіть відгук