ЩО ЗМІНИЛА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ АВТОШЛЯХІВ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДОРОЖНЬОЇ РЕФОРМИ?

З квітня цього року в Україні стартував сезон дорожніх робіт. Як повідомляють в Кабміні, за ці декілька місяців в країні побудовано вдвічі більше доріг, ніж за весь минулий рік.

Яким чином вдалося досягти такого результату, як змінилась система фінансування і відповідальності за ремонт доріг і які підводні камені ще залишилися, розбиралися наші експерти.

Децентралізація доріг у дії

З 1 січня цього року «Укравтодор» відповідає лише за 50 тис. км² доріг державного значення, 120 тис. км² місцевих доріг перейшли на баланс обласних адміністрацій. Такий перерозподіл відповідальності вже прозвали «децентралізацією доріг». Головна мета нового підходу – оптимізувати процес будівництва і ремонту.

«Передача доріг місцевого значення разом з джерелами фінансування на місцях необхідна тому, що місцеві органи влади краще знаються на проблемах і потребах мешканців своїх регіонів, а отже, першочергові напрями спрямування отриманих ресурсів визначатимуть краще», – зауважує експерт з питань інфраструктури Проектного офісу секторальної децентралізації Вадим Олійник.

Якщо раніше кошти на ремонт доріг виділялися з державного бюджету за залишковим принципом, то з 1 січня 2018 року цільові гроші акумулюються у спеціальному Дорожньому фонді. Він наповнюється з трьох джерел: акцизного збору, ввізного мита на нафтопродукти і з імпортованих на митну територію України транспорту і шин. Ці гроші не можна використовувати ні на що інше, крім ремонту доріг. Їхній розподіл відбувається наступним чином: 60% на будівництво і ремонт доріг державного значення, 35% – місцевого значення та 5% – на безпеку дорожнього руху. Цього року бюджет Дорожнього фонду сягає 33 млрд гривень, з яких 11,5 млрд призначені на місцеві дороги.

«Ніколи держава не виділяла стільки грошей для того, щоб забезпечити пріоритетне дорожнє будівництво», – зауважив Президент Петро Порошенко у рамках однієї із робочих поїздок до Запорізької області.

За чотири місяці найбільший обсяг дорожніх робіт здійснено на Заході України. За даними міністерства інфраструктури, найкращі темпи ремонтів місцевих доріг у Івано-Франківській області. Також високі показники у Хмельницькій, Вінницькій і Чернівецькій областях. Активне будівництво йде і в Києві.

Тим часом повільні темпи демонструють Черкаська, Полтавська, Рівненська і Луганська області. Директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Мінінфраструктури Віктор Сасін зауважує, що чимало областей лише нещодавно затвердили проектну документацію та розпочали тендери, а отже, втратили час для будівництва доріг. На його думку, це пов’язано із відсутністю на місцях фахівців із підготовки тендерної документації, але з досвідом процес відбуватиметься швидше.

Перевірка якості

Фахівці погоджуються, що, попри високі темпи робіт, слабким місцем дорожнього будівництва в Україні залишається якість. Але і тут відбуваються зрушення. Якщо раніше «Укравтодор» виступав і замовником, і виконавцем, і контролером дорожніх робіт, то, згідно з новою структурою, він залишився тільки замовником. Відтепер підрядники обираються через електронну систему ProZorro, а контролем якості будуть займатися міжнародні спостерігачі.

В уряді запевняють, що незалежні компанії робитимуть повний зріз закладених матеріалів на місцях дорожніх робіт за стандартом Міжнародної федерації інженер-консультантів (FIDIC). Наразі Кабмін адаптує міжнародні вимоги до українського законодавства і шукає іноземних фахівців.

«Надважливо, щоб дороги були в належному стані не лише на час їхнього гарантійного ремонту, але й на 20-30 років мінімум», – зауважує міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Крім контролю міжнародних експертів, на якість будівництва має вплинути новий механізм гарантійного ремонту за рахунок підрядника. За словами керівника Державного агентства автомобільних доріг Славоміра Новака, усі нові контракти повинні передбачати гарантії зі сторони будівельної компанії, зокрема, 5 років на ямковий ремонт і 10 на капітальний ремонт. Тобто, якщо дорога побудована неякісно, компанія переробляє роботу власним коштом. Такі прецеденти вже є. Наприклад, у столиці «Київавтодор», як замовник дорожніх робіт, зобов’язав підрядника провести повторний дорожній ремонт на проспекті Миколи Бажана. Ба більше Київська міська державна адміністрація почала заносити непорядних підрядників з ремонту у «чорний список». До нього вже потрапили шість компаній.

«Списки несумлінних працівників можуть сприяти конкуренції. Підрядники турбуються про свою репутацію, бо від цього залежить кількість їхніх замовлень – це європейська практика», – зазначає експерт Реанімаційного пакету реформ з дерегуляції економіки Андрій Мартенс.

Уже за місяць буде завершуватись сезон дорожніх робіт і можна буде підводити остаточні підсумки. Цьогорічні результати децентралізації доріг покажуть, що було досягнуто завдяки Дорожньому фонду, чи є ефективним розподіл повноважень між «Укравтодором» та областями.

Центр громадського моніторингу та контролю

Напишіть відгук