ТОЙ, ХТО ЗАЛИШИВ СЛІД ДОБРА

Під такою красномовною назвою в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї відбувся вечір пам’яті, присвячений великому українцю, великому патріоту, великому майстру слова Віктору Олексійовичу Погрібному, знаному на теренах Кіровоградщини та поза її межами поета, письменника, публіциста, заслуженого журналіста України.

1 жовтня 2017 року о 15.00 у селі Арсенівка Новомиргородського району перестало битися його втомлене  серце. Людина широкої душі, він творив  мистецтво нашого краю, надихаючись рідними краєвидами. Був гарним вчителем, порадником, до його слова прислухалися,  він підтримував, гуртував навколо себе та плекав таланти у літературному об’єднанні «Степ». Він творив історію державності, історію України, історію нашого краю. З-під його пера вийшли книги «Прости мій гнів», «Царина»,  «Напис на шибці», «Маркове пекло», «Жертовне вогнище», «Серед українців». На вечорі було представлено багато світлин Віктора Олексійовича з домашнього фото- та відеоархіву передачі Людмили Ніколаєвської «Камертон душі», які розкривали його як творчу особистість. Серед них особливу увагу заслуговує світлина першої  драматичної п’єси під назвою «Загибель Олексія» (1950), яку він присвятив пам’яті свого батька.

Працюючи журналістом, Віктор Олексійович багато своїх статей присвячував людям мистецтва. Він робив усе, аби творчих людей знали  не тільки на Кіровоградщині, але й в усій Україні. Серед  них була і Антоніна Миколаївна Червінська, народна артистка України, кавалер ордена княгині Ольги, художній керівник академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» при Кропивницькій обласній філармонії. Саме Антоніна Миколаївна розповіла, що Віктор Олексійович, який  гарно співав та мав чудовий баритон, запропонував їй одного разу заспівати дуетом. Недарма кажуть: «Талановита людина талановита  в усьому».

Якось Віктор Олексійович розповів директору Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Наталії Агапєєвій, що мріяв у дитинстві стати актором, проте щоночі йому снився один і той самий сон: наче він забув слова. Саме  через цей сон він полишив свою давню мрію  і пішов у літературу. Та його схильність до театру не зникла. Він пильно стежив за репертуаром обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького. Слідкував також і за театральним життям України в цілому.

Віктор Олексійович завжди підтримував проекти, які були пов’язані з культурою. Саме він наполіг на тому, щоб дитяча бібліотека була названа на честь видатного українського поета та письменника Тараса Шевченка. Завдяки підтримці Віктора Олексійовича була розроблена обласна програма розвитку культури Кіровоградщини під назвою «Земля корифеїв», яку вдалося прийняти 8 червня 2018 року. Вже виділили 100 тисяч гривень на  виокремлення території музейно-природного заповідника “Тобілевичі” у селі Арсенівці Новомиргородського району  Кіровоградської області із державного заказника.

На вечорі також лунав запис голосу Віктора Олексійовича, де він висловлював свою позицію до літературного слова. Зокрема, казав: «Ми розглядаємо поетичні та прозові твори і  підтримуємо людину, якщо в літературному творі, який вона написала, є хоч один достойний публікації рядок, бо  у автора  він  може мати розвиток і вийде гарний твір». Ще за життя Віктор Погрібний встиг видати свій перший роман «Гріх і честь», презентація якого  відбулась у стінах ЦДПУ ім. В.Винниченка.

Віктор Олексійович опікувався музейно-природним заповідником “Тобілевичі”. Він шукав будівельників, поставив два  камені. Завдяки йому проклали дорогу до цього села. Він домігся, аби туди ходили автобуси. Арсенівка і досі живе, бо там є заповідник, там живуть, туди приїжджають люди.  Адже в планах Віктора Олексійовича було облаштування музею в цьому заповіднику та створення тут «Співочого поля».

Донька Віктора Погрібного, Ольга Вікторівна, принесла останню його книжку, видану вже посмертно. Вона згадувала: «Коли у батька спитали, звідки він бере такі гарні сюжети, він відповів, що  все його життя – це і є один драматичний сюжет». Вона передала фонду Кіровоградського обласного краєзнавчого музею  збережені перші сторінки шкільного зошита, в якому була написана його перша драматична п’єса під назвою «Загибель Олексія». Також подарувала  Антоніні Червінській  першу публікацію про  її виступ  на сцені.

Справа його життя – кіровоградське літературне об’єднання «Степ» – і досі існує. Головою літературного об’єднання стала Ольга Полевіна, а її заступником – Олена Надутенко.  Завдяки спільним зусиллям учасників «Степу» виходить літературний журнал «Степ». А літературна сторінка «Стежина», яка була започаткована Віктором Олексійовичем,  живе на сторінках однієї з місцевих газет.

Світлана НІКОЛАЄВСЬКА

Напишіть відгук