«ДІАЛОГ» ВАСИЛЯ КОВАЛЯ

У художній галереї «Західна» (масив Волкова, в районі дев’ятнадцятої школи) відкрилася виставка живопису молодого художника, випускника Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Василя Коваля.

На ній представлені роботи різного спрямування – від реалістичних полотен («Очерет у сріблі») до символізму («Хрести») і абстракції, хоча в ній закладено й абсолютно чіткий зміст («Палітра Караваджо»). Сам художник, представляючи експозицію, охарактеризував її як діалог, причому діалог подвійний. Автора з моделлю – будь то конкретні речі чи настрій художника, і художника з глядачем, де останньому надається широкий простір для власного сприйняття того чи іншого полотна.

Найперше у роботах Коваля привертає увагу колір, переважно локальний, що домінує  у композиційному просторі над узагальненою предметністю і виконує роль домінанти. Через нього передаються смисли, адресовані глядачеві. Скажімо, зелене-зелене латаття з тактовним вкрапленням білих квіток («Пробудження») символізує чистоту незайманого світу, такого, яким би його хотілося нам бачити. А веселі парасольки переконують, що час пік – не обов’язково штовханина, в ньому чарівність руху, гармонія хаосу, привабливість різноманітності. Не певен, що саме так задумував свої роботи Василь Коваль. Це – мої власні судження у нашому з ним діалозі. У вас, шановний читачу, вони можуть бути іншими, у чому й зміст розмови з автором. А от суто символічні «Хрести», як мені здається, писані на одній ноті – суворої пам’яті. І хоча в картині закладено певні філософічні лінії, сьогодні його «Хрести» сприймаються як відгомін трагедії на сході.

Хочу відзначити ще одну рису робіт Коваля. Їх приємно дивитися, навіть не заглиблюючись у зміст чи настрій самого художника. Вони просто гарні. А різноманітність почерків автора свідчить про те, що художник перебуває в активному творчому пошуку самого себе. Що завжди цікаво.

Галерея «Західна», схоже, вже привернула увагу досвідченого глядача. Принаймні цього разу можна було спостерігати професійну зацікавленість відвідувачів виставленими картинами. І не можу не сказати про захід, який, схоже, стає в галереї традицією: «музичний момент» перед вступним словом. Цього разу перед присутніми виступив гітарист, студент музичного училища Микита Воробйов, який під оплески присутніх виконав «Кавалькаду» французького композитора Матіаса Дюплессі.

Броніслав КУМАНСЬКИЙ

Фото Ігоря Демчука

Напишіть відгук