«А МИ НАШУ КОЗАЦЬКУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО!»

0
31
views
«А МИ НАШУ КОЗАЦЬКУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО!».. м. Кропивницький. Фото Ігоря Демчука. "Народне слово".

Минулого вівторка вулицями Кропивницького знову марширували Українські Січові Стрільці. Ця часткова реконструкція подій сторічної давнини стала складовою проекту «Галичина і Подніпров’я 1918-2018. Відновлення національних зв’язків», який реалізується Івано-Франківським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. І.Франка за підтримки Українського культурного фонду.

Як відомо, Український добровольчий легіон УСС був сформований 1914 року на Галичині. Під час перебування на теренах нашої області у червні – жовтні 1918 року Українські Січові Стрільці проводили широку культурно-просвітницьку роботу, втілюючи власним прикладом ідею соборності та національної єдності. Протягом цього часу в місті та на Єлисаветчині активно гастролювала мобільна концертна бригада УСС (оркестр, хор і театр), яка працювала разом з місцевим гуртком «Просвіти». Дослідники цих подій зазначають, що вояки УСС створили атмосферу взаємної довіри та дружби з місцевим населенням.

Цю традицію нині відновили і продовжили актори-франківці. І хоча вони прибули на залізничний вокзал із запізненням і не у потягу, а у суперсучасному автобусі ФК «Зірка», гостей містяни зустрічали радо, гостинно, з цікавістю розглядаючи їхні однострої. Вони крокували нашими вулицями з піснями, що лунали тут 100 років тому, під марші власного оркестру та духового оркестру 3-го полку. Під час маршу гості зробили кілька знаменних зупинок. Перша пов’язана з приміщенням земського реального училища, де на той час, на думку деяких місцевих істориків, розташовувався штаб легіону УСС, а нині – Інженерний коледж ЦНТУ. Друга відбулася на Театральній площі, тому що наші корифеї були в пошані й на Західній Україні. Третя – біля пам’ятної дошки на вулиці Шульгиних. Остання – біля пам’ятника Володимиру Винниченку, де відбувся імпровізований мітинг.

Тут керівник проекту, директор і художній керівник Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка, актор і режисер, народний артист України Ростислав Держипільський, зокрема, сказав: «До того моменту, коли ми не почали йти, я не вірив, що та божевільна ідея, яка рік тому прийшла мені в голову і якою, дякувати Богу, мені вдалося заразити наш колектив і тих людей, які нам допомагають, здійснюється. А почалося з того, коли рік тому ми були на фестивалі «Кропивницький» і попросили, щоб нам зробили екскурсію на Хутір Надія, де я вперше почув, що через рік, тобто зараз, буде 100 років, як наші предки перебували тут. Далі нам розказали, яке відбулося єднання, любов і, на мою думку, прозріння, що ми – один народ, одна нація, яку віками штучно ділили і пробують зараз ділити. Але їм це не вдасться. Тоді народилася ідея приїхати сюди і зробити реконструкцію. Але, чесно скажу, я не ставив собі за мету зробити таку… бутафорську реконструкцію.

Для мене це реконструкція наших душ, наших взаємин. І ось це, на мою думку, почало відбуватися. Слова, сказані нашим полковником, чітко одне в одне, які й були 100 років тому, коли прибули сюди Січові стрільці. І пролунав гімн, як він тоді лунав, і першою піснею «Ой у лузі червона калина» теж почався цей марш. Ми таким чином, друзі, потрапили в інший вимір, в інший простір, або з’єднали ці різні виміри, і знов у черговий раз доводимо, що ми одна нація, яка заслуговує на процвітання. Таким сьогоднішнім спільним кроком ми робимо дуже великий внесок у майбутнє.

Якщо покопатися у біографіях учасників нашої делегації, можна багато знайти, хто з предків де бував. Але тиждень тому, коли я сказав татові, що їду у Кропивницький, він розповів, що у тому легіоні Січових Стрільців у 1918 році був рідний брат його мами, моєї бабусі Андрій Олійник, який потім не повернувся, і ми не знаємо, загинув він тут чи в іншому місці. Вважаю, що випадкових речей, випадкових зустрічей в житті не буває. І те, що ми сьогодні тут, ‒ це данина нас усіх цій чудовій землі, яка народила і тримає таку чудову націю”.

Того ж дня у приміщенні Центральноукраїнського державного педагогічного університету відбулися прес-конференція та круглий стіл на тему «Популяризація ідеї духовної єдності в культурному різноманітті Центральної та Західної України». Отже, сьогодні, коли наша країна переживає складні часи, як ніколи раніше важливим є національне єднання та діалог між регіонами. Події 100-річної давнини – це реальний приклад такого діалогу і розбудови єдиної мультикультурної держави зі спільними духовними цінностями.

Про вистави, які даватимуть франківці у Кропивницькому, та ексклюзивні інтерв’ю з гостями читайте у наступних номерах “НС”.

Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Фото Ігоря Демчука

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here